Постанова від 25.09.2018 по справі 904/855/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 року м.Дніпро Справа № 904/855/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Пархоменко Н.В.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

представники сторін:

від відповідача-2: Ясир С.А., договір про надання правової допомоги №0928/02-17 від 28.09.2017 р., адвокат;

від відповідача-1: Керекеша С.М., довіреність №10/5-3 від 26.01.2018 р., представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Повного товариства "Ломбард ОСОБА_1., ОСОБА_2. "Деметра" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 (суддя Воронько В.Д., повний текст складено 18.06.2018 ) у справі №904/855/18

за позовом Повного товариства "Ломбард ОСОБА_1., ОСОБА_2. "Деметра", м. Дніпро

до відповідачів:

1. Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

2. Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, м. Дніпро

про визнання договору № 273-ДКП/14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 19.09.2014, продовженим

ВСТАНОВИВ:

02.03.2018 Повне товариство "Ломбард ОСОБА_1., ОСОБА_2. "Деметра" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - 1-й відповідач) та Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району (далі - 2-й відповідач), у якій заявило вимоги про визнання продовженим договору № 273-ДКП/14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 19.09.2014, укладеного між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є 1-й відповідач, та позивачем на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором з 06.09.2017 до 21.08.2020

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 року у справі №904/855/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що позивач не надав достовірних та достатніх доказів правомірності вчинення ним всіх необхідних дій щодо наміру переукладання договору оренди.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційного господарського суду звернулось Повне товариство "Ломбард ОСОБА_1., ОСОБА_2. "Деметра" із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 у справі №904/855/16 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальнені доводи Повного товариства "Ломбард ОСОБА_1., ОСОБА_2. "Деметра", викладені в апеляційній скарзі зводяться до наступного:

- листи позивача до відповідачів щодо підготовки документів для укладення договору оренди були проігноровані, чим на думку скаржника порушено 3.2.3. Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затверджений Рішенням Дніпропетровської міської ради №19/10 від 06.04.2011 року "Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 року №41/11 (далі - Порядок);

- позивач продовжує сплачувати платежі за оренду майна по сьогоднішній день;

- не погоджується з твердженням відповідачів стосовно того, що ними було належним чином повідомлено орендаря про закінчення строку дії Договору оренди, оскільки п.3.2. Порядку встановлено, що за 2 місяці до закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна, за умови виконання орендарем належним чином своїх обов'язків, управління корпоративних прав листом повідомляє орендаря про дату закінчення договору оренди і про порядок укладення договору оренди на новий термін, однак цей лист було отримано скаржником 18.07.2018 року, тобто не у строки встановлені порядком;

- відповідач -1 не звертався письмово до позивача з листом про намір припинити дію договору оренди майна у строк, як це передбачено Договором, Порядком та Законом України "Про оренду державного та комунального майна, а а лист про припинення терміну дії договору оренди нерухомого майна було направлено лише 04.04.2018 року;

- не погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що останній не вбачає підстав для автоматичної пролонгації договору оренди комунального майна, та вважає, що він має таке право згідно зі ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна";

- вважає зауваження суду першої інстанції стосовно невідповідності займаної площі позивачем вимогам закону є не доцільним, оскільки дане питання не стосується розгляду справи;

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - 2 посилається, на те, що відсутні підстави для автоматичної пролонгації договору оренди.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Пархоменко Н.В., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Повного товариства "Ломбард ОСОБА_1., ОСОБА_2. "Деметра" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 у справі №904/855/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.08.2018 року.

28.08.2018 року розгляд справи відкладено на 25.09.2018 року.

25.09.2018 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні представники відповідачів надали пояснення по справі на навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Представник позивача у судове засідання не з'явився про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 року у справі №904/855/18 слід залишити без змін з наступних підстав.

