ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12538/16-к
провадження № 1-кп/753/163/18
"20" серпня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі колегії: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві письмове клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту на майно ОСОБА_7 , накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 01 вересня 2015 року по справі " 757/31602/15-к у кримінальному провадженні № 42015010000000136 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
В судовому засіданні під час дослідження доказів у кримінальному провадженні, захисником ОСОБА_6 , який діє в інтересах свого підзахисного ОСОБА_7 надав письмове клопотання, підтримане обвинуваченим ОСОБА_7 про скасування арешту на майно ОСОБА_7 , накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 01 вересня 2015 року по справі " 757/31602/15-к, пояснивши суду, що відповідно до частини 1 статті 47 Кримінального процесуального кодексу України захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Частиною 4 статті 46 КПК України передбачено, що захисник користується процесуальними права обвинуваченого, захист якого він здійснює.
Відповідно до статті 86 Кримінального процесуального кодексу України «Допустимість доказу»:
«1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
2.Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти заявленого клопотання та просила у його задоволенні відмовити.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 6 цієї статті суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Як встановлено у судовому засіданні та слідує із матеріалів кримінального провадження ( т.5, а.с. 20-22), ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 01 вересня 2015 року по справі № 757/31602/15-к накладено арешт на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпоряджатися майном, а саме автомобілем Мазда З,д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем Кіа Спортейдж, д.н. НОМЕР_2 .
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового розгляду вирішується судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, шодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Основною та єдиною підставою для накладення арешту стала можлива конфіскація майна підозрюваного.
Однак, в редакції статті 111 Кримінального кодексу від 08 квітня 2014 року відсутня додаткова міра покарання як конфіскація.
Таким чином, арешт на майно ОСОБА_7 накладено необгрунтовано та безпідставно.
Разом з тим, також слід врахувати, що цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень вказано, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату, наскільки це дозволяють надані судді матеріали у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.
Статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 2 КПК України зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Однак, слідчим суддею був накладений арешт на майно ОСОБА_7 без достатньої кількості фактів, доказів, на підставі помилкового не зазначення редакції статті 111 Кримінального кодексу України.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності та що таке право є непорушним.
Аналогічні гарантії права власності передбачені ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1960 року, якою встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В силу положень кримінального процесуального законодавства на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій.
В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду клопотання стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження того, що майно, на яке накладено арешт, зокрема, використовувались як засіб вчинення кримінального правопорушення, на ньому містяться відомості про кримінальне правопорушення і це майно визнано речовими доказами, тому колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 174, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту на майно ОСОБА_7 , накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 01 вересня 2015 року по справі " 757/31602/15-к , задовольнити.
Скасувати арешт на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпоряджатися майном, а саме автомобілем Мазда З, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем КіаСпортейдж, д.н. НОМЕР_2 , яке накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 01 вересня 2015 року по справі № 757/31602/15-к.
Письмове клопотання приєднати до матеріалів кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 21.08.2018 р. о 09 год. 00 хв.
Головуючий-суддя:
Судді: