19 вересня 2018 року 16 год. 15 хв.Справа № 0840/3288/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
скасувати рішення відповідача від 03.08.2018 №25 та зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до ст.13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30.07.2018, зарахувавши періоди роботи з 17.02.2000 по 22.08.2010, з 01.12.2010 по 15.12.2010 до пільгового трудового стажу за Списком №2.
Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначає, що звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до приписів п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надав всі необхідні документи, довідки. Зазначив, що на день подачі заяви про призначення пенсії загальний стаж позивача перевищує 30 років, а спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії складає більше 10 років. Разом з тим, відповідач, за результатами розгляду звернення позивача, безпідставно відмовив у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого документами. Стверджує, що відмовляючи позивачу у зарахуванні до його пільгового стажу спірного періоду роботи та у призначенні пенсії відповідач діяв усупереч вимогам законодавства. Просить задовольнити позов та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою суду від 20.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №0840/3288/18 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити дії. Призначено судове засідання на 17 вересня 2018 року.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Представник відповідача позов не визнав, надавши свій письмовий відзив. Зокрема, вказав, що ОСОБА_1 звернувся до об'єднаного управління з особистою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивачем було подано до Пенсійного фонду довідку ПАТ «Запоріжсталь» про періоди роботи за Списком № 2, в якій зазначені накази про проведення атестації робочих місць. Згідно наданих документів пільговий стаж позивача склав 09 років 08 місяців 11 днів. Таким чином, відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. З огляду на таке, вважає оскаржувані дії та рішення правомірними та просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
ОСОБА_1 30.07.2018 звернувся до об'єднаного управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за результатами його праці, підтвердженими записами у трудовій книжці, довідкою ПАТ «Запоріжсталь» від 10.07.2018 № 462.
Для підтвердження пільгового трудового стажу роботи позивачем надано довідку Запорізького металургійного комбінату «Запоріжсталь» № 462 від 10.07.2018, відповідно до якої позивач у період з 17.02.2000 по 22.08.2010 та з 01.12.2010 по 15.12.2010 був зайнятий повний робочий день на роботах зі шкідливими та тяжкими умовами праці машиністом екскаватора ділянки переробки мартенівських шлаків як робочі та бригадири, зайняті на обробці шлаку.
Рішенням Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя № 25 від 03.08.2018 позивачу було відмовлено у призначенні пільгової пенсії згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з недостатністю пільгового стажу.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Разом з тим, суд зазначає, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Відповідно до п. 1-2 Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так, пунктом 17 Порядку визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Відповідно до п. 18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до рішення відповідача до пільгового стажу за Списком № 2 з урахуванням періодів підтверджених атестаціями робочих місць зараховано 9 років 8 місяців 11 днів.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем не враховано до спеціального стажу при призначенні пенсії періоди роботи ОСОБА_1 як машиніста екскаватора на ПАТ Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь» відповідно до записів у трудовій книжці.
З наданої ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» довідки вбачається, що останньою підтверджується, що у періоди роботи з 17.02.2000 по 22.08.2010 та з 01.12.2010 по 15.12.2010 позивач дійсно був зайнятий повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці на ПАТ «Запоріжсталь». Вказане також підтверджується і записами у трудовій книжці.
Суд також звертає увагу, що відповідно до довідки ПАТ «Запоріжсталь» наказами № 73 від 25.05.1995, № 160 від 06.04.2001, № 151 від 20.03.2006, № 131 від 17.03.2011, № 307 від 29.02.2016 проводилась атестація робочих місць за умовами праці на ПАТ «Запоріжсталь».
У відзиві ж відповідача зазначено, що ним не зараховано до спеціального стажу періоди роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001 оскільки не було проведено атестації робочих місць, а також було відсутнє саме право на зарахування вказаного періоду до пільгового стажу.
Щодо доводів відповідача суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
У справі, яка розглядається суд встановив, що чергова атестація робочих місць на ПАТ "Запоріжсталь" була проведена 06 квітня 2001 року, а попередня - 25 травня 1995 року.
Позивач до чергової атестації, проведеної з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а відтак період його роботи з 25 травня 1995 року по 06 квітня 2001 року має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, проведеної 25 травня 1995 року та атестації проведеної 06 квітня 2001 року.
Суд зазначає, що обов'язок проведення атестації покладається на керівника підприємства (пункт 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації)), а умови праці позивача в якості машиніста екскаватора ділянки переробки мартенівських шлаків з повним робочим днем залишились незмінними, а тому непроведення чергової атестації робочого місця за умовами праці у 2000 році, при наявності наступної атестації робочого місця і незмінності умов праці у 2001 році, не можуть обмежувати гарантії працівника на зарахування пільгового стажу його роботи і отримання пенсії на пільгових умовах.
З огляду на викладене, відповідачем має бути включено всі періоди роботи на ПАТ «Запоріжсталь», відповідно до довідки № 462 від 10.07.2018 з 17.02.2000 по 22.08.2010 та з 01.12.2010 по 15.12.2010, в тому числі і періоди з 26.05.2000 по 05.04.2001 до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Враховуючи викладене, відповідач має повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії, включивши до спеціального стажу періоди роботи на ПАТ «Запоріжсталь» з 17.02.2000 по 22.08.2010 та з 01.12.2010 по 15.12.2010.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У даному випадку Шевченківським ОУПФУ м. Запоріжжя не обґрунтовано правомірність підстав для відмови у призначенні пільгової пенсії покладених в основу рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з викладеним суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про призначення та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до ст.13 п «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши періоди роботи з 17.02.2000 по 22.08.2010, з 01.12.2010 по 15.12.2010 до пільгового трудового стажу за Списком №2.
Враховуючи з'ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання дій, рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Скасувати рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 03.08.2018 №25.
Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до ст.13 п «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувавши періоди роботи з 17.02.2000 по 22.08.2010, з 01.12.2010 по 15.12.2010 до пільгового трудового стажу за Списком №2.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до ст.13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30.07.2018 - відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.09.2018
Суддя М.С. Лазаренко