Провадження № 1-кп/702/78/18
Справа № 701/554/18
21 вересня 2018 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді: ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальне провадження № 1-кп/702/78/18 у справі № 701/554/18, внесене до ЄРДР за № 12018250210000105 від 26.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хижня Жашківського району Черкаської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, пенсіонерки, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судима, у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 309 КК України
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження прокурора : ОСОБА_4
захисника : ОСОБА_5
обвинуваченої : ОСОБА_3
До Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до умов угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 визнала себе винною в повному обсязі у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Сторони угоди узгодили покарання у вигляді штрафу розміром п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень, в дохід держави. Сторони вважають, що таке покарання відповідає особі обвинуваченої та буде достатнім та необхідним для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Також, згідно умов угоди, обвинувачена ОСОБА_3 взяла на себе зобов"язання беззастережно в повному обсязі визнати у судовому провадженні висунуте обвинувачення. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор вважає, що угода про визнання винуватості, підлягає затвердженню, оскільки відповідає підозрі, яка пред"явлена обвинуваченій.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти затвердження угоди заперечують, оскільки зміст угоди не відповідає змісту обвинувачення та крім іншого в угоді зазначені невірно анкетні дані обвинуваченої. Тобто, захисник, якого підтримала обвинувачена, вважає, що затверджувати угоду з невідомою особою неможливо.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, зміст угоди про визнання винуватості, з урахуванням вимог КПК України, КК України, суд приходить до висновку, що в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 необхідно відмовити у зв'язку з такими підставами.
Згідно зі ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Так, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону та відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам КПК та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди, а також якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
З обвинувального акту відносно ОСОБА_3 вбачається, що вона обвинувачується за ч. 1 ст. 309 КК України, зокрема за те, що в останніх числах вересня 2018 року, знаходячись на території власної присадибної ділянки, що в АДРЕСА_1 , знайшла (придбала) дикорослу рослину коноплі, з якої руками нарвала верхівкових частин з листками, тим самим умисно, незаконно, для власних потреб виготовила речовину, яка згідно висновку експерта № 10/131 від 25.05.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 229,021 грам, який перенесла в своє домоволодіння, що за вказаною адресою, де висушила та продовжувала незаконно зберігати без мети збуту для власного вживання як лікарський засіб, доки 24 квітня 2018 року наркотичний засіб був виявлений та вилучений працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку в присутності двох понятих на горищі житлового будинку ОСОБА_3 .
Отже, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості у сфері обігу психотропних речовин проти здоров'я населення.
З дослідження змісту поданої суду для затвердження угоди про визнання винуватості слідує, що умови угоди суперечать вимогам, зазначеним у ст. 474 КПК України.
Так, з угоди про визнання винуватості встановлено, що ОСОБА_3 вчинила злочин в останніх числах вересня 2017 року.
Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення його з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Натомість, згідно даних обвинувального акту, зокрема фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення, зазначено, що ОСОБА_3 вчинила злочин в останніх числах вересня 2018 року, тобто дата вчинення злочину на час внесення відомостей в ЄРДР ( 26.04.2018 року) ще не настала та не відповідає даті вчинення злочину, яка зазначена в угоді про визнання винуватості від 20.06.2018 року.
Відтак, на переконання суду, за зазначених обставин невідповідність угоди про визнання винуватості даним обвинувачення, які викладені в обвинувальному акті, є порушенням вимог ст. 472 КПК України (в частині зазначення формулювання обвинувачення та вимог відповідно КПК України) та наведене є беззаперечними обставинами за для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, оскільки угода про визнання винуватості не відповідає вимогам КПК України.
Крім іншого, анкетні дані обвинуваченої, які зазначені в угоді про визнання винуватості, зокрема дата її народження ІНФОРМАЦІЯ_2 не відповідає даті народження обвинуваченої ОСОБА_3 , яка зазначена в обвинувальному акті , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також свідчить про невідповідність угоди про визнання винуватості вимогам КПК УКраїни.
Відповідно до вимог ч.3 п.1 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в її затвердженні.
Відповідно до положень ч.7 ст. 474 КПК України, п.6 Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод» №223-1679/0/4-12 від 15.11.2012 року у разі відмови у затвердженні угоди, судовий розгляд продовжується в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст. 314, 315, 316, 369-372, ч.7ст. 474 КПК України, суд
У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 20 червня 2018 року між прокурором Маньківського відділу Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 309 КК України - відмовити.
Розгляд кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018250210000105 від 26.04.2018 року, відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, продовжити у загальному порядку, тобто в підготовчому судовому засіданні.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що відповідно до ч. 8 ст. 474 КПК України повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1