ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" вересня 2018 р. справа № 809/1065/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватна фірма "Богдан і К" до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - провідного спеціаліста відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківькій області Рибака Богдана Тарасовича, головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування припису від 05.06.2018 року, -
20.06.2018 Приватна фірма "Богдан і К" звернулася до суду із адміністративним позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - провідного спеціаліста відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківькій області Рибака Богдана Тарасовича, (далі - Відповідач 1), головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - Відповідач 2) про визнання протиправним та скасування припису від 05.06.2018 реєстраційний номер №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем проведено обстеження та перевірку земельних ділянок, які розташовані на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, за результатами якої складено акт, в якому зроблено висновок про самовільне зайняття позивачем земельних ділянок шляхом товарного сільськогосподарського обробітку. Зазначає, що відповідачем не враховано ту обставину що ПФ "Богдан і К" проводило роботи на вказаних земельних ділянках на підставі договору підряду за №19/16/2 від 19.12.2016, укладеного між позивачем та Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України - фактичним землекористувачем зазначених земельних ділянок. Вважає, що контролюючий орган дійшов до помилкових висновків та безпідставно виніс припис про усунення порушень вимог земельного законодавства за №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18 від 05.06.2018. В зв'язку з чим, позивач вважає даний припис протиправним та таким, що підлягає до скасування.
Ухвалою від 21.06.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не містить обставин, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Зазначеною ухвалою також задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (т.1 а.с.1-3).
20.08.2018 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача подав пояснення та додаткові пояснення щодо позову, в яких просив позов задовольнити з підстав неповного з'ясування питань використання земельних ділянок щодо яких проводилось обстеження. Зазначено, що фактичним користувачем земельної ділянки, на якій здійснює обробіток позивач, є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - третя особа, Прикарпатської ДСДС), оскільки остання з врахуванням правонаступництва користується цією земельною ділянкою фактично з 1956 року. А тому уклавши з Прикарпатської ДСДС договір підряду за №19/16/2 від 19.12.2016, позивач не може бути визнаним особою, яка самовільно зайняла земельну ділянку, оскільки техніка позивача, перебуваючи в тимчасовому розпорядженні Прикарпатської ДСДС, виконує на користь останньої послуги і не має господарсько-фінансового інтересу від результатів використання такої земельної ділянки. Як наслідок, третя особа позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі, а оскаржений припис вважає таким, що підлягає скасуванню (т. 1, а.с. 56-63).
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який подано суду 21.08.2018, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив (т. 2, а.с. 1-13). Вказує, що оскільки у Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою щодо якої проводилось обстеження, то і не існувало жодних підстав укладати договір підряду з позивачем
Відповідач - державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - провідний спеціаліст відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківькій області Рибак Богдан Тарасович, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши позовну заяву в порядку визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, відзив на позовну заяву та пояснення, встановив наступне.
18.04.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - провідним спеціалістом відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківькій області Рибаком Богданом Тарасовичем, проведено обстеження земельної ділянки та перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельних ділянок, що знаходяться на території села Велика Кам"янка П"ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, про що складено Акт обстеження земельної ділянки за №372/0/92-18ДК/151/АО/10/01/-18 від 18.04.2018 (т. 1 а.с. 28-29) та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки за №372/0/92-18-ДК/374/АП/09/01/-18 від 18.04.2018 (т. 1 а.с. 30-31).
Перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006, яка розташована на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, на момент проведення обстеження самовільно зайнята шляхом товарного сільськогосподарського обробітку ПФ "Богдан і К".
Враховуючи виявлене порушення, беручи до уваги акт обстеження земельної ділянки за №372/0/92-18ДК/151/АО/10/01/-18 від 18.04.2018 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки за №372/0/92-18-ДК/374/АП/09/01/-18 від 18.04.2018, а також ознайомившись з умовами договору підряду за №19/16/2 від 19.12.2016 та додатковою угодою від 22.12.2017, відповідачем 2, складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 за №372/0/92-18-ДК/0058П/07/01/-18.
Також 05.06.2018 інспектором винесено припис за №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18, яким зобов'язано посадову особу позивача в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства згідно чинного законодавства.
Вирішуючи питання правомірності винесення державним інспектором оскарженого припису, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 за №15 встановлено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до пунктів 30, 31 частини 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру від 17.11.2016 за №308, Головне управління Держгеокадастру в області здійснює державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття.
