Справа № 159/2353/18
Провадження № 2/159/1082/18
20 вересня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (м. Ковель, вул. 1-го Травня, 27) до ОСОБА_2 (м. Ковель, вул. М. Левицького, 6/1) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі, а саме - в розмірі по 1200,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення повноліття дітей.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона та відповідач з 12.07.2002 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають дві неповнолітні дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На протязі тривалого часу відповідач не надає коштів на виховання дітей, які знаходяться на її повному матеріальному утриманні. Як зазначає позивач, відповідач працює без офіційного працевлаштування, має значний дохід та матеріально забезпечений. Стан здоров'я дітей потребує значних витрат на їх лікування. Натомість відповідач не надає матеріальної допомоги на належний рівень утримання, лікування та виховання дітей, а тому відповідач, як батько неповнолітніх дітей, який працездатний, зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Обґрунтовуючи вказаними обставинами свої позовні вимоги, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі у розмірі по 1200,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення повноліття дітей.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2018 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що він позовні вимоги визнає частково та просить визначити розмір аліментів у сумі 972,00 грн. на кожну дитину відповідно до мінімального розміру, визначеного чинним законодавством України. Зокрема зазначив, що наведені в позові факти є необ'єктивними, надуманими та не відповідають обставинам справи. Так, позивачем не надано достатніх доказів того, що відповідач має такий розмір доходів, який дозволить сплачувати аліменти в сумі 2400 грн. На даний час він тимчасово не працює, не має постійного стабільного заробітку та перебуває на утриманні своєї матері, яка є інвалідом ІІ-ї групи від загального захворювання довічно. Таким чином, виходячи з наведеного, відповідач просив задовольнити позов частково, оскільки позивачем не надано суду доказів задовільного матеріального стану відповідача.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб, сторони перебувають у шлюбі з 12.07.2002 року, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 244.
Від шлюбу сторони мають дві неповнолітні дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження.
Неповнолітні діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні, що фактично визнав відповідач у поданому на позов відзиві.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.
Згідно вимог ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, за заявою платника або одержувача аліменти можуть бути визначені у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Як стверджується позивачем, відповідач ОСОБА_2 інших утриманців не має, працездатний та стан його здоров'я дозволяє працювати, а тому може сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у сумі 1200,00 грн. на кожну дитину щомісячно. Відповідач не подав суду доказів того, що він не має ніяких доходів.
Таким чином, вбачаються підстави для стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі.
Подані відповідачем 17.09.2018 року до суду довідки про незадовільний стан здоров'я відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки були подані до суду після встановленого судом п'ятнадцятиденного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач має вік 41 рік, не подав доказів існування обставин, які істотно обмежують його працездатність, доказів існування інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей, з врахуванням суми прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленому ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік", у розмірі по 1100 грн. щомісячно на кожну дитину.
Визначений розмір аліментів в сумі 1100 грн. щомісячно на кожну дитину, на переконання суду, буде об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
Доводи відповідача про його незадовільний матеріальний стан, не впливають на першочерговий висновок суду про розмір аліментів, оскільки прожитковий мінімум для дитини відповідного віку значно збільшився, а призначений розмір аліментів не суттєво більший від половини такого прожиткового мінімуму.
За таких обставин, з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 1100 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 16.05.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 141, 180-182, 184, СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (м. Ковель, вул. М. Левицького, 6/1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (м. Ковель, вул. 1-го Травня, 27, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії АС № 860201, виданий 09.08.2002 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі по1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 16.05.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (м. Ковель, вул. М. Левицького, 6/1) в користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Головуючий:ОСОБА_5