Іменем України
20 вересня 2018 року
Київ
справа №П/811/3043/15
провадження №К/9901/12501/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № П/811/3043/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про скасування постанови про накладення арешту на спірне нерухоме майно, зобов'язання винести постанову про знаття арешту з нерухомого майна, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду (прийняту у складі судді - Жука Р.В.) від 18 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Прокопчук Т.С.) від 27 вересня 2016 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2015 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулось до суду з позовом до Кіровського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_1, в якому просило:
- скасувати постанову, якою накладено арешт на спірне нерухоме майно, постанову АЕ № 257483 від 14.03.2011 року, видану Кіровським ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції в частині накладення арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати відповідача винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», на підставі іпотечного договору від 17.10.2006 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за договором факторингу №15 від 28.11.2012 р. ПАТ "Сведбанк" відступило ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" свої права вимоги за зобов'язаннями по кредитному та іпотечному договорам. 19.08.2015 р. при зверненні до нотаріуса позивачу стало відомо, що на усе майно ОСОБА_1 накладено арешти. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно накладено арешт на майно боржника, яке перебуває в іпотеці у позивача, що порушує права ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", як іпотекодержателя стосовно переважного права на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.
3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
Короткий зміст рішення суду І інстанції
4. 18 лютого 2016 року Кіровоградський окружний адміністративний суд вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" щодо скасування постанови від 14.03.2011 року АЕ №257483 та зобов'язання вчинення певних дії - відмовити.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що арешт накладений постановою Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції не порушує прав ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" як іпотекодержателя нерухомого майна боржника, а оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. 27 вересня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № П/811/3043/15 - залишити без змін.
7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що постанова АЕ № 257483 від 14.03.2011 року про накладення арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 не зачіпає будь-яких інтересів ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а тому наявність арешту або зняття арешту не породжує для позивача будь-яких правових наслідків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. 26 жовтня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс".
9. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року.
11. 31 січня 2018 року вказана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
12. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 24.11.2014 року по справі № 404/8306/13-ц, на яке посилаються суди попередніх інстанцій у цій справі, було оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та рішення за наслідками касаційної скарги ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» не прийнято.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. 07.10.2006 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 030/10.06/88-188 КЛ, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 70000 доларів США, а позичальник в свою чергу, в порядку та на умовах, визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
15. В забезпечення виконання зобов'язання за договором №030/10.06/88-188 КЛ від 17.10.2006 року, між банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір б/н від 17.10.2006 року, згідно умов якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 710,9 кв.м., що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 02.08.2006 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради на підставі рішення №692 від 19.06.2006 року.
16. 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», що є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу №15, за яким ПАТ «Сведбанк» відступає ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» право вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку, а Фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу.
17. Крім того, 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», що є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір відступлення прав за іпотечними договорами, відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» передало права вимагати від іпотекодавців, визначених переліком, заставне майно за кредитними договорами, по яким борг є не сплаченим.
18. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №42503736 від 19.08.2015 року, нежитлова будівля, розташована у АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2, та на таке майно накладено арешт постановою Кіровського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції від 14.03.2011 року АЕ №257483.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
19. Конституція України
19.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
20.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20.2. Частина перша статті 6. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
20.3. Частина перша статті 72. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
21. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV
21.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
21.2. Частини 1, 2 статті 11. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
21.3. Пункт 1 частини першої статті 32. Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
21.4. Частини 1, 2 статті 57. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 24.11.2014 року по справі № 404/8306/13-ц, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.02.2015 року, відмовлено у задоволенні вимог ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2, інтереси якого представляє орган опіки та піклування виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровської районної у місті Кіровограді ради, третя особа - ОСОБА_1 - щодо погашення заборгованості за кредитним договором №030/10.06/88-188 КЛ від 17.10.2006 року, звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 710,9 кв.м. Позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання недійсним кредитного договору задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення кредитний договір №030/10.06/88-188 КЛ від 17.10.2006 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 Зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про визнання припиненим іпотечного договору, зобов'язання вилучення запису про обтяження задоволено частково. Визнано припиненим іпотечний договір від 17.10.2006 року, зареєстрований в реєстрі №2610, укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк».
Таким чином, кредитний договір №030/10.06/88-188 КЛ від 17.10.2006 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 визнано нечинним. Визнано припиненим іпотечний договір від 17.10.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова про накладення арешту на майно не порушує прав та інтересів ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс".
Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
24. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
25. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - залишити без задоволення.
2. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № П/811/3043/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх