1Справа № 335/8979/18 1-кс/335/7143/2018
14 вересня 2018 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_9 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого приватним підприємцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, у провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження №12018080000000179, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2018, за ознаками кримінального правопорушень, передбачених
ч. 2 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.05.2018, ОСОБА_9 , маючи єдиний умисел і переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом вимагання грошових коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та невстановленими в ході досудового розслідування іншими особами прибув на своєму автомобілі «Kia Sorento» д/н НОМЕР_1 до будинку АДРЕСА_3 , за адресою мешкання потерпілої ОСОБА_11 , з метою подальшого вимагання грошових коштів. Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_9 , не виходячи зі свого автомобілю, підкликав до себе потерпілу ОСОБА_11 , та разом з ОСОБА_10 почав пред'являти останній незаконні вимоги передачі йому грошових коштів у сумі 6000 доларів США, висловлюючи в разі її відмови погрозу застосування до неї та до її близьких родичів фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я, на що потерпіла побоюючись за своє життя та здоров'я, погодилась та обіцяла підшукати зазначену суму грошових коштів, яку вимагали від неї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Під час вимагання грошових коштів від потерпілої ОСОБА_11 , яке здійснювали безпосередньо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , інші невстановлені в ході досудового розслідування особи усвідомлюючи чисельну перевагу над потерпілою, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , почали здійснювати психологічний та моральний тиск на останню, що виразилось у висловлюванні нецензурної лайки та погрозах заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.
Після цього, ОСОБА_9 поставив вимогу до потерпілої ОСОБА_11 , щоб остання до 11.06.2018 року передала йому грошові кошти в сумі 6000 доларів США, що в перерахунку на українську гривню, згідно до курсу НБУ на момент вчинення злочину складає 157800 гривень, та отримавши усну згоду від неї, ОСОБА_9 поїхав у невідомому напрямку.
В подальшому, 06.07.2018 року, приблизно о 16 годині 17 хвилин, ОСОБА_9 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 , на автомобілі «ЗАЗ Leganza», д/н НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_10 , прибули за адресою мешкання потерпілої ОСОБА_11 , а саме до будинку АДРЕСА_3 , з метою подальшого вимагання грошових коштів. Зустрівшись з потерпілою ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали психологічно впливати та погрожувати потерпілій ОСОБА_11 застосуванням до неї та до її близьких родичів фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я. Після висловлювання погроз потерпілій ОСОБА_11 , ОСОБА_9 висловив останній вимогу до кінця липня 2018 року передати йому частину грошей, та крім цього надав усний наказ отримати грошові кошти від останньої ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_9 залишив місце скоєння злочину.
ОСОБА_11 , реально сприймаючи погрози ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи авторитет останніх, побоюючись застосування насильства відносно неї та членів її сім'ї, а також знищення майна, яке належить та перебуває у її користуванні, цього ж дня, перебуваючи біля адреси свого мешкання передала ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 15000 гривень, після чого останній залишив місце скоєння злочину, а також висловив потерпілій ОСОБА_11 вимогу щомісячної сплати грошових коштів для залишення її у спокої.
Крім цього, 11.07.2018, ОСОБА_9 , маючи єдиний умисел і переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом вимагання грошових коштів, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та невстановленими в ході досудового розслідування іншими особами прибули на двох автомобілях «Ланос» до будинку АДРЕСА_4 , за адресою мешкання потерпілої ОСОБА_12 , з метою подальшого вимагання грошових коштів. Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_9 , підкликав до себе потерпілу ОСОБА_12 , та почав пред'являти останній незаконні вимоги передачі йому грошових коштів у сумі 4000 доларів США, висловлюючи в разі її відмови погрозу застосування до неї та до її близьких родичів фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я, на що потерпіла побоюючись за своє життя та здоров'я, погоджувалася та обіцяла підшукати зазначену суму грошових коштів, яку вимагали від неї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Під час вимагання грошових коштів від потерпілої ОСОБА_12 , яке здійснювали безпосередньо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи чисельну перевагу над потерпілою, почали здійснювати психологічний та моральний тиск на останню, що виразилось у висловлюванні нецензурної лайки та погрозах заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.
Після цього, ОСОБА_9 поставив вимогу до потерпілої ОСОБА_12 , щоб остання до 25.08.2018 року передала йому грошові кошти в сумі 4000 доларів США, що в перерахунку на українську гривню, згідно до курсу НБУ на момент вчинення злочину складає 105600 гривень та отримавши усну згоду від неї, ОСОБА_9 поїхав у невідомому напрямку.
В подальшому, 18.07.2018, приблизно о 18 годині 00 хвилин, потерпіла ОСОБА_12 зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила останнього, що вона зібрала частину грошових коштів, яку в неї раніше вимагали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
В цей же день, ОСОБА_9 надав усний наказ ОСОБА_10 спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою прибути за адресою: будинок АДРЕСА_4 до місця мешкання потерпілої ОСОБА_13 з метою подальшого отримання ними грошових коштів. Приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_12 , реально сприймаючи погрози ОСОБА_9 та ОСОБА_10 усвідомлюючи авторитет останніх, побоюючись застосування насильства відносно неї та членів її сім'ї, а також знищення майна, яке належить та перебуває у користуванні потерпілої ОСОБА_12 , перебуваючи біля адреси свого мешкання передала ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 8000 гривень, після чого останній залишив місце скоєння злочину, а також висловив потерпілій ОСОБА_12 вимогу щомісячної сплати грошових коштів для залишення її у спокої.
