Справа № 11-cc/796/3703/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
представника власника майна ТОВ «Інкостіл Груп», адвоката ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Інкостіл Груп», адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання тимчасово виконуючого обов'язки старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, ОСОБА_7 та накладено арешт навидаткові операції по рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 TOB «Інкостіл Груп», код ЄДРПОУ 32856305, що відкриті в АТ «Банк Авангард», МФО 380946, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка 3, «КУБІК-ЦЕНТР», офіс 202, заборонивши видаткові операції крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, з метою забезпечення цивільного позову потерпілого у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «Інкостіл Груп», адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри та вказує, що жодній особі не повідомлено про підозру. Додає про відсутність даних щодо причетності посадових осіб товариства до вчинення кримінального правопорушення та відсутність таких даних в заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Також адвокат вказує на недоведеність використання арештованого майна як доказу у даному кримінальному провадженні та зазначає про невідповідність майна вимогам ст. 98 КПК України. Додає про порушення слідчим суддею вимог ст. 172 КПК України.
Крім того, апелянт вказує про те, що позовна заява не містить посилань на товариство «Інкостіл Груп», а слідчий суддя, при постановленні ухвали, керувався припущеннями.
Апелянт стверджує, що товариство є стратегічним, основним видом діяльності якого є виплавка сталі і виконання інших робіт, пов'язаних із ним, усі види діяльності пов'язані з підвищеними вимогами до безпеки праці, у зв'язку із чим заборона здійснювати видаткові операції є небезпечною для подальшої діяльності товариства. Додає, що слідчим суддею не враховано розумність та співмірність обмеження права власності товариства.
У підсумку адвокат вказує на те, що ухвала скопійована з тексту клопотання з допущенням аналогічних помилок та зазначає, що клопотання мало б бути задоволено частково, оскільки накладено арешт, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.
Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. В обгрунтування пропуску такого строку зазначає, що власник майна участіусудовому засіданні не приймав, копію ухвали слідчого судді отримано 02.07.2018. Апеляційна скарга подана до суду 09.07.2018 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, копію ухвали слідчого судді отримано апелянтом 02.07.2018, апеляційна скарга подана до суду 09.07.2018 року, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.
Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги призначено слуханням в апеляційній інстанції на 16 годину 30 хвилин 19.09.2018 року, про що надіслано повідомлення прокурору 03.09.2018 року, проте в судове засідання прокурор не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність прокурора.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12018100000000439, відомості про яке 11.05.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Тимчасово виконуючий обов'язки старшого слідчого слідчого управління головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на видаткові операції по рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 TOB «Інкостіл Груп», код ЄДРПОУ 32856305, що відкриті в АТ «Банк Авангард», МФО 380946, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка 3, «КУБІК-ЦЕНТР», офіс 202, яке ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року задоволено, проте з таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак зазначені вимоги закону не були дотримані.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів провадження, тимчасово виконуючий обов'язки старшого слідчого слідчого управління головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди (а.с. 3-12).
Звертаючись з клопотанням, слідчий чи прокурор мають чітко визначити з якою метою вони просять накласти арешт, навівши обгрунтування цих вимог з наданням відповідних доказів застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, що у цьому випадку зроблено не було.
Представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, в тому числі і посадовим особам ТOB «Інкостіл Груп», що є необхідною умовою при накладенні арешту саме з метою, передбаченою п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, необхідним буде відмітити, що ініціатором клопотання подано до суду першої інстанції додаткові матеріали до клопотання, зокрема постанову про визнання речовими доказами від 23.05.2018 року, проте відповідної мети, а саме передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, клопотання не містить та не заявлено такої мети стороною обвинувачення і у судовому засіданні суду першої інстанції, з урахуванням розгляду справи за відсутності ініціатора клопотання.
Враховуючи вищевикладене і мотивування клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, розглядаючи клопотання органу досудового розслідування на дані порушення уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у ньому майно, з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.
Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту, оскільки слідчий не надав суду достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання тимчасово виконуючого обов'язки старшого слідчого слідчого управління головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 про арешт майна, за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Інкостіл Груп», адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року, якою задоволено клопотання тимчасово виконуючого обов'язки старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 та накладено арешт навидаткові операції по рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 TOB«Інкостіл Груп», код ЄДРПОУ 32856305, що відкриті в АТ «Банк Авангард», МФО 380946, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка 3, «КУБІК-ЦЕНТР», офіс 202, заборонивши видаткові операції крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання тимчасово виконуючого обов'язки старшого слідчого слідчого управління головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 про арешт майна.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4