Справа № 750/7104/18
Провадження № 2/750/1876/18
21 вересня 2018 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова
у складі судді Логвіної Т.В.
при секретарі Примак Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
у липні 2018 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кошти за борговою розпискою від 27.10.2017 в розмірі 2200 євро та судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Ухвалою суду від 23.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу направлялась копія ухвали про відкриття провадження, позову з додатками за адресою реєстрації.
Рекомендовані листи відповідачем не отримані та повернуті суду з відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
У відповідності до ч.8 п.4 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом)сторін не подала, а тому суд, відповідно до ч.5ст.279ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 27.10.2017 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 у борг гроші в розмірі 2200 євро без зазначення терміну повернення позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частина 2 статті 1047 ЦК України передбачає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
04.06.2018 року позивач направила відповідачу письмову вимогу про повернення боргу в строк до 04.07.2018, але відповідач свої зобов'язання щодо повернення боргу не виконала.
Згідно змісту ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, а згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610 та 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за розпискою від 27.10.22017 в розмірі 2200 євро підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 625, 1046 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) борг за розпискою від 27.10.2017 в сумі 2200 євро.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) 704 грн. 80 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя