18 липня 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 з його апеляційною скаргою на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 26 лютого 2017 року приблизно об 11 год. 46 хв. ОСОБА_3 керував автомобілем «ВАЗ» номерний знак НОМЕР_1, по вул. Кільцева дорога, 2-Д в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, гнеприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_3 відмовився у присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями порушив п. 2.5 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті гривень) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погодившись із постановою суду, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказує, що він не був присутнім у судовому засіданні та не знав про прийняте рішення судом. Вказана постанова суду йому не направлялась, а про прийняте рішення він дізнався 12 червня 2017 року, коли самостійно прибув до Святошинського районного суду міста Києва, де в канцелярії йому повідомлено, що справу вже розглянуто і його позбавлено права керувати транспортними засобами, після чого, одразу ж подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена без з'ясування дійсних обставин справи, є надуманою,
Справа № 33/796/1645/2017
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Бандура І.С.
твердження стосовно доведеності перебування його в стані наркотичного сп'яніння не обґрунтовані, обставини, які зазначені у постанові встановленими - судом не встановлювалися, а тому така постанова на думку апелянта підлягає скасуванню.
На цих підставах апелянт ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року та скасувати вказану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку зі спливом терміну накладення адміністративного стягнення.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду від 11 квітня 2017 року, передбачені ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе його поновити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Всупереч твердженням апелянта, вважаю, що суд першої інстанції досить повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив докази, які наявні в матеріалах справи, повно та правильно виклав їх у постанові, оцінив у плані відносності, допустимості, достовірності і на цих підставах прийшов до правильного висновку про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 зазначив, що не міг поїхати до лікаря тому що дуже поспішав з дитиною до лікарні на встановлений час, проте, будь-яких доказів на підтвердження цих пояснень ОСОБА_3 ані до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надав.
До того ж, ОСОБА_3 на спростування обвинувачень працівників поліції міг самостійно пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, чого ним зроблено не було, що дає підстави вважати, що ОСОБА_3 дійсно перебував у стані сп'яніння, а відмовився їхати з працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, задля того щоб уникнути відповідальності.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вже включає в себе склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому апеляційні доводи ОСОБА_3 щодо необґрунтованого та незаконного складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення до відповідальності, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Апелянт в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що транспортний засіб у нього не вилучався, що доводить факт належного стану водія, проте, такі пояснення апелянта також є неправдивими, оскільки, в матеріалах справи (а.с.3) наявна розписка ОСОБА_6 з якої вбачається, що остання зобов'язується не допускати ОСОБА_3 до керування транспортним засобом на протязі доби та самостійно пережене автомобіль ВАЗ д.н. НОМЕР_1 на парковку за адресою Кільцева дорога, 2-д.
Таким чином, працівники поліції, враховуючи стан ОСОБА_3, заборонили йому далі їхати за кермом, при цьому, автомобіль не стали вилучати, оскільки, ОСОБА_6 зобов'язалася його поставити на парковку про що написала відповідну розписку.
Апеляційні вимоги ОСОБА_3 щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку зі спливом терміну накладення адміністративного стягнення не підлягають задоволенню, оскільки, згідно протоколу правопорушення було вчинене 26 лютого 2017 року, а постанова районного суду прийнята 11 квітня 2017 року. Таким чином, адміністративне стягнення було накладено в межах строку встановленого ст. 38 КУпАП.
Отже, твердження зазначені в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є непереконливими, конкретних висновків не містять та спростовується доказами, які наявні в матеріалах справи та перевірено в апеляційному засіданні з дотриманням вимог закону.
За таких обставин, постанова Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року, про визнання винуватим та притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, винесена з дотриманням вимог закону, тому підстав для її скасування не убачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.О. Журавель