АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
18 вересня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року, -
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави в сумі 352 гривні 40 копійок.
Згідно постанови, ОСОБА_2, 10 травня 2018 року о 14 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Залізничне шосе, 61, керуючи автомобілем марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в установленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім цього, ОСОБА_2 допустив порушення п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_5).
В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідальність за вказані адміністративні правопорушення передбачена ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, так як справа в суді першої інстанції була розглянута без його участі. При цьому було порушеного його право на захист та проігноровано клопотання захисника ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи. Просить суд скасувати постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень та недоведеністю вини.
Вказує, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, а працівниками поліції невірно було враховано обставини ДТП, відсутність доказів, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем «Опель Вектра».
Як зазначає апелянт, водій автомобіля «Опель Вектра», яким був його кум, не допустив занос свого транспортного засобу чи перекидання вантажу, а зіткнення сталося в результаті виїзду в його смугу автомобіля «Опель Зафіра». Отже, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Опель Вектра» немає підстав вбачати невідповідність вимогам п.12.1 ПДР України. Перед зіткненням автомобілі не рухались в одній смузі руху, а автомобіль «Опель Зафіра» перед зіткненням змінив напрямок руху вправо.
Як наголошує апелянт, невинуватість його підтверджується доказами у справі, а саме: поясненнями водіїв ОСОБА_2, ОСОБА_5, схемою ДТП від 10.05.2018 року, протоколом про адміністративне правопорушення БД №410391 від 10.05.2018 року, фотознімками з місця пригоди на електронному носії, фотознімками автомобіля «Опель Вектра» на електронному носії, висновком №97 експертного дослідження обставин та механізму ДТП від 12.07. 2018 року.
ОСОБА_2 вказує на те, що в матеріалах справи відсутні неупереджені докази керування ним транспортним засобом, автомобілем керувала інша особа, яка надала письмові пояснення з даного приводу. Відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння пов'язана з тим, що він не керував транспортним засобом. В протоколі ОСОБА_2 зазначав, що не згоден з викладеним в ньому. Поліція на місці не опитала особу, на яку ОСОБА_2 вказував, як на водія. Свідки були запрошені, згідно їх пояснень, 10.05.2018 року о 17.00 год.
Отже, ОСОБА_2 стверджує, що 10 травня 2018 року він був пасажиром та власником автомобіля «Опель Вектра», на якого не покладається обов'язок проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на вимогу працівників поліції, доказів керування ОСОБА_2 автомобілем поліція суду не надала.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, потерпілого ОСОБА_5, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі доводи, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оскільки ОСОБА_2 не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у суді першої інстанції, то строк на апеляційне оскарження постанови судді слід поновити.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови, встановлено, що ОСОБА_2 10 травня 2018 року о 14 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Залізничне шосе, 61, керуючи автомобілем марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в установленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, а також порушив п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_5). В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252,280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчинених адміністративних правопорушень, обґрунтовано і вмотивовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні п.п 2.5, 12.1, 13.1 ПДР України, та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суддя суду апеляційної інстанції вважає таке рішення законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як правильно встановив суддя суду першої інстанції, винуватість ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та відмові від проходження у встановленому законодавством України порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: даними протоколів про адміністративні правопорушення, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП, схемою місця ДТП, даними про пошкодження транспортних засобів, поясненнями свідків, відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
Доводи ОСОБА_2 про те, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, так як автомобілем керувала інша особа, не підтверджені достатніми доказами, оскільки з пояснень потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що він керуючи автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 10 травня 2018 року та виїжджаючи на вул. Залізничне шосе, впевнився у відсутності інших транспортних засобів, проїхав близько 10 метрів та несподівано відчув удар в задню праву частину свого автомобіля, вийшовши з свого автомобіля, підійшов до автомобіля «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, в якому знаходився ОСОБА_2 на водійському сидінні, від якого був запах алкоголю, та який закрився в автомобілі і пересів на місце пасажира (а.с. 7). Такі ж пояснення ОСОБА_5 надав і в суді апеляційної інстанції, категорично підтвердивши, що за кермом автомобіля був саме ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_6 у своїх письмових поясненнях вказав, що був пасажиром автомобіля «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який, виїжджаючи на вул. Залізничне шосе, проїхав перехрестя, і в цей час він почув удав в задню частину автомобіля. Водій автомобіля «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 був дуже п'яний, та ледь стояв на ногах. До прибуття працівників поліції водій даного автомобіля пересів на пасажирське сидіння (а.с.8).
Дані пояснення, у сукупності з іншими матеріалами справи - даними протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП, відеозапису з відеокамери патрульного поліцейського, в яких відсутні будь які дані про присутність інших осіб в автомобілі, який належить ОСОБА_2 спростовують пояснення свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що саме він перебував за кермом автомобіля «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, і віз останнього додому, бо той був на підпитку.
Крім того, ОСОБА_8 під час складання протоколів власноруч підписав обидва протоколи про адміністративні правопорушення, схему місця ДТП, не зазначаючи при цьому, що водієм була інша особа.
Зафіксоване на фрагменті відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського пояснення ОСОБА_2 про те, що він не знаходився за кермом автомобіля є неконкретним, без посилання на особу, яка могла бути за кермом, і без наявності цієї особи на місці події, та у сукупності з поясненнями потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 про переміщення ОСОБА_2 після ДТП з місця водія на місце пасажира, оцінюється суддею як спосіб ОСОБА_2 з метою уникнути відповідальності за вчинене.
Отже, саме ОСОБА_2 є суб'єктом інкримінованих йому порушень ПДР.
Висновки судді про те, що дії водія ОСОБА_2 знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та призвели до пошкодження транспортних засобів є обгрунтованими, належним чином вмотивовані, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами.
Зокрема, згідно зі схемою ДТП, яка підписана інспектором патрульної поліції, потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_2, без будь-яких застережень, місцем зіткнення транспортних засобів є крайня права частина смуги руху, яка є зустрічною для смуги руху по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_2 і при цьому обидва автомобілі після зіткнення зупинились саме в цій смузі руху(а.с.4).
Таким чином, автомобіль «Опель», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_5 взагалі не встиг виїхати на смугу руху по якій рухався автомобіль«Опель», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, чим і підтверджується, що саме останній допустив порушення п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем потерпілого, який знаходився в цей час на зустрічній смузі руху.
Висновок судового експерта ГориІ.В. № 97 від 12 .7.2018 року про відсутність в діях водія ОСОБА_2 порушень п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с.51-55) зроблено без врахування зафіксованого на схемі ДТП місця зіткнення транспортних засобів, в зв'язку з чим даний висновок суддя не може прийняти до уваги.
Факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, переглянутим в апеляційному суді.
З огляду на викладене, рішення суду про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП ухвалене на підставі належних, достатніх та допустимих доказів, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Підстав для закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, немає.
У зв'язку з цим суддя суду апеляційної інстанції оскаржувану постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко
Справа № 33/796/2457/2018 Категорія: ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Білоцерківець О.А.
Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А.