19 вересня 2018 року м. Київ
Справа № 2-724/11
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/6858/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Гаращенка Д.Р., Левенця Б.Б.
за участю секретаря Сербін Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року, постановлену під головуванням судді Гребенюк В.В., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»).
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що 05 березня 2013 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-724/11 про стягнення з нього на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в сумі 946 767, 50 доларів США. В ході виконавчого провадження № 39114558 з примусового виконання вказаного виконавчого листа державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дяконом Н.М. встановлено, що йому належить на праві власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1. Постановою державного виконавця від 28 лютого 2018 року призначено суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку вартості майна, а саме 1/2 частини вказаної квартири. Посилаючись на те, що призначення державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку вартості 1/2 частини квартири є неправомірним, адже продаж з публічних торгів частки у майні, що є спільною частковою власністю, можливий лише після виділення частки боржника в натурі, ОСОБА_2 просив визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дякона Н.М. щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку вартості майна, а саме: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 162,4 кв.м., житловою площею 84,3 кв.м.; зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дякона Н.М. звернутися із поданням до суду про виділення в натурі 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця.
Не погодившись із вказаної ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_2 Зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» визначено лише загальний порядок звернення стягнення на частку у спільному майні. З урахуванням положень ст. 366 ЦК України продаж з прилюдних торгів частини квартири у майні, що є спільною частковою власністю, можливий лише після виділення частки боржника в натурі. Продаж частки без виділення в натурі допускається лише у випадку, коли виділення є неможливим. Отже, з метою реалізації 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, державний виконавець мав звернутися до суду із поданням про виділення вказаної частки в натурі. Призначення державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку вартості 1/2 частини квартири без виділення її у натурі є незаконним і передчасним.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі (а.с.187).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з викладених підстав.
Кочін Г.І. в інтересах ПАТ «УкрСиббанк» заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що суд обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця
ОСОБА_2 та державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ДяконН.М. в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 забеспечив явку уповноваженого представника, а тому суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2013 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-724/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в сумі 946 767, 50 доларів США. Виконавчий лист був пред'явлений до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
31 липня 2013 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39114558 на підставі виданого 05 березня 2013 року Подільським районним судом м. Києва виконавчого листа №2-724/11.
31 липня 2013 року Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
В процесі виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що за боржником ОСОБА_2 зареєстровано право власності, зокрема, на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Дякона Н.М. від 28 лютого 2018 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, було призначено суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання - ПП «Консалтингова група «Агро-Експерт» для надання звіту про оцінку вартості майна, а саме 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
06 березня 2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника, в тому числі на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
04 квітня 2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві отримано звіт про оцінку майна боржника, а саме 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що становить: 2 517 000,00 грн. без ПДВ.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дякона Н.М. щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Пунктом 15 ч. 3 ст. 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Правочин, що укладається внаслідок реалізації майна боржника в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» має відповідати вимогам, що ставляться до правочинів з купівлі-продажу майна. ЦК України не визначає заборони на реалізацію визначеної частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, до вирішення питання про можливість виділення її в натурі. Предметом правочину купівлі-продажу може бути і частка, що не виділена в натурі.
Враховуючи викладене, доводи представника ОСОБА_2 про те, що призначення державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку вартості 1/2 частини квартири без виділення її у натурі є незаконним, не відповідає вимогам Закону.
Призначаючи суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що належить боржнику, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві діяв в межах наданих йому повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_2 не доведено порушення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві його прав, як боржника у виконавчому провадженні.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду першої інстанції, а тому не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 залишається судом без задоволення, а ухвала Подільського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 рокупідлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Д.Р. Гаращенко
Б.Б. Левенець