12 червня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_3, на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 3 лютого 2018 року о 02 год. 00 хв., в м. Києві по просп. М. Бажана керував автомобілем &q?об;Інфініті&q?нф; д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, вважаючи його необґрунтованим, безпідставним та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, адвокат ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу на обґрунтування якої зазначає наступне.
Так, 30 березня 2018 року в судовому засіданні ОСОБА_3 надавав суду усні пояснення, яким судом не було надано належної оцінки, а саме про те: що 3 лютого 2018 року приблизно о 01 годині 20 хвилин він рухаючись на автомобілі по проспекту Бажана в м. Києві заїхав заправитися на автозаправну станцію. Коли він зупинився, то побачив, що позаду нього також зупинився поліцейський автомобіль, з якого до нього вийшли двоє поліцейських і повідомили йому, що він не вмикав покажчики повороту.
Вказані пояснення ОСОБА_3 повністю узгоджуються із відеозаписом зупинки транспортного засобу поліцейськими о 1 годині 20 хвилин 03 лютого 2018 року, що міститься у матеріалах справи, і які судом не досліджувались взагалі. Про будь-які ознаки алкогольного сп'яніння, які перераховані у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 444255 від 03.02.2017 року (надалі за текстом - Протокол), на цьому відео відсутні будь-які відомості. На цьому відео також відсутні будь-які пропозиції поліцейських ОСОБА_5 пройти огляд на стан сп'яніння.
Відомості у оскаржуваній Постанові про те, що судом було переглянуто в судовому засіданні відеозапис з місця події, являються неправдивими, оскільки окрім зачитування самого Протоколу та заслуховування усних пояснень ОСОБА_3, суд жодних доказів не досліджував у судовому засіданні. Саме тому, висновки суду про те, що вина водія ОСОБА_3 підтверджується таким доказом, як відеозапис з місця події, який переглянутий у судовому засіданні, являється безпідставними та необґрунтованими.
Судом також не надано належної правової оцінки доводам захисника, які стосувалися письмових пояснень двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 03.02.2018 року, що містяться у матеріалах справи. Так, вказані пояснення не тільки не підтверджують обставини, що викладені у Протоколі та Постанові суду, але й спростовують їх, породжуючи відповідні сумніви у законності його складання та ухвалення. Так, вказані пояснення, являються формалізованими, складеними на бланках, відомості в яких різняться лише стосовно прізвища та адрес місця проживання свідків, що заповненні від руки поліцейським. Проте, із вказаних пояснень взагалі не вбачається, о якій саме годині вони були відібрані, до початку складання Протоколу, додатком до яких вони являються, чи вже після складання цього Протоколу відносно ОСОБА_3
Таким чином, апелянт вважає, що висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення не ґрунтуються на матеріалах справи, зроблені поверхово та поспішно. Крім того, судом було порушено вимоги закону, які регулюють порядок розгляду справи, не з'ясовано всі обставини, які підлягають встановленню по справі, не допитано всіх свідків події, не досліджено відеозаписи, що містяться у матеріалах справи.
На цих підставах апеллянт просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року, якою ОСОБА_3, визнано винуватим та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а провадження у справі відносно ОСОБА_3 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 та викладені доводи в апеляційній скарзі, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Але при винесенні постанови від 30 березня 2018 року, суддя всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, не вжив заходів для належноїперевірки обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та фактично притягнув ОСОБА_3 до відповідальності без будь-якого судового розгляду, не дослідивши не тільки його пояснення і заперечення, а й тих незначних доказів, що містяться в матеріалах справи, не давши їм належну й об'єктивну оцінку.
Так, притягуючи ОСОБА_3 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суддя виходив з тих обставин, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього, однак, чим доводиться сам факт того, що водій керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, суд в постанові не вказав.
В апеляційному засіданні ОСОБА_3 надав пояснення, які нічим не спростовано, про те, що 3 лютого 2018 року приблизно о 01 годині 20 хвилин він рухаючись на автомобілі по проспекту Бажана в м. Києві заїхав заправитися на автозаправну станцію. Коли він зупинився, то побачив, що позаду нього також зупинився поліцейський автомобіль, з якого до нього вийшли двоє поліцейських і повідомили йому, що він не вмикав покажчики повороту. Після розмови із поліцейськими з приводу показників повороту, він зайшов до магазину на автозаправній станції. Коли, через деякий час, він вийшов з магазину він стояв зі своїми друзями, оскільки, на автозаправну станцію приїхали інші поліцейські разом із багатьма невідомими особами, серед яких були також особи, які представлялися журналістами різних телеканалів. Він почув, як один із поліцейських назвав лише ім'я «ОСОБА_3», а потім запитав чи буде він проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» чи у лікаря нарколога. Оскільки, окрім нього, поряд знаходився ще один хлопець на ім'я ОСОБА_3, то вони обоє відповіли; відмовляються, оскільки їм не роз'яснювалися їхні права та обов'язки, їм не було представлено жодних свідків, які могли б засвідчити у передбаченому законом порядку відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
На підтвердження цих пояснень, в судовому засіданні наданні заяви свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, завірені нотаріальним порядком, з яких вбачається наступне.
