65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1909/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н. В., при секретарі судового засідання Лазуренко Є.С., розглянув скаргу (вх.№2-4417/18 від 30.08.2018р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23) на бездіяльність державного виконавця Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі №916/1909/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23);
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 2-А); Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКИЙ" (28214, Кіровоградська обл., Новгородківський район, с. Тарасівка)
про стягнення
Суб'єкт оскарження: Новгородківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (28214, Кіровоградська обл., смт.Новгородка, вул. Криворізька, 19)
За участю представників сторін:
Від позивача (скаржника): ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 03.08.2018р.
Від відповідачів: не з'явився;
Від суб'єкта оскарження: не з'явився.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. у справі №916/1909/17 (суддя Никифорчук М.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено повністю. Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СОВАГРО” та Товариства з обмеженою відповідальністю “КРИМСЬКИЙ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” 45 779 грн. 98 коп. пені, 16 068 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 7 819 грн. 74 коп. - 3% річних, адвокатських витрат - 8000 грн. 00 коп. та судового збору - 1 600 грн.
30 жовтня 2017р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідний судовий наказ.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКИЙ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. у справі №916/1909/17 без змін.
30 серпня 2018р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) „Компанія „НІКО-ТАЙС” надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якій скаржник просить суд: здійснити перевірку та наявність вжиття в період із 22 травня 2018 року по 16 серпня 2018 року Новгородківським РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області всіх обов'язкових заходів у виконавчому провадженні №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1909/17 від 30 жовтня 2017 р., їх відповідність нормам чинного законодавства України, зокрема та не обмежуючись, тих, котрі вказані у мотивувальній частині даної скарги; визнати в період із 22 травня 2018 року по 16 серпня 2018 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області у виконавчому провадженні №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1909/17 від 30 жовтня 2017 р., котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”; зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1909/17 від 30 жовтня 2017 р. із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”, та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1909/17 від 30 жовтня 2017 р.; зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1909/17 від 30 жовтня 2017 р. до Автоматизованої систем виконавчого провадження.
Крім того, у вищевказаній скарзі скаржник просить суд стягнути з Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” витрати на правничу допомогу у розмірі 3 180 грн., надану згідно договору №13-07-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13 липня 2018 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2018р. прийнято скаргу ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС” на бездіяльність державного виконавця Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі №916/1909/17 до розгляду.
Представник ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС” у судовому засіданні, що відбулося 24.09.2018р. , просив суд не розглядати заявлені у п.3 та п.6 резолютивної частини скарги вимоги, а саме: здійснити перевірку та наявність вжиття в період із 22 травня 2018 року по 16 серпня 2018 року Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області всіх обов'язкових заходів у виконавчому провадженні №55183339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1909/17 від 30 жовтня 2017 року, їх відповідність нормам чинного законодавства України, зокрема та не обмежуючись, тих, котрі вказані у мотивувальній частині даної скарги; зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження №55183339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1909/17 від 30 жовтня 2017 року до Автоматизованої систем виконавчого провадження. В частині інших вимог ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС” скаргу підтримує, просить суд їх задовольнити.
В обґрунтування скарги ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС” зазначає, що постановою Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 16 листопада 2017р. відкрито виконавче провадження №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017 р. по справі №916/1909/17 про стягнення з ТОВ «КРИМСЬКИЙ» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» 45 779 грн. 98 коп. пені, 16 068 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 7 819 грн. 74 коп. 3%річних, адвокатських витрат у розмірі 8 000 грн. 00 коп., та судового збору у сумі 1 600 грн.
Як зазначив скаржник, станом на дату подання скарги наказ господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017р. по справі №916/1909/17 не виконано, а відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб- сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, належних, допустимих та об'єктивних виконавчих дій не вчинялось.
Скаржник зазначає, що ним неодноразово було направлено на адресу Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017 р. по справі №916/1909/17. Так, керуючись ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, 19 липня 2018р. ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» повторно було направлено на адресу Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області клопотання про поновлення виконавчого провадження №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017 р. по справі №916/1909/17, котре залишено без задоволення та нехтуванням вимог (пропозицій) щодо вжиття належних та допустимих виконавчих дій. Клопотання було направлено з огляду на наявність у Боржника майнової можливості виконання судового рішення - наявність нерухомості, земельних ділянок, тощо, котре також залишено без задоволення.
ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» також зазначає, що відповідно до офіційних відомостей із ЄДРПОУ щодо Боржника, останній є виробником сільськогосподарської продукції із використанням земельних ділянок, належних йому на праві власності та/або використанні.
