06 червня 2018 року Справа № 804/2339/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТулянцевої І.В.
за участі секретаря судового засіданняЛитвин Ю.Ю.
за участі:
представника позивача представник відповідача ОСОБА_3 Воронової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
30 березня 2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_5 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №38597-13 від 30.06.2017 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 30.06.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення - рішення № 38597-13 про визначення податкового зобов'язання у розмірі 22916,67 грн. за платежем: «транспортний податок з фізичних осіб». Позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави винесення вказаного податкового повідомлення - рішення, оскільки середньоринкова вартість автомобіля марки Lexus, моделі RX 200T, об'ємом двигуна 1998 куб. см, є меншою, ніж 1200000,00 грн. (375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 року), у зв'язку із чим, вказаний автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, а податкове повідомлення - рішення № 38597-13 від 30.06.2017 року підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 20 квітня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду на 11 травня 2018 року о 09 год.00хв.
В судове засідання 11 травня 2018 сторони не з'явились у зв'язку із чим, судове засідання було відкладено на 06 червня 2018 року о 13 год.30 хв.
У судове засідання 06 червня 2018 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.
Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області проти позову заперечував, надав до суду відзив на адміністративний позов, який приєднаний до матеріалів справи, та з якого вбачається, що позивач є власником транспортного засобу, який підпадає під визначення об'єкта оподаткування транспортним податком в 2017 році, оскільки, з року його випуску минуло не більше п'яти років (2016 рік) та середньоринкова вартість автомобіля становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто, оскаржуване рішення було винесено правомірно і підстави для його скасування, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошене повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 на праві приватної власності належить автомобіль марки Lexus, модель RX 200T, легковий універсал-В, білого кольору, об'єм двигуна 1998 куб. см, номер шасі (кузова) НОМЕР_4, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Вказаний автомобіль був зареєстрований за позивачем 28.02.2017 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого залучена до матеріалів справи.
30 червня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 38579-13, яким ОСОБА_5 визначено до сплати суму грошового зобов'язання за платежем: «транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік» у розмірі 22 916,67 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення-рішення було направлено засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1. Однак, з наданого до суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення судом встановлено, що докази вручення особисто позивачці вказаного рішення, відсутні.
В ході розгляду справи було встановлено, що позивачці про винесення оскаржуваного рішення стало відомо лише в січні 2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційним запитом на адресу відповідача від 29.01.2018 року та листом - відповіддю ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 01.02.2018 року за вих. №4904/04-08-13-21. У зв'язку із наявними обставинами суд вважає, що позивачем строки звернення до суду, встановлені ст. 122 КАС України, порушені не були.
Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням та вважаючи його протиправним, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 (далі - Методика) визначено, що відповідно до цієї Методики Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно з пп. 267.6.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Таким чином, обов'язок визначати та нараховувати суму транспортного податку законодавством покладений на контролюючий орган на підставі Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з офіційного веб - сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України станом на 06.06.2018 року середньоринкова вартість транспортного засобу позивача складає 1 258 887,50 грн., тобто середньоринкова вартість вказаного автомобіля станом на 01.01.2017 року не могла бути меншою, ніж 1200 000,00 гривень (375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 року).
Що стосується посилань позивачки на ту обставину, що автомобіль марки Lexus, моделі RX 200T, що належить їй на праві приватної власності, не входить до «Переліку легкових автомобілів які підлягають оподаткуванню транспортним податком» в 2017 році, опублікованому на офіційному веб-сайті Міністерства економіки розвитку і торгівлі України, суд зазначає, що не приймає їх до уваги з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2017 (звітного) року (1200000,00 грн.), розміщеному Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті, автомобіль марки Lexus, модель RX 200T, легковий універсал-В, об'єм двигуна 1998 куб. см, рік випуску - до 2 років є об'єктом оподаткування згідно норм ПК України.
Суд також критично ставиться до тверджень позивачки з приводу того, що контролюючим органом протиправно не було застосовано при визначенні середньоринкової вартості автомобіля правила, встановлені Порядком визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403, оскільки відповідно до норм Податкового кодексу України, середньоринкову вартість автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) розраховує щороку Міністерство економічного розвиту і торгівлі України у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. №66.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи не було встановлено порушення з боку контролюючого органу при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 9, 77-78, 90, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17-а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 15 червня 2018 року.
Суддя І.В. Тулянцева