Дата документу Справа № 310/8781/17
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження №11-кп/778/1071/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №310/8781/17Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія: ст.81 КК України
13 вересня 2018 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у Бердянській виправній колонії №77,
Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 та останнього звільнено умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.10.2014 року у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці 12 днів.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що засуджений ОСОБА_7 порушував вимоги режиму відбування покарання, за що мав три стягнення, з яких погашене лише одне. Отже за весь час відбування покарання поведінка засудженого ОСОБА_7 не була стабільно позитивною та активною. Крім того, відповідно до наданої характеристики засуджений на теперішній час характеризується незадовільно, порушує режим відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу та вважав за необхідне ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що на даний час засуджений вже звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку із застосуванням до нього амністії; перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.10.2014 року ОСОБА_7 було засуджено за ч.2 ст.185 КК, із застосуванням положень ст.71 КК остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд задовольнив дане клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що засуджений ОСОБА_7 сумлінною поведінкою та добросовісною працею довів своє виправлення та перевиховання, відбув визначену ст.81 КК частину строку призначеного покарання, а відтак заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції під час розгляду клопотання засудженого дотримався.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_7 , перебуваючи в місцях позбавлення волі, був працевлаштований, до праці ставився сумлінно, має заохочення за сумлінне ставлення до праці, порушень трудової дисципліни не мав, приймав участь у організації виховних заходів, прагнув до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, отримав освіту.
Такі обставини, на переконання колегії суддів, дійсно свідчать про те, що засуджений ОСОБА_7 проявив себе як такий, що довів своє виправлення та перевиховання, а тому має право бути умовно-достроково звільненим від відбування подальшого покарання.
Сам по собі факт наявності у засудженого трьох стягнень, з яких одне стягнення погашене (два непогашених стягнення за непривітання начальника колонії і за неправильно заслане ліжко), як про це йде мова в апеляційній скарзі прокурора, з урахуванням наведених вище даних про особу засудженого, його ставлення до вчиненого злочину, праці, додержання вимог режиму не може слугувати підставою для відмови в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання.
Та обставина, що засуджений на теперішній час звільнений з місць позбавлення волі на підставі амністії, не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки на момент його ухвалення воно було законним і обґрунтованим.
Відтак ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4