ЄУН193/1528/17
Провадження №1-кп/193/21/18
21 вересня 2018 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
представника потерпілих - ОСОБА_10 ,
обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
захисника - ОСОБА_12
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Софіївського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 28 жовтня 2013 року за № 12013040580000954 за обвинуваченням:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новопетрівка, Снігурівського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.10.2013 року близько 07:20 год., керуючи технічно справним автомобілем BYD FLYER реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автодороги Н-11 сполучення «Дніпропетровськ-Миколаїв» з м. Кривий Ріг в напрямку м. Дніпропетровськ, проявляючи необачність до дорожньої обстановки та її змінам, не переконався в безпеці виконання вибраного маневру - зміну займаної полоси руху, в порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 б), 10.1, 14.2 в) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
-п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;
-п.2.3 б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
-п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам рух»;
-п.14.2 «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів надостатній для обгону відстані»;
виїхав на смугу зустрічного руху автодороги, для виконання маневру обгону невстановленого мікроавтобуса, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався в зустрічному напрямку.
Згідно висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру № 58/27-32 від 06.01.2016 року в діях водія ОСОБА_11 по керуванню автомобілем BYD FLYER вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, 14.2 в) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з подією, яка розглядається.
Порушення водієм ОСОБА_11 зазначених вимог Правил дорожнього руху України знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із спричиненням тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водієві автомобіля ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: садна лівої кисті, лівого стегна, лівої гомілки та правого скокового суглобу, забій правої гомілки з частковим пошкодженням, контузією с/3 та н/3 довгого малогомілкового м'яза, міозит посттравматичний, перелом 7 ребра ліворуч. Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, які могли мати як обмежену так і необмежену травмуючу поверхню, що могло бути в умовах дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля.
За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 3028 від 04.12.2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби.
Пасажиру автомобіля ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: синці голови та гомілок, перелом голівки лівої малогомілкової кістки, закрита травма живота, розрив селезінки з послідуючим її видаленням, гемоперитонеум. Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, які могли мати як обмежену, так і не обмежену травмуючу поверхню, що могло бути в умовах дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля.
За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи № 3029 від 05.12.2013 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Пасажиру автомобіля ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: пігментована ділянка шкіри лівої кисті, можливо на місці мавшогося садна. Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, які могли мати як обмежену, так і не обмежену травмуючу поверхню, що могло бути в умовах дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля.
За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 3027 від 04.12.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.
Пасажиру автомобіля BYD FLYER реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма живота, розрив серозної оболонки тонкої, товстої кишки, розрив тонкої кишки, розрив брижки сигмовидної кишки, заочеревинна гематома праворуч, садна гомілок, дифузний серознофибренозний перионіт, шок 3 ст.. Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, які могли мати як обмежену, так і не обмежену травмуючу поверхню, що могло бути в умовах дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля.
За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_9 згідно висновку судово-медичної експертизи № 3036 від 05.12.2013 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Своїми діями ОСОБА_11 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості та тяжке тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою провину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті і пояснив обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 28 жовтня 2013 року по проїзній частині автодороги Н-11 сполучення «Дніпропетровськ-Миколаїв» з м. Кривий Ріг в напрямку м. Дніпропетровськ, за наслідками якої потерпілим було завдано матеріальної та моральної шкоди. Пояснив, що 28.10.2013 року близько 06:30 год. він разом з дружиною ОСОБА_9 рухались на автомобілі BYD FLYER реєстраційний номер НОМЕР_1 з м.Кривого Рога у напрямку м.Дніпропетровськ. Зазначає, що стан його здоров'я був добрим, напередодні алкогольні, наркотичні речовини та лікарські препарати він не вживав. Погодні умови були погані, дорожнє покриття вологе, був густий туман, видимість
дороги складала близько 70-100 метрів. Рухаючись по автодорозі «Дніпропетровськ-
Миколаїв» його дружина знаходилась на передньому пасажирському сидінні, вони рухались із увімкненим ближнім світлом фар, швидкість руху складала близько 70-75 км/год. Попереду його автомобіля на відстані близько 30-40 метрів рухався автомобіль «Спринтер» білого кольору. Перед с.Новоюлівка Софіївського району він увімкнув лівий
поворот, частково виїхав на смугу зустрічного руху для обгону транспортного засобу та, через декілька секунд попереду себе на відстані близько 30-50 метрів помітив автомобіль темного кольору, який рухався йому на зустріч. Після виявлення зустрічного автомобіля застосував гальмування та відвернув кермо в право. Зіткнення відбулось на середині проїзної частини автодороги, та його автомобіль контактував лівою передньою фарою з лівою передньою частиною зустрічного автомобіля. Після зіткнення відчинив дверцята дружини, допоміг вийти дружині з автомобіля, підійшов до постраждалих, запитав їх стан здоров'я та почав надавати медичну допомогу дружині.
Цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнає частково, пояснивши при цьому, що авто, яке пошкоджене під час зіткнення, належить на праві власності не потерпілим ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 , а іншій не відомій особі. Зазначає також, що обвинувачений ОСОБА_11 , перебуваючи в лікарні здійснював допомогу потерпілій ОСОБА_8 у лікуванні на підставі рецептів лікаря, що підтверджується чеками на загальну суму 5526,88 грн.. В частині моральної шкоди пред'явлені вимоги потерпілих визнає також частково, обгрунтовуючи виплатою за час слухання справи в суді потерпілим 40000,00 грн. в рахунок погашення моральної шкоди, а також обставинами справи.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_12 підтримує свого підзахисного, просить суворо не карати та задовільнити цивільний позов частково з урахуванням проведених платежів та обставин справи.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що від дорожньо-транспортної пригоди він, його дружина ОСОБА_7 та пасажир ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження, також не підлягає відновленню його автомобіль ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 , тому йому та його дружині ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди на суму 78377,12 грн., моральну шкоду оцінює у розмірі 100000,00 грн., яку просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 . Просить призначити обвинуваченому суворе покарання, пов'язане з позбавленням волі (т.3 а.с.58-63).
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що від дорожньо-транспортної пригоди вона отримала легкі тілесні ушкодження, її чоловік ОСОБА_6 середньої тяжкості ушкодження, а пасажир ОСОБА_8 , яка була з ними в одному авто, отримала тяжкі тілесні ушкодження, тому вважає що їй та її чоловіку було заподіяно моральну та матеріальну шкоду, просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь неї та її чоловіка матеріальну шкоду у сумі 78377,12 грн., моральну шкоду у сумі 50000,00 грн., а на чоловіка - 100000,00 грн., а також просить призначити обвинуваченому суворе покарання, пов'язане з позбавленням волі (т.3 а.с.58-63).
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що вона знаходилась в автомобілі на задньому пасажирському сидінні 28 жовтня 2013 року, приблизно о 07 год.20 хв., автомобіль їхав у напрямку м.Кривого Рогу, на автодорозі був туман, та видимість була погана, на зустріч автомобіля в якому вона їхала, рухався мікроавтобус, та із-за нього раптово без будь-яких сигналів виїхав автомобіль світлого кольору, після чого водій ОСОБА_6 повернув кермо, намагаючись уникнути зіткнення, проте сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої вона отримала тяжкі тілесні ушкодження. Має до обвинуваченого претензії матеріального характеру у сумі 20555,22 грн. витрат на лікування, та претензії морального характеру у сумі 150000,00 грн.. Просить призначити обвинуваченому суворе покарання, пов'язане з позбавленням волі (т.3 а.с.58-63).
Представник потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав думку своїх довірителів про призначення суворого покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі, підтримав позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_11 у якості відшкодування матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в сумі 78377,12 грн, потерпілій ОСОБА_8 в сумі 20555,22 грн., а також моральної шкоди, внаслідок ушкодження здоров'я, потерпілому ОСОБА_6 у сумі 100000,00 грн., потерпілій ОСОБА_7 в сумі 50000,00 грн., та потерпілій ОСОБА_8 в сумі 150000,00 грн..
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що в день дорожньо-транспортної пригоди, їй зателефонував син, який повідомив про аварію, вона приїхала на місце подій, та запитала що трапилося, після чого в свою сторону почула нецензурну лайку, потім її сина та невістку забрали до лікарні, вона підійшла до потерпілої ОСОБА_7 дізнатися що трапилося, але та навіть розмовляти не захотіла. Свідок пояснила, що її сина та невістку, швидка відвезла у місто Кривий Ріг, в лікарню№2, сина доставили до травматології, тому що була зламана щелепа, а невістку відвезли до операційної, на наступний день вона поїхала в Софіївський райвідділ, щоб запитати за події що відбулись в день аварії, після чого, вона розшукала потерпілих та пропонувала їм нову машину у сумі приблизно 2000-2500 тис. у.е. та 15000,00 гривень за моральну шкоду, але вони від всього відмовились , на її умови не погодились, також свідок розповіла, що всі ліки які виписували потерпілій ОСОБА_8 вона покупала самостійно та передавала для лікування потерпілої, але через декілька днів після цього, потерпіла ОСОБА_8 вигнала її з палати, та попросила більше не приходити, нічого при цьому не пояснивши, але свідок на своєму наполягала, та стала передавати необхідну допомогу через медсестру. Медсестра повертала свідку ОСОБА_13 надану допомогу та передала що, потерпіла ОСОБА_8 не має бажання більше з нею спілкуватися, вона зі всіма йшла на контакт, але потерпілі не бажали нічого від їх сім'ї.
Крім показів самого обвинуваченого, потерпілих та свідка, винуватість ОСОБА_11 доводиться також зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 28.10.2013 року та схемою до протоколу огляду, ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця ДТП, в ході яких зафіксовано місце дорожньо-транспортної події, яка сталась по проїзній частині автодороги Н-11 сполучення «Дніпропетровськ-Миколаїв» з м. Кривий Ріг в напрямку м. Дніпропетровськ за участю автомобіля BYD FLYER реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений ОСОБА_11 , а також потерпілим ОСОБА_6 , який керував автомобілем ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.9-15);
-протоколом додаткового огляду з місця події від 15.11.2013 року та схемою до протоколу огляду, ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця ДТП, в ході якої зафіксовано ширину, довжину та глибину ямковитої вибоїни, які мали місця на проїзній частині автодороги Н-11 сполучення «Дніпропетровськ-Миколаїв» з м. Кривий Ріг в напрямку м. Дніпропетровськ за участю автомобіля BYD FLYER реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений ОСОБА_11 , а також потерпілого ОСОБА_6 , який керував автомобілем ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1 а.с. 23-24);
-висновком обласного комунального закладу «Психоневрологічний диспансер м.Кривий Ріг» №4082 від 28.10.2013 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якого вбачається, що, ознак сп'яніння не виявлено (т.1 а.с.32);
-актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці на проїзній частині автодороги Н-11 сполучення «Дніпропетровськ-Миколаїв» з м. Кривий Ріг в напрямку м. Дніпропетровськ від 28.10.2013 року, встановлено, що стан утримання засобів регулювання дорожнього руху та засобів регулювання дорожнього руху супутньою причиною скоєння даного ДТП не являється (т.1 а.с.33);
-довідкою №00565 від 28.10.2013 року комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради» відносно попереднього стану здоров'я ОСОБА_6 , а саме: забій грудної клітки зліва, забій правої кисті руки, забій лівого передпліччя, забій правого колінного суглоба. Довідка №00564 від 28.10.2013 року комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради» відносно попереднього стану здоров'я ОСОБА_7 , а саме: забій грудної клітини, забій черевної стінки, садна лівої кисті руки. Довідками №911 від 01.11.2013 року виданим комунальним закладом «Софіївська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» відносно стану здоров'я ОСОБА_11 , а саме закритий перелом нижньої щелепи, забійно-рвана рана нижньої губи, стан здоров'я ОСОБА_9 : тупа травма живота, розрив селезінки, та стан здоров'я ОСОБА_8 : тупа травма живота, розрив селезінки (т.1 а.с.34-38);
-висновком експерта №3036 від 02 грудня 2013 року де у гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за своїм характером виявлені ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (т.1 а.с.87-88);