Поряд із цим, скаржник зазначає, що органом ДВС не враховано та не застосовано положення статей 4, 14, 18 Закону України «Про державну статистику», враховуючи положення статей 80, 81 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, враховуючи вдосконалення державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства, положення та змісту Наказу Державного комітету статистики України від 27 серпня 2008 р. за №296 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2008 р. за №877/15568, керуючись нормами Закону України “Про виконавче провадження”, Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2832/5 - не здійснено заходи примусового виконання щодо направлення запитів до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності Боржника за формами звітності, визначених Наказом Державним комітетом статистики України від 27 серпня 2008 р. за №296 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2008 р. за №877/15568, з метою отримання відповідної інформації.
ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» вважає за необхідне зазначити, що відомості, котрі отримуються від сільської ради не можуть бути єдиними, повними, достовірними та належними доказами. Адже, по-перше, такі дані містять ознаки інформативності, по-друге, чинними законодавством чітко визначено, які органи здійснюють реєстрацію та облік майнового стану (активів) Боржника, надають інформацію щодо даного питання, здійснюють облік такої діяльності у сфері податкового законодавства, земельного, банківського, тощо. Жодні із повноважень, що б могли бути належним та у повному обсязі використані органом ДВС під час виконання рішення суду, чинним законодавством не передбачено (не визначено).
Крім того, скаржник зауважує, що в даній скарзі періодом оскарження є період з 22 травня 2018 р. (наступна дата після попереднього відповідного оскарження) по 16 серпня 2018 р., питання, що постають в даній скарзі - оцінка вжитих заходів на предмет дотримання органом ДВС п. 8 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”, об'єктивності, повноти та належності вжитих заходів примусового виконання за вказаний період. В даному випадку, скаржник звертає увагу на те, що перевірка майнового стану Боржника повторно у повному обсязі мала бути проведена за період із 22 травня 2018 р. по 16 серпня 2018 р. на виконання обов'язку, передбаченого п. 8 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”.
Окремо, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ «КРИМСЬКИЙ», останній є власником визначеного у переліку нерухомого майна. Натомість, у виконавчому провадженні №55183339 вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» не забезпечені належним чином, зокрема, не накладено арешт в межах вимог Стягувача на відповідне майно. Жодних належних, своєчасних та об'єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №55183339 не було здійснено, зокрема, не звернено стягнення на зазначене нерухоме майно Боржника.
Також, скаржник зазначив, що Новгородківським РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області не враховано того факту, що, оскільки Боржник зареєстрований як юридична особа до 2012 року, й по сьогодні має місце здійснення та продовження здійснення реформ державних органів, то виявлення рухомого та нерухомого майна Боржника, наявності різного роду форм власності та використання земельних ділянок, має відбуватись шляхом направлення паперових запитів до архіву районного (обласного) відділу БТІ (котрі знаходяться на стадії реорганізації, здійснюючи при цьому поступове перенесення архівних паперових даних до електронного сервісу новостворених баз даних) та районних (обласних) центрів Державного земельного кадастру (ситуація реформування аналогічна що й БТІ). Отож, на думку скаржника, правомірно стверджувати, що не всі дані про активи Боржника перенесені до нових баз. Тому, не вчинивши запити до таких установ стверджувати, що у Боржника майна не має, є передчасним, а бездіяльність щодо даного питання є неправомірною. Податкова інформація відносно боржників отримується приватними та державними виконавцями, відповідно до Порядку про надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого наказом Мінфіну та Мінюсту від 13 грудня 2016 р. №3639/5/1085.
Таким чином, скаржник вважає, що викладене свідчить про порушення державним виконавцем Новгородківського РВДВС ГТУІО у Кіровоградській області принципів неупередженості, своєчасності та повноти проведення виконавчих дій, встановлених нормами Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання рішення суддів.
Представники відповідачів та органу ДВС в судове засідання не з'явилися, міркувань щодо скарги до суду не надходило. Ухвалою суду від 17.09.2018р., направленою на електронну адресу Новгородківського РВДВС ГТУІО у Кіровоградській області, суд запропонував суб'єкту оскарження надати копію матеріалів виконавчого провадження. Але, станом на дату судового засідання - 24.09.2018р. , належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №55183339, які могли б вважатися допустимими доказами, до суду не надходили.
За таких обставин, скарга розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ст.165 ГПК України.
Розглянув матеріали скарги, керуючись чинним законодавством України, суд дійшов до такого висновку:
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. у справі №916/1909/17 (суддя Никифорчук М.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено повністю. Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СОВАГРО” та Товариства з обмеженою відповідальністю “КРИМСЬКИЙ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” 45 779 грн. 98 коп. пені, 16 068 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 7 819 грн. 74 коп. - 3% річних, адвокатських витрат - 8000 грн. 00 коп. та судового збору - 1 600 грн. 30 жовтня 2017р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідний судовий наказ.
Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч. 2 та 3 ст. 18 та ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Тобто, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.
Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном . Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства , і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 року no. 38773/05 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.
Європейський суд з прав людини повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі “Глоба проти України” від 05.07.2012 року no. 15729/07).
Також суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі „Шмалько проти України від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. (п. 43).
Згідно з ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Новгородківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 16 листопада 2017р. відкрито виконавче провадження №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017р. у справі №916/1909/17 щодо стягнення з ТОВ «КРИМСЬКИЙ» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» 45 779 грн. 98 коп. пені, 16 068 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 7 819 грн. 74 коп. 3%річних, адвокатських витрат - 8 000 грн. 00 коп., та судового збору - 1 600 грн.
03 січня 2018р. вищевказаний судовий наказ постановою державного виконавця повернуто до суду у зв'язку з поновленням Одеським апеляційним господарським судом Одеської області строку ТОВ "Кримський" на апеляційне оскарження рішення у справі №916/1909/17.
26 березня 2018р. вищевказану постанову державного виконавця скасовано та винесено нову постанову, якою виконавче провадження зупинено на підставі ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження".
08 травня 2018р. ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на адресу Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області було направлено клопотання про поновлення виконавчого провадження №55183339 та про вчинення дій щодо виконання наказу суду у справі №916/1909/17.
За матеріалами справи, державним виконавцем Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області виконавче провадження №55183339 відповідною постановою від 07.06.2018р. приєднано до зведеного виконавчого провадження та постановою від 12.06.2018р. виконавче провадження поновлено.
Відповідно до п.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
При цьому, п.п. 1,4 ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Відповідно до п. 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. за №2432/5, система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до п.п. 2-4 Розділу IV зазначеного Положення виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
Обов'язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України “Про виконавче провадження”, Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. за №2432/5.
Таким чином, наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.
За приписами ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Термін «негайно» у розумінні рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1988 р. у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» є виправданим, якщо строк триває до 4-х днів.
Враховуючи вищевикладене, та, з огляду на те, що державним виконавцем своєчасно не здійснені заходи щодо виявлення належного боржнику майна, не здійснені заходи щодо направлення відповідних запитів до органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження про надання інформації щодо наявних рахунків боржника, щодо нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, а також, не здійснено вихід за місцем проживання боржника, суд доходить до висновку про незаконну бездіяльність державного виконавця Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що виразилась у невиконанні наказу господарського суду Одеської області від 30.11.2017р. у справі № 916/1909/17 шляхом вжиття заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
Вирішуючи питання стосовно заявлених скаржником вимог щодо стягнення з відділу ДВС витрат на правничу допомогу, суд доходить до наступного висновку:
Відповідно до ч.3 ст. 123 ГПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 344 ГПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно до ч.ч.4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною восьмою ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2018р. між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір №13-07-2018 про надання адвокатських послуг, за умовами якого адвокат зобов'язався надати скаржнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та ТОВ «Кримський», що виникли у виконавчому провадженні №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.10.2017р. у справі №916/1909/17. Відповідно до п.1.2 договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
16 серпня 2018р. між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та адвокатом ОСОБА_1 було підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг за договором №13-07-2018 від 13.07.2018р., згідно якого загальна вартість наданих адвокатом послуг склала 3 180 грн. На підтвердження оплати ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" додано до скарги квитанцію №0.0.1101593033.2 від 09.08.2018р. на суму 1 800 грн. та квитанцію №0.0.1104382986.2 від 09.08.2018р. на суму 1 380 грн.
Враховуючи викладене, а також документальне підтвердження наданих адвокатом послуг, що визначені умовами договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №13-07-2018 від 13.07.2018р., витрати на професійну правничу допомогу відповідно до приписів ст. 344 ГПК України покладаються на Новгородківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.129, 234,342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС” на бездіяльність державного виконавця Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі №916/1909/17 - задовольнити.
2. Визнати в період із 22 травня 2018 року по 16 серпня 2018 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у виконавчому провадженні №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017р. у справі №916/1909/17, що виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”.
3. Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55183339 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017 р. у справі №916/1909/17 із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”, та які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017р. у справі №916/1909/17.
4. Стягнути з Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (28214, Кіровоградська обл., смт.Новгородка, вул. Криворізька, 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 180 грн. 00 коп. згідно договору №13-07-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13 липня 2018 року.
5. Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.
Повний текст ухвали складено 25.09.2018р.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Н.В. Рога