№ 2а-4978/10/2370
15.11.2010 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Новікова Т.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,
Державна податкова інспекція у Звенигородському районі Черкаської області звернулася до суду з позовною заявою від 25.10.2010р. №21179, в якій просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Мотивуючи позов, позивач вважає, що неподання відповідачем податкових декларацій, є порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-ІV (далі - Закон № 755-ІV), пп. 4.1.4. п.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі -Закон №2181-ІІІ) та п.4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.
Кодексом адміністративного судочинства України передбачено застосування скороченого провадження в адміністративних справах щодо припинення підприємницької діяльності ( п. 3 ч.1 ст. 1832 ).
На підставі частини 4 статті 1832 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 11.02.2008р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Господарським кодексом України (ст.19) встановлений обов'язок для всіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку платників податків у ДПІ в Звенигородському районі, згідно довідки, з 12.02.2008р. за № 65.
Одним з обов'язків платників податків є подання до державних податкових органів та інших державних органів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, що пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), відповідно до чинного законодавства (ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»).
Зокрема, порядок подання податкових декларацій визначений Законом України № 2181-III, є вичерпним та обов'язковим.
Статтею 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 р. № 13-92 (далі -Декрет) втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі -Закон № 755-IV).
Згідно статті 46 Закону № 755-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. При цьому, однією з підстав для постановлення такого рішення є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з даних акту від 21.10.2010р. №531/17-013, відповідачем остання звітність подавалась до ДПІ у Звенигородському районі за I квартал 2009р., що є порушенням правил здійснення господарської діяльності, встановленої статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
У разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду (ст. 247 Господарського кодексу України).
З врахуванням викладеного та наявних в матеріалах справи доказів про неподання відповідачем до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, суд дійшов висновку, що вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання. Враховуючи вимоги п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990р. №509-XII та право органів державної податкової служби звертатися до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 162, 163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20245,Черкаська область, Звенигородський район, с. Юрківка, вул. Ватутінська, буд. 24, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Копію цієї постанови направити державному реєстратору Звенигородської державної адміністрації для виконання обов'язків визначених ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження, є остаточною.
Суддя Т.В. Новікова