Встановлені та неоспорені обставини даної справи і відповідні їм правовідносини полягають у тому 19.09.2014 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі - 1-й відповідач, орендодавець) та Повним товариством "Ломбард ОСОБА_1., ОСОБА_2. "Деметра" (далі - позивач, орендар) було укладено договір № 273-ДКП/14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі - договір оренди), за умовами п. 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно вбудоване нежитлове приміщення - (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 4,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", 12, на першому поверсі 5-ти поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 25353 гри, без ПДВ, що перебуває на балансі КВЖРЕП Індустріального району, для використання під розміщення ломбарду. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору оренди передача нерухомого комунального майна (об'єкт оренди) в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об'єкт оренди. Власником майна (об'єкта оренди) залишається територіальна громада міста Дніпропетровська (в особі міської ради), а орендар користується ним протягом строку оренди. Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно з п. 10.1 договору оренди, цей договір діє: з 19 вересня 2014 року до 05 вересня 2017 року включно. Згідно п.10.2 Договору оренди після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважене право, за інших рівних умов, на переукладення договору оренди на новий термін. умови договору оренди на новий термін встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на переукладення договору припиняється.

18.07.2017 1-й відповідач листом повідомив позивача про припинення терміну дії договору оренди.

27.07.2017 позивач звернувся до 2-го відповідача з проханням підготувати пакет документів для укладання на новий термін договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, площею 4 кв.м., яке розташоване на першому поверсі 5-ти поверхового будинку за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 12. Оскільки у 2-го відповідача відсутні на це відповідні повноваження, то 22.08.2017 позивач звернулись з відповідним листом до 1-го відповідача.

Отже, позивач вимагає визнати продовженим договір на підставі ч.2 ст. 17 Закону, а відповідачі наполягають на відсутності підстав для автоматичної пролонгації договору.

До правовідносин сторін підлягає наступне законодавство.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває у комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Частиною 1 ст. 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Пунктом 10.2 договору оренди сторони погодили, що після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий термін встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на переукладання договору припиняється.

Разом з тим, відповідно до п. 11.1 договору оренди, що кореспондується зі ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 3.2.2 Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.04.2011 №19/10, за місяць до закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна фізичні та юридичні особи, які мають намір скористатися своїм переважним правом і укласти договір оренди на новий термін, направляють орендодавцю заяву про укладення договору на новий термін, новий звіт про незалежну оцінку об'єкта оренди, а також інші необхідні документи згідно з переліком.

З матеріалів справи вбачається, що:

- позивач прагне розширити орендовану площу (а.с.19-21);

- надає проекти договору у збільшеному розмірі орендованого майна (а.с.24) та акти приймання передачі (проекти) щодо збільшеної площі оренди 4,2 кв.м (а.с.30- 33), що виключає автоматичну пролонгацію договору на тих самих умовах на той самий строк.

Отже, є правомірним висновок суду щодо необхідності переукладення договору на новий строк з дотримання вимог порядку, чого у даній справі зроблено не було позивачем.

Позивач був повідомлений про припинення дії договору (а.с.103).

Колегія суддів погоджується, що використання спірного приміщення площею 2 кв.м. та місця загального користування площею 2 кв.м. під ломбард суперечить Державним будівельним нормам.

Так, відповідно до плану приміщення, згідно якого провадилась оцінка орендованого майна орендар, для провадження своєї діяльності під розміщення ломбарду, займав:

- 2 кв. м. приміщення;

- 2 кв. м. місця загального користування.

Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.03.2014 № 7/14-3505, щодо розміщення ломбардів, відповідно до Державних будівельних нормам В.2.2-11-2002 площа приміщення для відвідувачів у ломбарді повинна становити не менше 6 кв.м., площа приміщень комор не менше 35 кв.м. на одного приймальника замовлень.

Тож, ломбард повинен відповідати вимогам у відповідності до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 4368 від 28.11.2013, а саме: наявність приміщення (на правах власності або користування) площею не менш ніж 5 кв.м., призначеного для надання фінансових послуг та супутніх послуг ломбарду і спеціального місця зберігання заставленого майна.

Отже, орендоване приміщення під ломбард не відповідає нормам для його використання за цільовим призначенням, а аргумент апеляційної скарги про те, що це не має правового значення, спростовується змістом договору, у якому зазначено, що організація ломбарду є суттєвою (істотною) умовою договору оренди.

Таким чином, суд вважає, що позивач не спростував доводи суду, тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах закону і в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Повного товариства "Ломбард ОСОБА_1., ОСОБА_2. "Деметра" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 у справі №904/855/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 року у справі № 904/855/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Н.В. Пархоменко

Попередній документ
76652343
Наступний документ
76652345
Інформація про рішення:
№ рішення: 76652344
№ справи: 904/855/18
Дата рішення: 25.09.2018
Дата публікації: 26.09.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Зміна договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна