Справа № 766/6142/16-ц
н/п 2/766/3068/18
05 вересня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
при секретарі Найдишак В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні заяву Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про передачу за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищевказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київський страховий дім», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування. Зазначив, що позов подається до Херсонського міського суду Херсонської області відповідно до положень ч.5 ст.110 ЦПК України, оскільки заявлені в порядку захисту прав споживача позови можуть подаватися за місцем проживання споживача або місцем заподіяння шкоди.
Ухвалою судді від 11.07.2017 року провадження у зазначеній справі відкрито.
27.04.2017 року представник відповідача надав до суду заяву про передачу справи №766/6142/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування до суду якому вона підсудна, а саме до Шевченківського районного суду м.Києва. Заяву обґрунтував тим, що позивачем позов подано за місцем його проживання, що не відповідає змісту заявлених позовних вимог та не ґрунтується на нормах процесуального права, а справа прийнята до провадження помилково.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.
Представник відповідача в судове засідання, призначене в режимі відеоконференції не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Третя особа в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання про передачу справи для розгляду за підсудністю за його відсутності, заперечує проти задоволення зазначеного клопотання представника відповідача.
Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою судді від 11.07.2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвала в частині недотримання правил підсудності у встановлений законом порядок і строк сторонами не оскаржена.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», в якому просить стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування у розмірі 25000,00 гривень на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з відмовою відповідача від здійснення такої виплати, вважаючи, що відповідачем грубо порушені її законні права як споживача послуг.
Стаття 122 ЦПК України (в редакції, чинній на день на момент звернення до суду з позовом 01.07.2016 року) регламентує дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Про відкриття провадження у справі суддя постановляє ухвалу. Суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.
Відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України (в редакції, чинній на день на момент звернення до суду з позовом 01.07.2016 року) позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Однак слід відзначити, що загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується лише у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Разом з тим, згідно ч.5 ст.110 ЦПК України (в редакції, чинній на день на момент звернення до суду з позовом01.07.2016 року) позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Частиною 14 цієї статті встановлено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 цього Кодексу.
Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виник спір з приводу наявності підстав для сплати суми страхового відшкодування, тобто між позивачем як споживачем послуг зі страхування та відповідачем, як надавачем таких послуг, у зв'язку з чим, суд вважає, що при винесенні ухвали про відкриття провадження суддя дійшла обгрунтованого висновку про підсудність даної справи Херсонському міському суду Херсонської області.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача стосовно того, що спірні правовідносини не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак і під положення ст.110 ЦПК України (в редакції, чинній на день на момент звернення до суду з позовом 01.07.2016 року), виходячи з такого.
За змістом преамбули Закону України «Про страхування», він регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Згідно зі ст.16 Закону України «Про страхування», яка узгоджується з положеннями ст.979 ЦК України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до п. 22 ст. 1 цього ж Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» належать, зокрема, ті, що виникають із договору страхування.
Аналіз зазначених вище правових норм з урахуванням роз'яснень п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» дає можливість зробити висновок, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» розповсюджуються на спірні правовідносини, що виникли при виконанні договору страхування.
Позивач за даним позовом проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, а відтак правомірно скористався своїм правом на пред'явлення позову за своїм місцем проживання до Херсонського міського суду Херсонської області, тому відсутні підстави для передачі цієї справи до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.
Керуючись ст.ст.109, 110, 122 ЦПК України (в редакції, чинній на день на момент звернення до суду з позовом 01.07.2016 року),ст.ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.16 Закону України "Про страхування", суд
ухвалив:
В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про передачу за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.І.Майдан