Провадження № 11-сс/774/1250/18 Справа № 206/4559/18 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
19 вересня 2018 року м.Дніпро
Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040010000060 відносно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Нікополь
Дніпропетровської області, громадянина України,
який зареєстрований та фактично проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 10 вересня 2018 року до 09 листопада 2018 року з визначенням застави 284 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 500000,00 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що клопотання та матеріали, надані прокурором, дійсно свідчать про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, займаючи посаду в правоохоронних органах, може впливати на хід досудового розслідування, впливати на свідків, а також з урахуванням характеру кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому існують підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 та відмовити прокурору військової прокуратури в обранні запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що слідчий суддя необґрунтовано прийшов до висновку про наявність ризиків, зазначених в клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , в тому числі про наявність обґрунтованої підозри. Вказує на те, що в матеріалах, доданих до клопотання та прийнятих до уваги судом, немає посилання на докази, якими могла б бути обґрунтована підозра. Звертає увагу на те, що в ухвалі зазначено, що наявність обґрунтованої підозри є у ОСОБА_9 , а не ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі прокурор просить змінити ухвалу в частині призначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави та призначити заставу в розмірі 588 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 000, 00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що у разі незастосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 588 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 000, 00 грн.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги апеляційних скарг захисника та прокурора підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як слідує з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 04 вересня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, що виразилося в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою, в інтересах того хто надає неправомірну вигоду та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
З наданих матеріалів слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02 серпня 2018 року, з якого слідує, що 29 травня 2018 року, перебуваючи в місті Нікополь він зустрівся з працівниками поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , котрі сказали, що він має передавати їм грошові кошти в сумі 6000 грн. в місяць за непритягнення до кримінальної відповідальності за незаконну торгівлю наркотичними засобами; протоколом свідка ОСОБА_11 від 05 вересня 2018 року, з якого слідує, що ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20000 грн. за непритягнення родички ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів; протоколами огляду речей і документів від 29 травня 2018 року; від 29 червня 2018 року; від 29 липня 2018 року; від 31 липня 2018 року; від 29 серпня 2018 року.
Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, і усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_7 займає посаду в правоохоронних органах, а отже, з метою зміни свідками наданих показів може незаконно впливати на свідків та здійснювати вплив на хід досудового розслідування.
Також, на даний час орган досудового розслідування встановлює факт можливого систематичного вчинення ОСОБА_7 аналогічних злочинів, у зв'язку з чим останній може продовжити вчиняти злочини.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі захисника доводи щодо відсутності будь-яких даних про обґрунтованість підозри та наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Втім, як слідує зі змісту оскаржуваної ухвали слідчим суддею невірно визначено строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою до 09 листопада 2018 року, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 197 КПК України.
Що стосується доводів прокурора про визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а саме у розмірі 588 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею, з урахуванням характеризуючих даних підозрюваного, обґрунтовано визначено заставу в розмірі 284 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Проте, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01 січня 2018 року - 1762 грн., сума застави буде становить 500 408 грн.
За таких обставин оскаржувана ухвала не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Постановити нову ухвалу Апеляційного суду, якою клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 листопада 2018 року.
Визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 284 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 500 408 гривень.
Зобов'язати ОСОБА_7 у разі внесення застави прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій; не відлучатися із меж Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4