Справа № 525/1082/15-ц
про продовження розгляду справи
20.09.2018 року сел. ОСОБА_1
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23949,91 доларів США, що за курсом 21,12 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2015 року складає 505822 грн., -
В провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23949,91 доларів США, що за курсом 21,12 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2015 року складає 505822 грн.
Провадження у справі було зупинено ухвалою суду від 21.11.2016 року до вирішення по суті іншої справи - цивільної справи №525/780/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання окремих пунктів кредитного договору №РLOKGK00000077, укладеного 20.06.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 недійсними, яка розглядається в порядку цивільного судочинства Великобагачанським районним судом Полтавської області. Станом на дату зупинення провадження у справі судом з участю учасників справи були заслухані пояснення сторони позивача та відповідача, досліджені всі письмові матеріали справи.
Отже, вищевказана цивільна справа №525/1082/15-ц розглядалася судом за правилами ЦПК України, який діяв до 15.12.2017 року.
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20.09.2018 року за ініціативою суду поновлено цивільне провадження у справі №525/1082/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23949,91 доларів США, що за курсом 21,12 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2015 року складає 505822 грн.
Враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вирішує процесуальні питання у справі, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України (в редакції 2017 року) та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10. 2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року (пп.22-29) право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов'язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.
До того ж, відповідно до ч.ч.2-6 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вищезазначеними вимогами.
З огляду на характер спірних правовідносин, які виникли з кредитних правовідносин, з огляду на ціну позову, складність справи, обсяг та характер доказів у справі та враховуючи імперативні положення ч.4 ст.274 ЦПК України, вищевказана цивільна справа підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,19,247,274,279, пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд, -
1.Прийняти позовну заяву Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23949,91 доларів США, що за курсом 21,12 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2015 року складає 505822 грн. до розгляду в порядку загального позовного провадження.
2.Призначити підготовче засідання по даній справі на 15 год. 00 хв. 06.11.2018 року. Засідання відбудеться в приміщенні Великобагачанського районного суду Полтавської області за адресою: 38300, селище ОСОБА_1 Багачка Полтавської області, вулиця Шевченка, 69.
3.Встановити відповідачеві строк для подання відзиву на позов у п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали про відкриття провадження у справі.
4.Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud1602/.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В.Хоролець