-висновком експерта №3028 від 02 грудня 2013 року, встановлено, що у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за своїм характером виявлені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби (т.1 а.с.92-94);
-висновком експерта №3029 від 02 грудня 2013 року, встановлено, що у гр.. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за своїм характером виявлені ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (т.1 а.с.96-98);
-висновком експерта №3027 від 02 грудня 2013 року, встановлено, що у гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за своїм характером виявлене ушкодження, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (т.1 а.с.101-102);
-висновком експерта авто товарознавця №312/13 від 10 грудня 2013 року, з якого вбачається, що автомобіль «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 на момент огляду від 26.11.2013 року, має значні аварійні ушкодження. Вартість відновлювального ремонту складає 38728,88 гривень, сума матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля внаслідок ДТП складає 26210,62 грн. Автомобіль «ВАЗ-2107» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 на момент проведення технічного огляду від 26.11.2013 року до подальшої експлуатації не придатний (т.1 а.с.107-114);
-висновком експерта №3037 від 02 грудня 2013 року, встановлено, що у гр.. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за своїм характером виявлені ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесним ушкодженням за ознакою тривалого розладу здоров'я (т.1 а.с.133-135);
-висновком експерта №58/27-26 від 31.01.2014 року, з якого встановлено, що водій ОСОБА_11 не мав технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити транспортний засіб до вибоїни, водій ОСОБА_6 , не мав технічну можливість попередати зіткнення з автомобілем гр.. ОСОБА_11 , в діях водія ОСОБА_11 по керуванню автомобілем «BYD FLYER», невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які могли б знаходитись в причинному зв'язку з наїздом на перешкоду у вигляді вибоїни, не вбачаються, знаходився водій ОСОБА_11 в «аварійній ситуації» і його дії не підлягають експертному аналізу, а в діях водія ОСОБА_6 по керуванню автомобілем «ВАЗ-2107», невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України , які могли б знаходитись в причинному зв'язку з ДТП не вбачаються (т.1 а.с.143-147);
-висновком експерта №58/27-67 від 29.03.2014 року, вбачається, що водій ОСОБА_11 не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до перешкоди (вибоїни в дорожньому покритті), діючи у відповідності вимог п.12.3 ПДР України, водій ОСОБА_6 не мав технічної можливості діючи у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України, уникнути зіткнення з автомобілем гр. ОСОБА_11 , в діях водія ОСОБА_11 з керування автомобілем «BYD FLYER», невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які могли б знаходитись в причинному зв'язку з наїздом на перешкоду у вигляді вибоїни, не вбачається, в діях водія ОСОБА_6 з керування автомобілем «ВАЗ-2107», невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України котрі б з технічної точки зору могли знаходитись в причинному зв'язку з ДТП не вбачається (т.1 а.с.154-158);
-протоколами допиту потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , (т.1 а.с.183-184, 187, 190);
-висновком судової автотехнічної експертизи №3095-14 від 10.11.2014 року вказано, що швидкість руху автомобіля «BYD FLYER» та автомобіля «ВАЗ 2107» по умовам видимості дороги, виходячи з завданої фабулою питання величини видимості дороги 150 м, становить Vад=115,3/128,3/152,3 км/год. , також водій автомобіля ОСОБА_11 не мав технічної можливості запобігти наїзду на «вибоїну» шляхом застосування екстреного гальмування з зупинкою керованого ним автомобіля «BYD FLYER» на заданій фабулою питання величині об'єктивної можливості виявлення «вибоїни» Sвв=12,0 м. (т.1 а.с.197-226);
-висновком експерта №58/28-77 від 06.05.2015 року встановлено, що робоча гальмівна система автомобіля «BYD FLYER» р.н. НОМЕР_3 , рульове керування автомобіля «BYD FLYER» р.н. НОМЕР_3 , ходова частина автомобіля «BYD FLYER» р.н. НОМЕР_3 , на момент ДТП, знаходилась в працездатному стані, а також пошкоджень передніх коліс автомобіля «BYD FLYER» р.н. НОМЕР_3 під час дослідження, не виявлено (т.2 а.с.44-48);
-як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 01.12.2015 року, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_8 , остання пояснила механізм та обставини ДТП, на підставі проведених замірів було також складено схему до протоколу (т.2 а.с.50-53).
