27 грудня 2017 року Справа № 804/6885/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
07 жовтня 2016 року Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якої являється Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 51 430,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа - ОСОБА_2 має заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб, яка утворилася внаслідок несплати узгоджених сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №19484-1303 від 23.06.2016 року про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 51 430,75 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує, у зв'язку із чим податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.
Ухвалою суду від 24 листопада 2016 року відкрито скорочене провадження в порядку ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (суддя Турова О.М.).
06 лютого 2017 року ухвалою суду (суддя Турова О.М.) справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 лютого 2017 року о 13:45 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала №11.
01 березня 2017 року до канцелярії суду надійшли заперечення відповідача, у якому ОСОБА_2 вказує, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Так, відповідач зазначає, що в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення працівником поштового зв'язку зазначено, що вказані поштові відправлення вручено особисто (що не відповідає дійсним обставинам) та в графі «розписка в одержанні» стоїть підпис «ОСОБА_3», що не належить ОСОБА_2, так як остання не отримувала зазначену кореспонденцію та відповідно не могла поставити там свій підпис. Крім того, позивач зазначила, що Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 1 проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №42016042630000097, зареєстрованому реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України за фактом внесення до офіційних документів, а саме, до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення завідомо неправдивих відомостей. З огляду на викладене просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
На підставі розпорядження від 12.05.2017 року №1211д згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017 року адміністративну справу №804/6885/16 перерозподілено судді Тулянцевій І.В.
16 травня 2017 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 31 травня 2017 року о 16-00 год.
Ухвалою суду від 16 червня 2017 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 804/5974/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
Ухвалою суду від 11 грудня 2017 року провадження в адміністративній справі поновлено та призначено до розгляду на 27 грудня 2017 року о 15:45 год.
Відповідно до Розділу III Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.
Згідно з п. 1 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, він набирає чинності з 15.12.2017 року.
Відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи до уваги той факт, що сума, заявлена позивачем до стягнення не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2017 року), в судове засідання учасники справи не з'явились, хоча були повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач у судове засідання 27.12.2017 року не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач у судове засідання 27.12.2017 року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що була надана відповідним органом реєстрації місця перебування та місця проживання особи: 49000, АДРЕСА_1, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням.
За приписами частини 3 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотньою розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, встановленому статтею 129 цього Кодексу.
У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч. 11 ст. 126 КАС України).
На підставі викладеного суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи на 27.12.2017 року із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 27.12.2017 року змінено назву позивача на Державну податкову інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у зв'язку із перейменуванням податкового органу.
Відповідно до ч. 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.
З урахуванням того, що провадження у справі було відкрито до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства в новій редакції (до 15.12.2017 року), а розгляд справи здійснюється за правилами ч. 1 ст. 263 КАС України, рішення у справі приймається у строки, встановлені ч.2 ст. 263 КАС України.
Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на обліку у ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебуває фізична особа - ОСОБА_2 як платник з орендної плати за землю на підставі укладеного з Дніпропетровською міською радою (орендодавець) від 16.10.2007 року Договору оренди земельної ділянки площею 0,2964 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, строк дії якого - 15 років.
23.06.2016 року ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №19484-1303, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за 2016 ріку розмірі 51 430,75 грн.
Станом на 21.09.2016 року (на момент звернення позивача до суду), згідно даних інтегрованих карток платника, що ведуться в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 51 430,75 грн. по орендній платі з фізичних осіб.
В добровільному порядку відповідач податкові зобов'язання не сплатив, у зв'язку із чим, контролюючий орган звернувся до суду із вказаним позовом.
Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.
Згідно з пп.288.7 ст.288 ПКУ, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПКУ.
Згідно з пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
У відповідності до підпункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України закріплено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За приписами статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 23.06.2016 було винесено податкове повідомлення-рішення Форми «Ф» № 19484-1303, яким ОСОБА_2 було визначено податкове зобов'язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2016 рік у сумі 51430,75 грн.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що податкове повідомлення-рішення вручено ОСОБА_2 06.07.2016 року.
Також, в матеріалах справи міститься корінець податкової вимоги № 4231-25 від 01.09.2014 року, яка була вручена ОСОБА_2 30.09.2014 року згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення.
При цьому, з наданих до суду заперечень вбачається, що відповідач заперечує особисте отримання вказаних рішень податкового органу та зазначає, що останній не належить підпис, що міститься в повідомленнях про вручення поштових відправлень.
Судом також встановлено, що позивачем було оскаржено правомірність винесення контролюючим органом податкового повідомлення - рішення форми «Ф» №19484-1303 від 23.06.2016 року на суму 51 430,75 грн. та податкової вимоги № 4231-25 від 01.09.2014 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 року по справі № 804/5974/16 за позовом ОСОБА_2 до ДПІ в АНД районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги, у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «Ф» №19484-1303 від 23.06.2016 року на суму 51 430,75 грн. та податкової вимоги від 01.09.2014 року № 4231-25, відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 року скасовано. Позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано податкову вимогу ДПІ в АНД районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 01.09.2014 року № 4231-25. У задоволенні позову в іншій частині, відмовлено.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, судом апеляційної інстанції в постанові від 09.11.2017 року по справі № 804/5974/16 зазначено, що оскільки позивач не отримувала оскаржуваних податкових повідомлень - рішень (в тому числі і №19484-1303 від 23.06.2016 року), визначені податкові зобов'язання на момент формування та направлення податкової вимоги були неузгодженими, а отже, у податкового органу були відсутні правові підстави для винесення податкової вимоги від 01.09.2014 року № 4231-25.
Таким чином, податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за землю, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні форми «Ф» №19484-1303 від 23.06.2016 року, на момент звернення позивача із вказаним позовом не було узгодженим.
Оскільки, відповідно до приписів статті 59 Податкового кодексу України формування податкової вимоги можливо лише за умови існування безспірної погодженої суми податкового боргу, а погашення податкового боргу шляхом стягнення його з платника податку може відбувались не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В ході розгляду справи позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 77-78, 90, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39857263, м. Дніпро, пров. Універсальний буд. 12) до фізичної особи ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева