Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2389/18
Провадження №: 2/332/1214/18
20 вересня 2018 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого судді: Марченко Н.В.
при секретарі: Фурдак В.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 29.04.2017 року, шлюб зареєстровано у Заводському районному у місті Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, за актовим записом № 74. Від шлюбу подружжя має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинено. Позивач не працює, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дружини не надає, аліменти на користь третіх осіб не сплачує, офіційно працевлаштований на ПрАТ «Укрграфіт», отримує регулярно заробітну плату.
У позові позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.
Позивач у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 29.04.2017 року, який був зареєстрований у Заводському районному у місті Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, за актовим записом № 74, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.8). Від шлюбу подружжя має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9). Позивач на даний час не працює, знаходиться у декретній відпустці по догляду за сином, до досягнення ним 3-річного віку, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю, про що свідчить копія довідки про реєстрацію місця проживання (а.с.7). Відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дружини не надає, аліменти на користь третіх осіб не сплачує, офіційно працевлаштований на ПрАТ «Укрграфіт», отримує регулярно заробітну плату.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно статті 84 СК України, право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч .2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч.3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд при визначенні розміру аліментів на утримання дружини враховує те, що відповідач є фізично здоровою людиною, офіційно працевлаштованого, а також те, що позивачка не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, дитина проживає разом із позивачкою, тому суд вважає, що при даних обставинах з відповідача слід стягнути аліменти на утримання позивачкиу розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі по стягненню аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 206,263-265, 430 ЦПК України, ст.. ст. 75, 80, 84, 85, 191 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), починаючи стягнення з дня подання позовної заяви і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, а саме з 01.08.2018 року до 19.07.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за 1 місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Н.В. Марченко