11 вересня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/1170/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.,
учасники справи:
позивач - Гостомельська селищна рада Київської області
представник позивача - Гусєва Ю.М., довіреність № 03-02/01 від 02.01.2018,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор"
представники відповідача - не з'явилися,
розглянув касаційну скаргу
Гостомельської селищної ради Київської області
на рішення господарського суду Київської області
від 21.02.2018
у складі судді: Мальованої Л.Я.,
та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 26.04.2018
у складі колегії суддів: Зубець Л.П. - головуючого, Алданової С.О., Мартюк А.І.,
у справі за позовом
Гостомельської селищної ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор"
про зобов'язання укласти договір
Гостомельська селищна рада Київської області (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" (далі - ТОВ "Вектор", відповідач) про зобов'язання укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно ухиляється від покладеного на нього законом обов'язку прийняти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 рішення судів попередніх інстанцій скасовано та направлено справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Київської області від 21.02.2018 у справі № 911/1170/17 (суддя - Мальована Л.Я.) за результатами нового розгляду в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 911/1170/17 (головуючий суддя - Зубець Л.П., суддя - Алданова С.О., суддя - Мартюк А.І.) апеляційну скаргу Гостомельської селищної ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 у справі № 911/1170/17 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 у справі № 911/1170/17 залишено без змін. Матеріали справи № 911/1170/17 повернуто до господарського суду Київської області.
При цьому, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що доданий до претензії №3971 від 03.11.2016 бланк договору про пайову участь не містить дати та не підписаний позивачем, у зв'язку з чим даний текст не містить волевиявлення позивача щодо істотних умов договору пайової участі, а тому не є проектом договору; позивач просив суд зобов'язати відповідача укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель в редакції запропонованій Гостомельською селищною радою Київської області, однак проект даного правочину позивач в позовних вимогах не зазначив; позовні вимоги не узгоджуються з положеннями ст. 238 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) (далі - ГПК України), оскільки не містять відповідних умов з посиланням на поданий позивачем проект.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 21.02.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 911/1170/17, Гостомельська селищна рада Київської області звернулась з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 911/1170/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Гостомельської селищної ради Київської області.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 20, 179-188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 15, 638, 641 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1170/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2018.
В подальшому, у зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1170/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2018.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Жукова С.В., судді - Катеринчук Л.Й. від 11.06.2018 прийнято справу № 911/1170/17 господарського суду Київської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 911/1170/17 господарського суду Київської області за касаційною скаргою Гостомельської селищної ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 911/1170/17. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Гостомельської селищної ради Київської області відбудеться 07.08.2018. Надано відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.06.2018.
В подальшому, у зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1170/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018.
Судове засідання 07.08.2018 у справі № 911/1170/17 не відбулося, у зв'язку з робочим візитом судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я., доповідача у справі, до Федеративної Республіки Німеччина.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Жукова С.В., судді - Білоуса В.В. від 13.08.2018 прийнято справу № 911/1170/17 господарського суду Київської області за касаційною скаргою Гостомельської селищної ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 до провадження. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Гостомельської селищної ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 911/1170/17 відбудеться 11.09.2018.
ТОВ "Вектор" надало відзив на касаційну скаргу Гостомельської селищної ради Київської області, в якому вказує на її безпідставність і необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 911/1170/17 - без змін.
У зв'язку з відпусткою суддів Білоуса В.В. та Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1170/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018.
В судове засідання 11.09.2018 з'явився уповноважений представник позивача Гостомельської селищної ради Київської області Гусєва Ю.М., яка надала пояснення у справі.
Відповідач уповноваженого представника не направив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників відповідача.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.05.2012 позивачем прийнято рішення №426-18-VI "Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель", яким серед іншого було затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель (далі - Положення).
У п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.6 вказаного Положення передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку селищного бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у селищі Гостомель, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, крім випадків, передбачених пунктом 1.4 Порядку. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі, укладеному Гостомельською селищною радою із замовником будівництва об'єктів архітектури, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідач виступав замовником реконструкції магазину за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська (Леніна) 11А.
Державною фінансовою інспекцією у Київській області було проведено ревізію позивача щодо окремих питань селищного бюджету та фінансового-господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 01.07.2016. В ході ревізії, зокрема, перевірялося дотримання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині залучення коштів до селищного бюджету від пайової участі забудовників у розвитку інфраструктури.
За результатами ревізії стало відомо про те, що 27.07.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області було зареєстровано декларацію №КС142152080306 про готовність вказаного об'єкта до експлуатації. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією склала 250 тис. грн., вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, - 250 тис. грн. Вказана декларація була зареєстрована відповідачем без укладення договору про пайову участь з позивачем.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.11.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією №3971, в якій він вимагав від відповідача з'явитись до селищної ради для підписання та реєстрації договору про пайову участь, а також наполягав на терміновій сплаті коштів пайового внеску в сумі 25 000 грн.
Відповідач листом б/н від 21.11.2016 відмовився від укладення договору про пайову участь, посилаючись на пропуск позивачем передбаченого законом строку на укладення такого договору.
Позивач вважає, що відповідач, як замовник реконструкції магазину за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська (Леніна) 11А, своєчасно не виконав покладеного на нього законом обов'язку, щодо укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель, чим порушуються права територіальної громади в особі позивача.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель в запропонованій позивачем редакції.
Правові та організаційні основи містобудівельної діяльності в Україні визначаються Законом України "Про регулювання містобудівельної діяльності", відповідно до ч. ч. 2, 3, 5, 9 ст. 40 якого замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Як вірно вказали суди попередніх інстанцій, нормами законодавства, чинного на момент розгляду даної справи, встановлено обов'язок замовників будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та перерахування до відповідного місцевого бюджету розміру внеску пайової участі, визначеного договором.
Частиною 2 ст. 67 ГК України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 179 ГК України).
Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Обов'язковою умовою щодо спонукання в судовому порядку укласти господарський договір є, зокрема, обов'язковість для сторін укладення договору. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. Тобто, спонукання до укладення договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, на підставі державного замовлення. У тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єктів господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладення через пряму вказівку закону, спір про спонукання до укладення договору може бути предметом розгляду у суді у разі взаємної згоди сторін, або якщо сторони зобов'язались укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.
Відповідно до ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 ЦК України).
В ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. ст. 640, 641 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначено також в ст. 181 ГК України, згідно з якою господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до претензії № 3971 від 03.11.2016, яку він направив відповідачу, було додано бланк договору про пайову участь, що не містив дати та не був підписаний позивачем, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій вказали на те, що даний текст не містить волевиявлення позивача щодо істотних умов договору пайової участі, а тому не може вважатися проектом договору.
Окрім того, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель в запропонованій позивачем редакції.
Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що проект даного правочину позивач в позовних вимогах не зазначив, хоча згідно з вимогами ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Тобто, вирішуючи дану категорію спорів у своїх рішеннях господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.
Проте в даному випадку, судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги позивача не узгоджуються з положеннями ст. 238 ГПК України, оскільки не містять відповідних умов з посиланням на поданий позивачем проект.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Гостомельської селищної ради Київської області.
Доводи скаржника відносно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та норм процесуального права щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Гостомельської селищної ради Київської області та залишення без змін рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 911/1170/17.
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Гостомельської селищної ради Київської області залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 911/1170/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Г.Пєсков