3 лютого 2018 року ОСОБА_10 разом зі своїм другом ОСОБА_9 проходили поблизу автомобільної заправки GLUSCO, що розташована про проспекту Бажана 1-К в місті Києві та бачили як патрульний поліцейський автомобіль рухався про проспекту Бажана за джипом INFINITI і ці два автомобіля заїхали на заправку і зупинились на в'їзді до неї. Співробітник поліції підійшов до INFINITI і почав про щось спілкуватись з його водієм. Водій INFINITI - молодий хлопець вийшов зі свого автомобіля та спілкувався зі співробітником поліції, який звинувачував хлопця у порушенні норм дорожнього руху, а хлопець відповідав, що нічого не порушував. Вони між собою з'ясовували чи мав право поліцейський зупиняти INFINITI, якщо хлопець ні чого не порушував. Під час цього спілкування до місця, де воно відбувалось, на своїх автомобілях під'їхали журналісти та почали все знімати па відеокамери. Все це відбувалось десь приблизно хвилин сорок. У другій годині ночі співробітник поліції почав шукати серед журналістів свідків, яким сказав, що водій буде відмовлятись, при цьому прізвища чи інші дані у свідків він не запитував, документів у них не оглядав, де ці свідки працюють не питав. Співробітник поліції запропонував водію INFINITI пройти тест на приладі драгер або у лікаря нарколога. Оскільки, що це за тест, для чого він застосовується, для чого має бути використано прилад драгер і на який підставах, працівник поліції не повідомив, також він не повідомив який саме тест необхідно здати у лікаря нарколога. Свідок ОСОБА_10 у своїй заяві також зазначила, що на її думку, події які відбувалися тієї ночі та свідком якої вона була, - заздалегідь сплановані та організовані спільно співробітниками поліції та журналістами для яскравого, але постановочного сюжету про боротьбу співробітників поліції з особами, які після вживання алкоголю керують автомобілями. ОСОБА_10 наголосила, що боротьба з п'яницями за кермом дійсно потрібна, але не шляхом фальсифікацій та приниженням честі та гідності людей.
Таким чином, як видно з наданих пояснень свідків, можна зробити висновок, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складений із значними порушеннями та всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при цьому, суд першої інстанції при розгляді справи не прийняв даний факт до уваги, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
Також, якби суд належним чином досліджував матеріали справи, то виявив би, що свідки які вказані у протоколі не є свідками в розумінні вимог ст.272 КУпАП, оскільки їм не відомі дані, що підлягають встановленню по даній справі, адже від них не відібрано пояснення з приводу дійсний обставин справи.
Так, вказані пояснення, являються формалізованими, складеними на бланках, відомості в яких різняться лише стосовно прізвища та адрес місця проживання свідків, що заповненні від руки поліцейським. Проте, із вказаних пояснень взагалі не вбачається, о якій саме годині вони були відібрані, до початку складання Протоколу, додатком до яких вони являються, чи вже після складання цього Протоколу відносно ОСОБА_3 Із вказаних пояснень взагалі не зрозуміло чи спостерігали ці свідки будь-які ознаки алкогольного сп'янінняу водія ОСОБА_3 перед складанням Протоколу. Про те, чи перебував водій ОСОБА_3 на момент відмови пройти огляд на стан сп'яніння, із видимими ознаками алкогольного сп'яніння, жоден із цих свідків у цих поясненнях не повідомляє.
В апеляційному засіданні також переглянуто відео з нагрудної камери працівника поліції з якого вбачається лише два фрагменти. Перший, коли водія ОСОБА_3 зупинено за порушення правил дорожнього руху, зокрема, не увімкнення показчика повороту, та другий, коли ОСОБА_3 наче пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, на відео не видно, якій саме особі на ім'я «ОСОБА_3» поліцейський пропонує пройти медичний огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу драгер чи у лікаря нарколога, і вона не представлялася; чи перебувала ця особа з ознаками алкогольного сп'яніння, які перераховані у Протоколі та не взагалі не відображені у оскаржуваній Постанові суду; та чи озвучував поліцейський при свідках вказані ознаки, які давали б йому право вимагати пройти огляд на стан сп'яніння і чи чули про ці ознаки запрошені свідки;також, водію ОСОБА_3 не роз'яснявся порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки відмови від такого огляду.
Тому відео з нагрудної камери працівника поліції не може вважатися належний та допустимий доказ у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 та апеляційним судом до уваги не приймається.
Слід також зазначити, що суд першої інстанції розглядаючи справу і зазначаючи в постанові про наявність достатніх доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, яке полягало зокрема у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, суд залишив поза увагою, що в матеріалах справи відсутні такі документи: направлення ОСОБА_3 на огляд як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт про його відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та акт про відмову від медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також рапорт поліцейського, який зупинив водія ОСОБА_3 із зазначенням обставин зупинки транспортного засобу.
Таким чином, фактично, вина ОСОБА_3 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є недоведеною та належним чином не підтверджена матеріалами справи.
З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку, що суд першої інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не в повній мірі врахував усі обставини справи, не дослідив усі подані докази, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення, а тому вважаю за необхідне скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року,- задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.О. Журавель