Далі, 11.09.2018, у вечірній час, ОСОБА_9 , попередньо здійснивши телефонний дзвінок зі свого мобільного телефону на номер потерпілої ОСОБА_12 та нагадавши про вимогу передачі йому грошових коштів домовився про зустріч за адресою мешкання потерпілої, а саме будинок АДРЕСА_4 . Через деякий час, ОСОБА_9 прибув на автомобілі «ЗАЗ Leganza», д/н НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_14 , який не приймав участі у скоєнні злочину, до вище вказаної адреси мешкання потерпілої ОСОБА_12 , де ОСОБА_9 повідомив останній про те, що за грошовими коштами в цей же день прибуде ОСОБА_10 , та отримавши усну згоду від неї, ОСОБА_9 поїхав у невідомому напрямку.
В подальшому ОСОБА_10 , в цей же день, приблизно через 30 хвилин, здійснивши телефонний дзвінок ОСОБА_9 та узгодивши з ним подальший план спільних злочинних дій, направлений на вимагання грошових коштів у потерпілої ОСОБА_12 , прибув на своєму автомобілі «BMW 325» д/н НОМЕР_3 за адресою мешкання потерпілої, а саме: будинок АДРЕСА_4 , де отримав від потерпілої ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 100000 гривень, після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були затримані співробітниками поліції.
12 вересня 2018 року за підозрою у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 вересня 2018 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 189 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 .
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, у задоволенні клопотання просили відмовити, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018080000000179, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2018, за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України.
12 вересня 2018 року в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 вересня 2018 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 189 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні даного клопотання, слідчий суддя бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 189 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_9 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Так, в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження міститься:
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_11 від 16.06.2018;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_11 від 19.06.2018;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_11 від 09.07.2018;
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 16.06.2018;
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 06.07.2018;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 19.06.2018;
-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 06.07.2018;
-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль особи від 07.07.2018;
-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль особи від 09.07.2018;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_12 від 18.08.2018;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_12 від 18.08.2018;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_12 від 12.09.2018;
-протокол затримання ОСОБА_9 в порядку ст. 208 КПК України від 12.09.2018;
-протокол обшуку автомобілю "DAEWOO LEGANZA", в кузові зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_2 від 12.09.2018;
-протокол обшуку автомобілю "DAEWOO LEGANZA", в кузові зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_2 від 12.09.2018;
-протокол обшуку автомобілю "BMW 325", в кузові зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_3 від 12.09.2018.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Виходячи з наявних в наданих суду матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, що підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження. Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_9 до скоєння вказаного злочину.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства”, у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим”, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішені «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Виходячи з того, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні слідчого.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_9 , його вік, міцність соціальних зв'язків, стан здоров'я, та дані про особу підозрюваного, який має вищу освіту, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, раніше не засуджений.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Слідчий суддя враховує обставини, встановлені в ході розгляду клопотання, які підтверджуються наданими доказами, зокрема дані, які характеризують підозрюваного з позитивної сторони та його сімейний стан.
Так, в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 стороною захисту надано достатньо доводів про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні.
Так, в судовому засіданні була допитана ОСОБА_16 , яка є дружиною ОСОБА_9 та пояснила, що останній є приватним підприємцем, працює, що спростовує доводи сторони обвинувачення про відсутність у підозрюваного джерела доходу. Інші покази вказаного свідка не спростовують факти причетності ОСОБА_9 до інкримінованого злочину, оскільки з надана лише позитивна характеристика останньому.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.
Враховуючи, що у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає не доведеним, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, що виключає застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та приходить до висновку про наявність підстав для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати своє житло цілодобово, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід як домашній арешт, на переконання слідчого судді, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_9 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя вважає недоцільним.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, підозрюваний ОСОБА_9 підлягає негайній доставці до місця проживання і звільненню з-під варти.
Визначаючи коло обов'язків, які слід покласти на підозрюваного, з урахуванням умов цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім покласти на підозрюваного ОСОБА_9 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду з м. Запоріжжя; повідомляти про зміну місця свого проживання слідчого, прокурора, або суд; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_9 в межах строку досудового розслідування, до 11.11.2018 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, шляхом заборони протягом двох місяців залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , з 14 вересня 2018 року по 11 листопада 2018 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
-не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду з м. Запоріжжя;
-повідомляти про зміну місця свого проживання слідчого, прокурора, або суд;
-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними в даному кримінальному провадженні.
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Звільнити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду.
Роз'яснити ОСОБА_9 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, у відповідності до якої працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
В разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_9 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1