1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року,
за участі: прокурора представника заявника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання органу досудового розслідування та надано старшому слідчому в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю одержання їх копій, що знаходяться у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, 03113), а саме до відомостей щодо вхідних та вихідних з'єднань з абонентського номера НОМЕР_1 , яким користується журналіст ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 19 липня 2016 року по 16 листопада 2017 року включно, у тому числі щодо дати, часу, тривалості кожного з'єднання, номерів, з якими вони відбувались, відправлені та отримані текстові та інші повідомлення (SMS, MMS), місця знаходження абонента (базової станції оператора та азимуту до неї) під час телефонних з'єднань та одержання, відправлення повідомлень, імеі-коду пристрою.
Приймаючи рішення, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для надання доступу до запитуваних стороною кримінального провадження документів, фактичні дані яких можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та Конституцію України, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про тимчасовий доступ до речей та документів.
Щодо строків апеляційного оскарження ОСОБА_5 зазначає, що ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику останньої, про її існування ОСОБА_5 дізналася 03 вересня 2018 року через засоби масової інформації та у подальшому через Єдиний державний реєстр судових рішень.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Зазначає про те, що під час здійснення заходів досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42017000000003904 від 16 листопада 2017 року здійснюється незаконний збір інформації про діяльність ОСОБА_5 та здійснення нею професійної діяльності як журналіста.
Автор апеляційної скарги стверджує, що однією з головних тем, яка може цікавити осіб, що незаконно збирають інформацію про ОСОБА_5 , є виявлення джерел отримання нею як журналістом відповідної інформації і можливість здійснення впливу на такі джерела з метою примусити їх відмовитись надавати викривальні відомості у подальшому, а також здійснення тиску внаслідок цього, на саму ОСОБА_5 як журналіста-викривача.
Як вважає ОСОБА_5 , слідчий суддя через формальний підхід до розгляду поданого слідчим клопотання, не здійснив покладені на нього Законом функції та не захистив права і свободи останньої.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначає, що доступ до відомостей про коло її спілкування та її пересування призведе до розкриття інформації, яка може мати своїм наслідком ідентифікацію джерел інформації останньої і перешкоджає її професійній діяльності.
Невиправдане розкриття журналістських джерел становить порушення ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та ОСОБА_5 , які просили поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити подану апеляційну скаргу в повному обсязі з тих підстав, що в ній викладені, прокурора, який заперечував проти розгляду і задоволення апеляційної скарги, оскільки слідчий суддя, при постановленні рішення, в повній мірі врахував всі фактичні обставини справи, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, апеляційна скарга - розгляду та її частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 27 серпня 2018 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, і яка копію оскаржуваної ухвали не отримувала, то колегія суддів вважає за необхідне поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яка стосується її прав та законних інтересів, оскільки цей строк був пропущений з поважних причин.
Статтею 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскарженні під час досудового розслідування, зокрема і про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Оскільки, ОСОБА_5 є журналістом та у відповідності до ч. 3 ст. 25 Закону України "Про інформацію" має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону, а розкриття такої інформації може негативно вплинути на можливості її, як журналіста надавати точну та надійну інформацію з питань, що представляють суспільний інтерес, а також враховуючи те, що ОСОБА_5 не є стороною кримінального провадження № 42017000000003904 і не вправі подавати будь-які заперечення проти ухвал слідчого судді у даному провадженні під час підготовчого судового засідання, то колегія суддів приходить до переконання, про можливість, у даному конкретному випадку, розгляду її апеляційної скарги.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судового провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 16 листопада 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017000000003904, за фактом можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 відомостей, що становлять державну таємницю, проведення службовими особами Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_10 , що призвело до порушення недоторканості приватного життя, таємниці її листування та телефонних розмов, а також розголошення даних досудового розслідування, що ганьблять честь і гідність останньої, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 163, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 328, ч. 2 ст. 387 КК України.
З метою встановлення більш точного часу та місця скоєння, зокрема, кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 328 КК України, 27 серпня 2018 року старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Департаменту бюро розслідування Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, з можливістю одержання їх копій, що знаходяться у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, 03113), а саме до відомостей щодо вхідних та вихідних з'єднань з абонентського номера НОМЕР_3 , яким користується журналіст ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 19 липня 2016 року по 16 листопада 2017 року включно, у тому числі щодо дати, часу, тривалості кожного з'єднання, номерів, з якими вони відбувались, відправлені та отримані текстові та інші повідомлення (SMS, MMS), місця знаходження абонента (базової станції оператора та азимуту до неї) під час телефонних з'єднань та одержання, відправлення повідомлень, імеі-коду пристрою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року зазначене клопотання було задоволено.
