Справа № 308/6746/17
20.09.2018 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гайданки Г.В.,
представника відповідача, представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру,
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру.
У судове засідання, призначене на 26.04.2018 року, позивач за первісним позовом ОСОБА_2 не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик рекомендованим поштовим відправленням (номер штрихкодового ідентифікатора 8800022747695), яку вручено адресату 07.04.2018 року (а.с. 116). Однак, у зазначене судове засідання прибув представник позивача за договором - ОСОБА_4, який був повідомлений про наступний розгляд справи, призначений на 24.05.2018 року, шляхом особистого одержання повістки про з'явлення до суду (а.с. 153).
16.07.2018 року від позивача за первісним позовом ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява, згідно з якою він просив розгляд справи, призначений на 16.07.2018 року, перенести у зв'язку з тим, що перебуває за межами області, а також просив не виносити рішення у справі без його участі та участі його представника (а.с. 162). Однак, суд зазначає, що доказів на підтвердження поважності причин неприбуття у дане судове засідання позивач за первісним позовом не надав.
У судове засідання, призначене на 06.08.2017 року, позивач за первісним позовом ОСОБА_2 не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик рекомендованим поштовим відправленням (номер штрихкодового ідентифікатора 8800000213280), яку вручено адресату особисто 21.07.2018 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, поданих в Поштамт, та відстеженням поштових відправлень Укрпошти (а.с. 183, 184).
У дане судове засідання, призначене на 20.09.2018 року, позивач за первісним позовом ОСОБА_2 повторно не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик рекомендованим поштовим відправленням (номер штрихкодового ідентифікатора 8800000290608), яку вручено адресату 09.08.2018 року (а.с. 187), про причини неявки суд не повідомлено, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Представник відповідача, представник позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 у даному судовому засіданні просив залишити позовну заяву позивача за первісним позовом без розгляду у зв'язку з повторною неявкою останнього у судове засідання.
Виходячи з основного принципу цивільного судочинства - диспозитивності, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_4 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи позивач за первісним позовом повторно у судові засідання 06.08.2018 року та 20.09.2018 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав.
За таких обставин, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за необхідне застосувати наслідки повторної неявки у судове засідання позивача за первісним позовом, що передбачені ч. 5 ст. 223 ЦПК України та залишити первісну позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 10, 13, 223, 247, 257, 229-261, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Повний текст ухвали буде складено 20 вересня 2018 року.
Головуюча О.М. Світлик