Справа № 2-а-38/11
іменем України
17 січня 2011 року о 10.00 год. суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати пенсію у розмірі, встановленому ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -
Предметом адміністративного позову є адміністративні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем щодо нарахування та виплати управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області позивачу державної та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання відповідача нарахувати пенсію у розмірі, встановленому ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити на користь позивача різницю між перерахованою та отриманою ним пенсією, яка утворилась з 08 травня 2010 року.
Вирішуючи зазначений спір, суд керувався чинними положеннями закону та виходив з наступного.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії ЧАЕС першої категорії та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області та одержує пенсію по інвалідності 2 групи (ЧАЕС), що підтверджується пенсійним посвідченням.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право громадян на забезпечення їх соціальним захистом у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон, який реалізує конституційне право громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону життя, здоров'я і соціального захисту є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1,2,3 та 4 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частинами 3 та 4 ст. 54 вищевказаного Закону було встановлено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, ніж, зокрема по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України " Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 50 вищевказаного Закону було викладено у новій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".
Підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ч. 3 та ч.4 ст. 54 вищевказаного Закону було викладено у новій редакції: "У всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для інваліді, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по 2 групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 50, ч. 4 ст. 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в новій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року, відновлено дію положень ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, виходячи з положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", слід визначати розмір пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З огляду на наведене, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи дані спори при вирішенні позовних вимог, суд виходить з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, та не виконував рішення Конституційного Суду, що стало причиною звернення позивача до суду.
Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області не здійснило перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 08 травня 2010 року за шкоду заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок і сплатити позивачу різницю між фактично отриманою пенсією і розміром пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю: визнати протиправними дії відповідача, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 розміру пенсійних виплат не у відповідності до вимог статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 08 травня 2010 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію, як інваліду другої групи та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії у відповідності до вимог статей 50, частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 08 травня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993року № 7-93 зі змінами, відповідач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 104, 158, 159, 183-2 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати пенсію у розмірі, встановленому ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 розміру пенсійних виплат не у відповідності до вимог статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 08 травня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію, як інваліду другої групи та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії у відповідності до вимог статей 50, частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 08 травня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скорченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання стороною копії постанови.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: ОСОБА_2