19 вересня 2018 року Справа № 0840/3137/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до: Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248959)
про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач, Шевченківське ОУПФУ м.Запоріжжя), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування двоскладової формули для перерахунку позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача встановити та виплатити позивачу підвищення до пенсії за віком з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років з 25.06.2018 у розмірі 1445,27 грн.
Ухвалою суду від 07.08.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 19.09.2018 без повідомлення (виклику) сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві. Зокрема зазначено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 3 категорії. Перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС. 25.06.2018 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з моменту призначення, відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак отримав відповідь, в якій відмовлено в перерахунку з посиланням на вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що пенсія розрахована відповідно до статей 27 та 28 цього Закону. Вважає, що відповідачем було протиправно та необґрунтовано відмовлено у проведенні перерахунку. Просить задовольнити позовні вимоги.
У відповідності до відзиву на позовну заяву від 11.09.2018 відповідачем зазначено, що оскільки позивачу пенсію призначено за ч.1, а не ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то у позивача відсутнє право на застосування стосовно нього п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З огляду на викладене, відповідач просив у позові відмовити.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІІ категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 27.04.1993, перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком (а.с.10, 29).
Пенсія за віком позивачу призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії обчислений відповідно до норм ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за загальною формулою.
25.06.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахування пенсії з моменту призначення, відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за умовами стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж (а.с.11, 30).
Листом № 366/Ф-1 від 13.07.2018 відповідачем відмовлено у задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії позивачу проводиться відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розрахована відповідно до статей 27, 28 вказаного Закону (а.с.12, 31).
Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки, відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017).
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 - років для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016 року у справі №21-1255а16, а також в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17 (К/9901/684/17).
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч. 1 та ч.2 ст.42 цього Закону.
Слід зазначити, що у п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посилання на ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не впливає на вирішення спору, оскільки у ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено лише про право особи на вибір визначення розміру пенсії (або відповідно до раніше діючого законодавства, або відповідно до цього Закону) та особливості його обчислення.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст.35, ч.2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії 25.06.2018, то відповідно до ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія ОСОБА_1 підлягає перерахунку з 01.07.2018.
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж.
Однак, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження відповідача, щодо перерахунку розміру підвищення пенсії, а саме, як просить позивач, шляхом зобов'язання відповідача встановити збільшення до пенсії у розмірі 1445,27 грн., тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позовна вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування двоскладової формули при перерахунку позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" задоволенню не підлягає, оскільки, як встановлено судом, порядок обчислення розміру пенсії передбачений чинними нормами права, не містить поняття "двоскладової" формули та відповідачем не було здійснено розрахунок розміру пенсії за "двоскладовою" формулою.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 15.08.2018 №35 (а.с.3).
Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років з 01.07.2018.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248959).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.09.2018.
Суддя І.В.Садовий