-висновком експерта №58/27-32 від 06.01.2016 року, з якого вбачається що, в діях водія ОСОБА_6 , по керуванню автомобілем «ВАЗ 2107», невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які могли б знаходитись в причинному зв'язку з ДТП, не вбачаються, в діях водія ОСОБА_11 , по керуванню автомобілем «BYD FLYER», вбачається не відповідність вимог п.10.1, 14.2 в) ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією, яка розглядається (т.2 а.с.58-60);
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 26.05.2016 року (т.2 а.с.68);
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 22 листопада 2017 року (т.2 а.с.173-174);
-стороною обвинувачення також надано, а судом безпосередньо досліджено рецепти лікаря щодо потерпілої ОСОБА_8 з квитанціями придбання ліків та медикаментів, а також рецепти лікаря та квитанції на придбання ліків на лікування ОСОБА_9 (т.2 а.с.186- 207).
Суд не знаходить підстав для визнання вказаних доказів недопустимими з підстав передбачених ст.87 КПК України, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством і судом не встановлено будь-яких істотних порушень прав та свобод людини під час отримання вказаних доказів. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.
Суд враховує показання свідка та потерпілих, які підтверджують винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкрімінованого йому злочину. Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаного свідка по кримінальному провадженню немає.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 , повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та тяжке тілесне ушкодження.
Згідно Постанови Пленуму Верхового Суду України від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами), у пункті 7- роз'яснено, що у випадках, коли передбачені статтею 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями, виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_11 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких необережних злочинів, конкретні обставини злочину, а саме тверезість водія ОСОБА_11 , відносно невелика швидкість транспортного засобу відповідно до дорожніх умов під керуванням останнього, яка згідно висновку експерта становила приблизно 70,0 км/год., погодні умови, а саме те, що згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події дорожнє покриття перебувало у вологому стані, був густий туман, пост кримінальна поведінка обвинуваченого, добровільне часткове відшкодування шкоди, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, згідно довідок на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, приймає до уваги його вік, а саме те, що ОСОБА_11 являється особою досить молодого віку, стан здоровя, сімейні обставини, а саме те, що він одружений, злочин скоїв по необережності. (т.2 а.с.149, 152, 158-159).
Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданого збитку, що передбачено ст.66 КК України.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
При застосуванні обвинуваченому кримінального покарання, суд додержується вимог справедливості, закріплених в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих.
Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на те, що обвинувачений до і після скоєння злочину адміністративних правопорушень, в тому числі за порушення ПДР і злочинів не вчиняв, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_11 покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на 01 (один) рік. Крім того, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідно до ст. 50 КК України.
Суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_11 ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що право потерпілих на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15.
Отже, суд вважає необхідним забезпечити справедливий баланс інтересів сторін та врахувати те, що обвинуваченним ОСОБА_11 було частково погашено моральну шкоду потерпілим ОСОБА_6 у сумі 5000,00 гривень, ОСОБА_7 5000,00 гривень та ОСОБА_8 у сумі 30000,00 гривень, а також матеріальну шкоду частково відшкодовано потерпілій ОСОБА_8 у сумі 5526,88 гривень, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Аналізуючи заперечення обвинуваченого та його захисника стосовно того, що пошкоджений транспортний засіб «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , під час ДТП керував цим автомобілем ОСОБА_6 і ОСОБА_6 має лише право розпоряджатися ним, оскільки мав при собі технічний паспорт на вказаний автомобіль та водійське посвідчення і не має права вимагати відшкодування шкоди, судом враховується наступне.
Пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння.
Згідно ст.397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Йдеться про випадки, коли у фактичному пануванні особи перебуває майно, яке є чужим, тобто належить на праві власності особі іншій, ніж володілець. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Тобто допоки не встановлено інше, особа-фактичний володілець вважається таким, що правомірно володіє річчю. Дана презумпція бере свій початок з іншої відомої презумпції, особа володілець вважається власником речі, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі, коли особа володіє річчю, з огляду на засаду добросовісності цивільного обороту, необхідно вважати, що даній особі передали відповідну річ не інакше як на правовій підставі, а від так таке володіння повинно вважатись правомірним.
За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05.07.2011 №3565-VI встановлено обов'язок водія при керуванні транспортним засобом, який не належить йому на праві власності мати при собі лише водійське посвідчення та реєстраційний документ на автомобіль, а отже довіреність на управління транспортним засобом не є обов'язковою.
Потерпілий ОСОБА_6 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі водійського посвідчення НОМЕР_5 , категорії В,С та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно якого вказаний транспортний засіб на праві власності належить гр. ОСОБА_14 . Як вбачається з матеріалів справи, за вказаний автомобіль ОСОБА_6 сплатив власнику ОСОБА_14 кошти в сумі 5650,00 доларів США, що підтверджується розпискою власника ОСОБА_15 про отримання зазначених коштів від 08.10.2007. Також ОСОБА_14 на підставі довіреності за №10689 від 08.10.2007 довірив ОСОБА_16 користуватися та розпоряджатися (у т.ч. продати, обміняти, здати в найом або позичку, заставити на умовах і за ціну на свій розсуд) належним йому на праві власності автомобілем «ВАЗ 2107» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а в подальшому ОСОБА_16 на підставі довіреності №5811 від 17.09.2010 передовірив вказаний автомобіль потерпілому ОСОБА_6 з правом керування, продажу, обміну, здачі його в найом або позичку.
Отже, на думку суду, потерпілий фактично мав законне право на володіння рухомим майном, яке придбав у власника за кошти в сумі 5650 дол. США, що підтверджується розпискою власника про отримання зазначених коштів, а тому має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Судом також враховується, що передача власником ОСОБА_15 права керування транспортним засобом ОСОБА_6 у процесі розгляду справи ніким не оспорювалась, на момент скоєння ДТП ОСОБА_6 мав право керувати зазначеним транспортним засобом на відповідній правовій підставі, а отже, має право вимоги до винної у ДТП особи.
Таким чином, підлягають частковому задоволенню вимоги потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_11 у сумі 77877,12 гривень (вартість знищеного транспортного засобу ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно висновку судово-автотехнічної експертизи 69388,07 грн. (т.3 а.с.65-66) + плата за проведення автотранспортної експертизи автомобіля ВАЗ 2107 - 1967,05 грн. + витрати на евакуатор 400,00 грн. +витрати на пальне 4122,00 грн. (підтверджується чеками на відпуск паливно-мастильних матеріалів, які знаходяться в матеріалах справи) + витрати на правову допомогу 2000,00 грн.(заявлено 2500,00 грн., але згідно розділу 3 п.б договору щодо надання юридичних послуг від 14.11.2013, укладеного між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_17 величина гонорару за правову допомогу складає 2000,00 грн., передоплата згідно умов вказаного договору була відсутня).
Також, частковому задоволенню із зменшенням розміру відшкодування матеріальної шкоди підлягають позовні вимоги потерпілої ОСОБА_8 , а саме в сумі 15028,34 грн., враховуючи те що обвинувачений ОСОБА_11 відшкодував частково матеріальну шкоду в частині витрат на лікування у сумі 5526,88 грн., що підтверджується чеками про оплату медикаментів по рецептам, виписаним лікарем, який проводив лікування, наданими суду обвинуваченим та його захисником ОСОБА_12 ..
