іменем України
Справа № 429/9845/12
28 листопада 2012 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Кононенко Т.О.
за участю секретаря: Шевченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров'я -
встановив:
01.10.2012 р. позивач звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 40 000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він з 30.07.1984 року до 21.10.2009 року перебував у трудових відносинах з підприємствами вугледобувної промисловості, а саме працював за різними професіями в умовах дії шкідливих факторів на шахті «Західно-Донбаська»- виробничий підрозділ Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля». За час роботи був зайнятий у шкідливих умовах. Під час роботи отримав професійне захворювання: радикулопатія шийна і попереко-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, нейросудинний синдром, дистрофія у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу, вегетативно-сенсорна полі невропатія верхніх кінцівок, деф.артроз ліктьових і колінних суглобів, ХОЗЛ, пиловий бронхіт, емфізема легень, нейросенсорна приглухуватість. Згідно висновку МСЕК від 23.02.2010 року, позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності первинно, 3 група інвалідності.
Внаслідок отримання професійного захворювання йому було завдано великої моральної шкоди, яка виразилася у тому, що він втратив працездатність, став інвалідом, тобто перестав бути повноцінною людиною, він постійно відчуває фізичну біль, стан його здоров'я дуже незадовільний, в нього дуже болять суглоби, що обмежує його рух тіла в цілому, він не витримує навіть легких фізичних навантажень, йому дуже важко стояти і навіть сидіти, він став дуже погано спати внаслідок сильних нападів болю, важко дихати у зв'язку з захворюванням легень, постійний біль в хребті в поперековій та шийній зоні спини унеможливлює здійснення будь-якої роботи та змушує постійно приймати ліки. Необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однією з позовних вимог зазначив про розгляд справи без його особистої участі.
Представник відповідача -ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 11 вересня 1997 року) в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заперечення на позовну заяву, проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, та заяву про розгляд справи без його особистої участі. Через канцелярію суду надав клопотання про призначення судової медико-соціальної експертизи. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, а саме ксерокопії: трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.4-7), акту розслідування хронічного професійного захворювання(а.с.10), виписка з історії хвороби(а.с.8-9), висновку МСЕК від 23.02.2010 року (а.с.11-12), вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах із шахтами ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»(а.с.4-7). При цьому працював на різних підземних посадах із повним робочим днем у шахті. За час роботи позивач отримав професійне захворювання: радикулопатія шийна і попереко-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, нейросудинний синдром, дистрофія у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу, вегетативно-сенсорна полі невропатія верхніх кінцівок, деф.артроз ліктьових і колінних суглобів, ХОЗЛ, пиловий бронхіт, емфізема легень, нейросенсорна приглухуватість. Згідно висновку МСЕК від 23.02.2010 року, позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності первинно, 3 група інвалідності(а.с.11-12).
Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності позивачу завдана моральна шкода, оскільки позивач став інвалідом третьої групи, він постійно відчуває фізичну біль, душевні страждання, переживання викликані наслідками професійного захворювання, стан його здоров'я дуже незадовільний, втратив можливість повністю реалізовувати свої можливості, постійно змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання, не має можливості працювати не тільки на виробництві, а й виконувати елементарну домашню роботу, він доставляє багато труднощів своїй родині, що порушує його нормальні життєві зв'язки, багато часу позивач перебуває на стаціонарному лікуванні, втратив впевненість у майбутньому, відчуває депресивний стан.
Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло у нього .
Згідно п. 1 ст. 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Дія положення підпункту «е»пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року, яким встановлено обов'язок Фонду СС НВ ПЗУ про відшкодування моральної шкоди наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому зупинена на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-IV, тобто на час виникнення спірних правовідносин у Фонду відсутній обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди.
Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 08 жовтня 2008 року у справі № 1-32/2008 зазначені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) з огляду на те, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи вимоги статей 21, 28, 34 Закону № 1105-XIV в їх сукупності, якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (далі -МСЕК).
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, тобто і на вимогу відшкодування моральної шкоди позовна давність не поширюється.
А тому, враховуючи, що ОСОБА_1 висновком МСЕК від 23.02.2010 року встановлено 65% втрати професійної працездатності первинно, суд вважає, що позивач має право на отримання з відповідача компенсації за моральну шкоду.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
При визначенні грошової суми компенсації, які наведені в ч. 3 ст. 23 ЦК України необхідно враховувати, що стягнення грошових коштів виконує перш за все функцію компенсації, яка є виключно оціночним критерієм і повинна призначатися з урахуванням вимог розумності і справедливості, а також необхідно враховувати характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих відносинах
Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач отримав хронічне професійне захворювання, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, враховуючи ступінь втрати ним професійної працездатності, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
В іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 9, 23, 268, 1195 ЦК України, ст. ст. 10, 57-60, 88, 131, 137, 209, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування компенсації моральної шкоди 6 500 (шість тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті, є оригіналом.
Суддя Павлоградського
міськрайонного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_3