Разом з тим, як встановлено колегією суддів під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів, не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому як вважає колегія суддів, ухвала підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали апеляційним судом.
Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.
Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є загальними засадами кримінального провадження.
Передбачений в главі 15 розділу ІІ КПК України інститут тимчасового доступу до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження, який пов'язаний з втручанням до наведеної сфери прав людини, нормативно закріплює та чітко окреслює межі такого втручання і здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді або суду.
При цьому сутність тимчасового доступу до речей і документів, відповідно до положень ст. 159 КПК України, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Застосування такого заходу не допускається, якщо сторона кримінального провадження не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування, відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України, слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Однак, вказаних вимог закону слідчим суддею не дотримано.
Разом з тим, як встановлено колегією суддів під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів в такому обсязі, не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали апеляційним судом.
Так, задовольняючи клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до речей і документів, ані слідчим суддею, ані слідчим не було дотримано вимог ч. 3 ст. 132 КПК України.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на вимоги ч.ч. 6, 7 ст. 163 КПК України та задовольнив клопотання старшого слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів, однак, дійшовши такого висновку, не в повній мірі дотримався вимог ст. 370 КПК України, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).
На думку колегії суддів, слідчий суддя повністю задовольнивши клопотання та надаючи слідчому ОСОБА_8 тимчасовий доступ до оригіналів документів, з можливістю одержання їх копій, що знаходяться у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, 03113), а саме до відомостей щодо вхідних та вихідних з'єднань з абонентського номера НОМЕР_3 , яким користується журналіст ОСОБА_5 , не звернув увагу на всі обставини справи та в підсумку за результатами розгляду клопотання сторони кримінального провадження не дотримався вимог, п. 1 ч. 1 ст. 162 КПК України, з яких вбачається, що до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, зокрема, належить інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.
Журналіст має право на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.
Крім того, як правильно зазначила автор апеляційної скарги, з чим погоджується колегія суддів, слідчим суддею постановлено ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів без належного на те обґрунтування, без додержання вимог законодавства, у порушення прав ОСОБА_5 , як журналіста, які охороняються відповідними Законами.
Разом з тим, як пояснив у судовому засіданні прокурор, такі заходи було застосовано з метою досягнення дієвості вищеназваного кримінального провадження, зокрема встановлення більш точного часу та місця скоєння, зокрема, кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 328 КК України, оскільки будучи допитаною, як свідок, ОСОБА_5 відмовилась надати слідству будь-які показання з цього приводу.
Крім того, як вбачається з листа старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 04 вересня 2018 року за № 138 вих. 18 останній просив надати йому лише дозвіл на доступ до відомостей щодо дати, часу, місцезнаходження абонентського номера НОМЕР_3 , яким користується журналіст ОСОБА_5 , за період з 19 липня 2016 року по 16 листопада 2017 року включно, у межах базових станцій оператора та азимуту до них, що знаходяться у місті Києві на вулицях Сурикова, Богданівська, О. Шовкуненка, В. Липківського, провулку Я. Хомова, проспекті Повітрофлотський та Солом'янській площі.
На думку колегії суддів задоволення вищезгаданого клопотання слідчого саме в такій частині в повній мірі буде відповідати завданню кримінального провадження щодо забезпечення його швидкого, повного та неупередженого розслідування і в достатній мірі забезпечить охоронювані права, свободи та законні інтереси журналіста ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, ухвалу слідчого судді суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити частково, постановивши нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання старшого слідчого ОСОБА_8 про надання тимчасового доступу до речей і документів в порядку ст. 163 КПК України.
Керуючись ст.ст. 159-164, 309, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 27 серпня 2018 року та її апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про тимчасовий доступ до речей і документів, - задовольнити частково.
Надати старшому слідчому в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю одержання їх копій, що знаходяться у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, 03113), а саме щодо відомостей дати, часу, місцезнаходження абонентського номера НОМЕР_3 , яким користується журналіст ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 19 липня 2016 року по 16 листопада 2017 року включно, у межах базових станцій оператора та азимуту до них, що знаходяться у місті Києві на вулицях Сурикова, Богданівська, О. Шовкуненка, В. Липківського, провулку Я. Хомова, проспекті Повітрофлотський та Солом'янській площі.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Строк дії ухвали визначити до 27 вересня 2018 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/4704/2018 Категорія: ст. 154 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1