Вирішуючи вимоги щодо відшкодування обвинуваченим ОСОБА_11 моральної шкоди потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
В силу ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в п. 4 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Отже, відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Судом проаналізовано наведені сторонами пояснення, а саме те, що у потерпілої ОСОБА_8 після ДТП значно погіршився стан здоров'я в світлі завданих їй тяжких тілесних ушкоджень, вона втратила життєво важливий внутрішній орган, порушилася її нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя, у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушилась їх нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя внаслідок ДТП та пошкодження транспортного засобу, вони зазнали фізичного болю, душевних страждань у зв'язку з притиправною поведінкою щодо них. У співставленні з наведеними нормативними актами, зважаючи на часткове відшкодування обвинуваченим моральної шкоди потерпілим, суд вважає за необхідне стягнути грошове відшкодування моральної шкоди в сумі 15000,00 грн. - потерпілому ОСОБА_6 , 10000,00 грн. - потерпілій ОСОБА_7 та 70000,00 грн. - потерпілій ОСОБА_8 , враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для потерпілих.
При цьому судом враховано стан здоров'я потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках; час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоров'я, а також те, що причинно-наслідковий зв'язок між діяннями обвинуваченого та станом здоров'я потерпілих доведений, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом з'ясовано факт заподіяння потерпілим моральних страждань та втрати немайнового характеру, обставини, дії, внаслідок яких вони заподіяні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на судово-автотехнічну експертизу, що склали 978,88 грн. (т.1 а.с.142).
Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на судово-автотехнічну експертизу, що склали 983,84 грн. (т.1 а.с.153).
Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на судово-автотехнічну експертизу, що склали 5920,00 грн. (т.1 а.с.195).
Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на судово-автотехнічну експертизу, що склали 1228,80 грн. (т.2 а.с.57).
Як вбачається з матеріалів справи, обвинуваченому ОСОБА_11 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 19 січня 2018 року, згідно ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року (т.2 а.с.165-167).
Ухвалою колегії Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року, було змінено обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт до 19 січня 2018 року.
Під час судового розгляду, клопотання зі сторін кримінального провадження про продовження, скасування або зміни запобіжного західу не надходило.
Таким чином, обрання запобіжного західу обвинуваченому ОСОБА_11 у вигляді домашнього арешту сплив 19 січня 2018 року.На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 01 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з випробуванням строком на три роки, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового правопорушення і виконає покладені на нього зобов'язання.
У відповідності з п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_11 такі обовязки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_11 - не обирався.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно матеріальну шкоду в сумі 77877,12 гривень, на користь потерпілої ОСОБА_8 - 15028,34 гривень та моральну шкоду потерпілому ОСОБА_6 в сумі 15000,00 гривень, потерпілій ОСОБА_7 в сумі 10000,00 гривень та потерпілій ОСОБА_8 в сумі - 70000,00 гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи, що склали 978,88 грн. (т.1 а.с.142).
Одержувач платежу: УДКСУ у Софіївському районі Дніпропетровської області, Софіївський район/24060300, р/р:31119115700326 ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО:805012, код ЄДРПОУ: 37789129.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави витрати на судово-автотехнічну експертизу, що склали 983,84 грн. (т.1 а.с.153).
Одержувач платежу: УДКСУ у Софіївському районі Дніпропетровської області, Софіївський район/24060300, р/р:31119115700326 ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО:805012, код ЄДРПОУ: 37789129.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави витрати на судово-автотехнічну експертизу, що склали 5920,00 грн. (т.1 а.с.195).
Одержувач платежу: УДКСУ у Софіївському районі Дніпропетровської області, Софіївський район/24060300, р/р:31119115700326 ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО:805012, код ЄДРПОУ: 37789129.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави витрати на судово-автотехнічну експертизу, що склали 1228,80 грн. (т.2 а.с.57).
Одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, Дніпропетровської області, р/р:31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу №58/27-32 від 06.01.2016 року.
Матеріали кримінального провадження №12013040580000954, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за № 193/1528/17, провадження № 1-кп/193/21/18.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1