Іменем України
18 вересня 2018 року
м. Київ
справа №804/4410/13-а
касаційне провадження №К/9901/5112/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 (суддя Турлакова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 (головуючий суддя - Проценко О.А., судді: Дурасова Ю.В., Туркіна Л.П.) у справі № 804/4410/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району про зобов'язання вчинити певні дії,
Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району, в якому просила зобов'язати відповідача виконати вимоги про усунення виявлених порушень від 08.06.2012 № 15/1450 на суму 72152,44 грн., а саме: відшкодувати недоотриману орендну плату в розмірі 72152,44 грн., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи за рахунок винних осіб.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 08.05.2013 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.12.2014 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2013, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 10 частини першої статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
При цьому зазначає, що вимоги про усунення виявлених порушень від 08.06.2012 № 15/1450 не оскаржені підконтрольною установою та не скасовані, а тому, відповідно, є обов'язковими до виконання.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дніпродзержинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області проведено ревізію виконання бюджету, стану збереження та використання грошових коштів та матеріальних цінностей у Новомиколаївській селищній раді Верхньодніпровського району за період з 01.01.2008 по 29.02.2012, результати якої оформлено актом від 24.05.2012 № 830-22/25.
З огляду на встановлення за результатами здійсненого контрольного заходу ряду порушень та недоліків відповідачем направлено голові Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району вимоги про усунення виявлених порушень від 08.06.2012 № 15/1450, у пункті 2 яких, зокрема, вказано, що в ході ревізії встановлено недоотримано доходів місцевими бюджетами на суму 72152,44 грн. внаслідок встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою Дочірнім підприємством «Санаторій «Славутич» ім. Б.В. Пашковського» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за укладеним договором оренди на рівні менше, ніж трикратний розмір земельного податку, чим порушено вимоги статті 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (в редакції Закону України від 03.06.2008 № 309-VI). У зв'язку з цим зобов'язано відповідача: відобразити дебіторську заборгованість у обліку на суму недоотриманої орендної плати в розмірі 72152,44 грн., вжити заходи щодо надходження коштів на реєстраційний рахунок селищної ради, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи (направити до Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» ім. Б.В. Пашковського» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» претензії, в разі невідшкодування коштів направити позов до суду) чи за рахунок винних осіб; надати завірені копії виписок Державної казначейської служби України, квитанцій до прибуткових касових ордерів, які засвідчують відшкодування втрат та надходження коштів до бюджету.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Пункт 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) закріплює право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно з пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Відповідно до пункту 50 вказаного Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимоги органу державного фінансового контролю спрямовані на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вони є обов'язковими до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимогах, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом таких вимог. Ці збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимоги про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, які обов'язкові до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою яких неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У справі, яка розглядається, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області пред'явлено відповідачу вимоги про усунення виявлених порушень від 08.06.2012 № 15/1450, у пункті 2 яких зобов'язано Новомиколаївську селищну раду Верхньодніпровського району провести претензійно-позовну роботу з Дочірнім підприємством «Санаторій «Славутич» ім. Б.В. Пашковського» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» щодо повернення до бюджету селищної ради недоотриманої орендної плати в розмірі 72152,44 грн. Ця вимога позивача вказує на виявлені збитки та їх розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.
За таких обставин висновок судових інстанцій про безпідставність спонукання Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області в судовому порядку підконтрольної установи виконати вимоги про зобов'язання до використання права на судовий захист ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах: від 15.04.2014 у справі за позовом Талалаївського районного центру зайнятості Чернігівської області - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги; від 21.04.2015 у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Шипинецької сільської ради, треті особи - Державне підприємство «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Державна інспекція сільського господарства в Чернівецькій області, ОСОБА_1, про виконання вимоги; від 20.01.2015 у справі за позовом Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної фінансової інспекції в Харківській області, за участю Прокуратури Харківської області, про визнання недійсною та скасування вимоги, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 у справі № 804/4410/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Р.Ф. Ханова
В.В. Хохуляк