Справа № 429/6686/12
05 липня 2012 року суддя Павлограградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мицак М.С. розглянувши скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
25.06.2012 року в суд звернулася ОСОБА_1 за обвинуваченням та просила порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України. У скарзі зазначено, що 19 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались неприязні відносини. 19.04.2012 року приблизно в 1500 год. ОСОБА_1 прийшла до квартири АДРЕСА_1, в якій вона зареєстрована зі своїми малолітніми дітьми та спільно мешкала з ОСОБА_2, та побачила, що у вказаній квартирі мешкають сторонні люди. Через деякий час до вказаної квартири приїхав ОСОБА_2 та виштовхав її з квартири, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.
Своїми діями ОСОБА_2 навмисно спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження в вигляді забійної рани потиличної області, гематоми м'яких тканин голови, які згідно висновку судово - медичного дослідження № 220 від 07.05.2012 року за своїм характером відносяться до легких тілесних пошкоджень.
Відповідно до ст. 251 КПК України скарга потерпілого повинна відповідати вимогам ст.ст. 223, 224 КПК України, тобто вимогам, які встановлюються відносно обвинувального висновку та складатися із описової та резолютивної частини.
В описовій частині повинно бути вказано: обставини справи, місце, час, способи, мотиви та наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази зібрані по справі, відомості про потерпілого, пояснення обвинуваченого, наявність обтяжуючих і пом'якшуючих його покарання обставин. При посиланні на докази обов'язково вказуються аркуші справи.
В резулятивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті, яка передбачає даний злочин. Зазначається місце і час складання скарги.
Розглянувши скаргу суд встановив, що дана скарга не відповідає вимогам ст.ст. 223-224 КПК України, оскільки згідно зазначених в скарзі доказів, а саме постанови про відмову в порушені кримінально справи від 20 квітня 2012 року зазначено, що тілесні ушкодження спричинено в 16.00 годин, згідно описової частини акту СМЕ також зазначено, що тілесні ушкодження спричинено в 16 годин колишнім чоловіком, а в описовій та резулятивній частині, зазначено, що ОСОБА_2 прийшов до квартири в 15.00 годин, а вказівка на час спричинення тілесних ушкоджень відсутня.
Також викладаючи дані про особу ОСОБА_2 зазначено, що він раніше судимий, але коли саме за якою статтею та яким судом не зазначено.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 251 КПК України, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень:
1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу.
Оскільки скарга не відповідає вказаним вище вимогам, то відповідно до ст. 251 ч.1 п.1 КПК України вона підлягає залишенню без розгляду та повернення на адресу заявника.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 251 ч.1 п.1 КПК України, суд, -
Матеріали по скарзі приватного обвинувачення ОСОБА_1 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в порядку ст. 27 КПК України, - залишити без розгляду, як таку, що не відповідає вимогам передбаченим ст.ст. 223-224 КПК України і повернути її заявнику.
Суддя М.С. Мицак
Суддя М.С. Мицак