Частиною 6 вказаного Положення визначено повноваження посадових осіб управління Держгеокадастру в області. Зокрема, пунктом 1 визначено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
Як зазначалось судом вище, 18.04.2018 інспектором проведено обстеження земельної ділянки та перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельних ділянок, що знаходяться на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, про що складено Акт обстеження земельної ділянки за №372/0/92-18ДК/151/АО/10/01/-18 (т. 1 а.с. 28-29) та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки за №372/0/92-18-ДК/374/АП/09/01/-18 від 18.04.2018 (т. 1 а.с. 30-31), та як наслідок винесено припис про усунення виявлених порушень.
Аналізуючи вище викладене, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваного припису з огляду на наступне.
Перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, на момент обстеження, самовільно зайнята шляхом товарного сільськогосподарського обробітку ПФ "Богдан і К".
Такі висновки інспектора не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як зазначалось судом вище, всі роботи, які здійснювались ПФ "Богдан і К"" на вищевказаній земельній ділянці площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), проводились на підставі Договору підряду №19/16/2 від 19.12.2016 та додаткових угод до договору, за яким позивач (Підрядник) зобов'язується надати Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (Замовник) комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції Замовником на сільгоспугіддях Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг Підрядника.
На думку суду, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, укладаючи договір підряду за №19/16/2 від 19.12.2016, діяла правомірно, оскільки протягом тривалого часу користувалась земельною ділянкою площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, що підтверджується довідкою про кількісні характеристики земельної ділянки за №02-11/26 від 22.01.2018, виданою міськрайонним управлінням у Коломийському районі та м. Коломия Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (т. 1 а.с. 41) та довідками про кількісні характеристики земельної ділянки за: 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2016, 2018 роки (т. 1 а.с. 124-128).
В той же час, про факт реєстрації вказаної земельної ділянки за державою в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, дізнались лише в квітні 2018 року, тобто вже після укладення і виконання договору підряду за №19/16/2 від 19.12.2016.
Як наслідок, суд вважає, що на момент укладення договору підряду, умови такого договору було дотримано, а позивач жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, відображені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки за №372/0/92-18-ДК/374/АП/09/01/-18 від 18.04.2018, так як всі дії вчиняв на виконання вищевказаного договору, який є чинним і його виконання не заперечується сторонами.
Отже, на думку суду, відповідач, встановивши порушення вимог земельного законодавства, міг застосувати певні види зобов'язань чи стягнень лише відносно Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України як особи, яка здійснювала всі дії по відношенню до спірної земельної ділянки як Замовник, і лише за умови доведення неправомірного використання ним земельної ділянки до моменту проведення реєстрації речового права на неї в квітні 2018 року.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне відмітити що у пункті 5.3. Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 у справі N 5-рп/2005 зазначено, що Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав (стаття 1, частина друга статті 3, статті 21, 22, 64 Конституції України).
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Тому підстав визнавати статтю 92 Кодексу неконституційною немає.
Згідно приписів ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Судом встановлено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (враховуючи перетворення установи в історичному проміжку) спірною земельною ділянкою користувалась з 1956 року, що підтверджується наказом по Міністерству радгоспів Української РСР №195 від 18.05.1956, Актом від 31.01.1957 (т. 2 а.с. 13, 20).
Також судом встановлено, що факт належного користування земельною ділянкою площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, підтверджується довідкою про кількісні характеристики земельної ділянки за №02-11/26 від 22.01.2018, виданою міськрайонним управлінням у Коломийському районі та м. Коломия Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (т. 1 а.с. 41) та довідками про кількісні характеристики земельної ділянки за: 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2016, 2018 роки (т. 1 а.с. 124-128).
Відповідно до положень ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Разом з тим положення ст. 141 Земельного кодексу України не містять серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, яке виникло до набрання законної сили Земельного кодексу України від 25.10.2001, відсутність державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
Враховуючи наведене, беручи до уваги Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 у справі N 5-рп/2005, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору підряду з ПФ "Богдан і К", Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України мала право користування на законних підставах та фактично користувалась земельною ділянкою площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2018 по справі № 916/2675/15.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем не долучено жодного доказу, який вказує на самовільне зайняття Приватною фірмою "Богдан і К" земельної ділянки площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що оскаржений припис про усунення порушень вимог земельного законодавства за №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18 від 05.06.2018 винесено без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, та як наслідок, є протиправним та підлягає до скасування.
За таких обставини, суд робить висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на користь ПФ "Богдан і К" підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2393 від 01.06.2018 (а.с. 4).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18 від 05.06.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (вул. Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39767437) на користь Приватної фірми "Богдан і К" (вул. Джерельна, 2, с. Попельники, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78356, код ЄДРПОУ - 20533856) сплачений судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шумей М.В.
Рішення складене в повному обсязі постановлене 21.09.2018, у зв"язку із перебуванням судді у відпустці з 06.08.2018 по 31.08.2018.