справа №176/1816/18
провадження №2/176/946/18
24 вересня 2018 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Волчек Н.Ю.
з участю секретаря Ханіної М.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
16 серпня 2018 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1, де вона просить ухвалити судове рішення, яким розірвати її шлюб з відповідачем, ОСОБА_2, зареєстрований 22 січня 1983 року міським РАЦС м. Саки Кримської області, актовий запис №17.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що подружні відносини між нею та відповідачем припинились, з грудня 2015 року, через різні погляди на сімейне життя та обов'язки подружжя відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні. На підставі цього в сімї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Вважає, що їх сім'я розпалась остаточно і примирення в ній неможливе.
Позивач, як і відповідач, у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. У матеріалах справи містяться заяви сторін, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять справу розглядати за їх відсутності. При цьому, позивач позовні вимоги підтримує і просить шлюб розірвати, а відповідач позов визнає, також зазначаючи на необхідності розірвання шлюбу, зареєстрованого між ним та ОСОБА_1
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за їх відсутності на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1), 22 січня 1983 року укладено шлюб, який зареєстрований міським ЗАГС м. Саки Кримської області, актовий запис №17 /а.с.5/.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.6/.
Судом встановлено, що шлюбні відносини сторін на даний час фактично припинені, сторони проживають окремо та спільне господарство не ведуть, на примирення не згодні, тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
Відповідач своїм правом на подачу заперечень не скористався, натомість надав суду заяву, де не заперечує проти задоволення позову, а тому у суду нема підстав сумніватися у доводах викладених позивачем, як підставах для розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, не згодна на примирення, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. На чому також, наполягає відповідач.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч.2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд вважає за доцільне позивачу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1», оскільки вона просила про це у позовній заяві./а.с. 3/
Згідно з п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати.
Керуючись ст. ст. 7,12,13,81,141,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст. ст.104,112-115 СК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1), який зареєстрований 22 січня 1983 року міським ЗАГС м. Саки Кримської області, актовий запис №17.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, судові витрати у розмірі 704 ( сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Жовтоводського відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, для внесення відомостей про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та актового запису про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек