Справа № 175/2722/18
Провадження № 3/175/1164/18
Постанова
Іменем України
03 вересня 2018 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М. розглянувши в смт. Слобожанське матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №104877 складеного 03 липня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 03 липня 2018 року близько о 07-50 год. по вул. Березинській біля буд. №27-д в м. Дніпро, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Пежо Боксер» державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), що підтверджується висновком алкотестеру «Драгер №6820» тест №573 складеного 03 липня 2018 року о 07 год. 50 хв. за адресою вул.Нижньодніпровська ,17 Дніпровського району , згідно якого ступінь алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 склав 0,77 проміль, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 свою провину не визнав, суду пояснив, що працівники поліції під час проходження ним огляду на стан сп'яніння, дали йому розпечатану трубку алкотестеру, про що він відразу наголосив поліцейським. Крім того, додав, що ніяких ознак алкогольного сп'яніння в нього не було, ані запаху алкоголю, ані хиткої ходи, тремтіння пальців рук, ані інших ознак. Додав, що на його вимогу, поліцейські відмовилися надати сертифікат відповідності алкотестеру, так як його в них не було взагалі. Зазначив, що він зовсім не заперечував проти проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, однак цього йому поліцейськими не пропонувалося взагалі. Також пояснив, що свідки до нього не підходили він взагалі їх не бачив. Посилаючись на наведене, просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши наявні у справі докази, відеофіксацію, суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення, що розглядається, складено за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Порядок огляду для встановлення стану сп'яніння встановлено ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008, № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 року, згідно з якими огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Перелік технічних засобів, для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння встановлений наказом МВС №33 від 01.03.2010. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Крім того відповідно до вимог п.8 зазначеної інструкції передбачено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Таке направлення у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутнє.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні відеозапису, під час проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1, працівники поліції дали ОСОБА_1 продувати трубку алкотестеру, яка вже була розпечатана не в присутності правопорушника, відповідно, неможливо пересвідчитися в цілісності її упаковки. Відповідно до вказаного відеозапису, ОСОБА_1 вважав за необхідне пройти обстеження на стан сп'яніння у лікарській установі, на що працівники поліції не видали направлення на огляд водія .
ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому не визнав, вказавши, що будь-які свідки працівниками поліції не залучалися, в тому числі вони були відсутні і під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім цього вищевказаного, дослідженими матеріалами справи встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
У зв'язку з цим, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка, встановивши факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу, т/з не був поміщений на штрафмайданчик, а також не було передане керування іншій особі, яка б доставила його за місцем проживання водія та забезпечити безпеку руху, що є порушенням вимог ст. 265-2 та 266 КУпАП.
Тобто, як встановлено судом, вищезазначений Порядок встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння не був дотриманий, огляд на стан сп'яніння проведено за відсутності двох свідків, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський не проінформував особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу не був наданий сертифікат відповідності на вказану вимірювальну техніку.
Пунктом 22Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», встановлено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції вважаються недійсними.
Згідно вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан сп'яніння, проведений із порушенням чинного порядку, визнається недійсним.
Згідно з роз'ясненнями п.24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Враховуючи те, що при розгляді справи доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України не було встановлено, а за відсутності ж будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає що необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст. 130 ч.1, 247, 268, 276, 277, 283-285 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Озерянська Ж.М.