про відмову у відкритті провадження у справі
21 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1877/18
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С., судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М., про визнання нечинними та скасування рішень судів, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди завданої судовими рішеннями,
ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С., судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М., про визнання нечинною та скасування ухвали судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С. від 12.06.2018 у справі №161/7953/18, якою позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу; про визнання нечинною та скасування постанови судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М. від 13.08.2018, якою залишено без змін ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С. від 12.06.2018 та зобов'язання судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М. написати законну постанову про задоволення вимог апеляційної скарги; стягнення шкоди завданої судовими рішеннями в розмірі 10 000,00 грн.
Позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, у зв'язку з чим у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 124 КАС України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 126 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Верховний Суд України у п. 10 Постанови Пленуму № 8 від 13.06.2007р. „Про незалежність судової влади", зазначив, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень, має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", у пункті 22 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Отже, скарги на дії чи бездіяльність суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному відповідно Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (в частині апеляційного та касаційного оскарження), Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати незаконними та скасувати ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С. від 12.06.2018 у справі №161/7953/18, якою позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу та постанову судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М. від 13.08.2018, якою залишено без змін ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С. від 12.06.2018 у справі №161/7953/18 та зобов'язати суддю Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М. написати законну постанову про задоволення вимог апеляційної скарги, відшкодувати шкоду завдану судовими рішеннями.
Отже, даний спір виник у зв'язку з незгодою позивача з процесуальними рішеннями, прийнятими суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінською С.С. та суддею Апеляційного суду Волинської області Русинчуком М.М. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення з квартири.
Питання оскарження та скасування рішень суду загальної юрисдикції врегульовано нормами Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України).
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Також згідно з частиною другою статті 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, чинним законодавством України не передбачено можливості скасування судових рішень у випадку незгоди з такими рішеннями шляхом подачі окремого позову до суду будь-якої юрисдикції, а лише і виключно в порядку апеляційного (касаційного) оскарження відповідного рішення суду за правилами того судочинства, за якими було постановлено судове рішення, яке оскаржується.
Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви постанова Апеляційного суду Волинської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 13.08.2018 у справі №161/7953/18 набрала законної сили 13.08.2018.
З огляду на наведене, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства даний спір щодо визнання нечинною та скасування ухвали судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С. від 12.06.2018 у справі №161/7953/18, якою позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу; визнання нечинною та скасування постанови судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М. від 13.08.2018, якою залишено без змін ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С. від 12.06.2018 та зобов'язання судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М. написати законну постанову про задоволення вимог апеляційної скарги; стягнення шкоди завданої судовими рішеннями в розмірі 10 000,00 грн.
З урахуванням наведеного, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С., судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М., про визнання нечинними та скасування рішень судів, зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди завданої судовими рішеннями необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною п'ятою статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінської С.С., судді Апеляційного суду Волинської області Русинчука М.М., про визнання нечинними та скасування рішень судів, зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди завданої судовими рішеннями відмовити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення, а копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.М. Димарчук