Іменем України
11 вересня 2018 року
Київ
справа №826/14421/14
касаційне провадження №К/9901/6551/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 (суддя Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 (головуючий суддя - Саприкіна І.В., судді: Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі № 826/14421/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ.ДІ.ЛЕНД" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ЛЕНД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому заявлено вимоги про:
визнання протиправними дій щодо зменшення задекларованих податкових зобов'язань та кредиту, які здійснені на підставі акту перевірки від 11.06.2014 №1402/26-59-22-02/36530374;
зобов'язання вилучити інформацію про результати позапланової перевірки, за наслідками якої складено акт від 11.06.2014 №1402/26-59-22-02/36530374, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом податкової служби в Україні.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 23.02.2015 позовні вимоги задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2015 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 без змін.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 61, 62, 71, 74 Податкового кодексу України, статей 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, відповідач зазначає, що дії щодо внесення до електронних баз даних інформації, отриманою за наслідками контрольного заходу податкового органу, є лише службовою діяльністю на виконання трудових функцій щодо збирання доказів наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій, що не породжує для платника жодних правових наслідків.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві здійснено документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платником податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбілд» за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, за результатами якої складено акт від 11.06.2014 №1402/26-59-22-02/36530374.
За змістом вказаного акту відповідачем було встановлено: відсутність підтвердження реальності здійснення операцій з отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ей.Ді.Ленд» послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбілд», а також операцій з продажу цих послуг контрагентам-покупцям у період з 01.02.2014 по 28.02.2014; невідповідність операцій з отримання послуг у підприємства-постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Ді.Ленд» та операцій з продажу цих послуг підприємцям-покупцям у період з 01.02.2014 по 28.02.2014 ознакам операцій, які є об'єктом оподаткування у розумінні статей 22, 135 та 185 Податкового кодексу України.
За її наслідками податкові повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві не прийнято, проте внесено зміни до інформаційних баз даних шляхом коригування задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до показника « 0».
Вирішуючи питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників органів доходів і зборів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.
За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції з'ясовано, що позивачем оскаржувались в судовому порядку дії відповідача по проведенню позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Ді.Ленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбілд» за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, за наслідками якої було складено акт від 11.06.2014 №1402/26-59-22-02/36530374 (адміністративна справа №826/9494/14).
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 07.08.2014 у справі №826/9494/14 в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2014 у справі №826/9494/14 скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2014 та ухвалив нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Ді.Ленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбілд» за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, за наслідками якої було складено акт від 11.06.2014 № 1402/26-59-22-02/36530374. В іншій частині позовних вимог відмовив.
За результатами касаційного перегляду справи Вищий адміністративний суду України ухвалою від 13.07.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 у справі № 826/9494/14 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 19.09.2016 у справі №826/9494/14 залишив позовні вимоги без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2016 у справі №826/9494/14 в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Враховуючи викладене, оскільки на момент розгляду касаційної скарги дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки, за наслідками якої було складено акт від 11.06.2014 № 1402/26-59-22-02/36530374, не визнані протиправними в установленому порядку, у зв'язку з чим підстави для виключення з інформаційних баз даних інформації, внесеної на підставі вказаного акта, відсутні.
Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За таких обставин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.
Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 у справі №826/14421/14 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк