Іменем України
18 вересня 2018 року
м. Київ
справа №826/14632/17
адміністративне провадження №К/9901/47252/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Кочерги В.П.
учасники судового процесу:
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
представник третьої особи ОСОБА_3
представник третьої особи ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2018 року (головуючий суддя Бабенко К.А., судді: Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі №826/14632/17 за позовом ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - ОСОБА_7 та на стороні відповідача - Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» про визнання дій протиправними, скасування реєстраційних дій, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_5 звернулася в суд (далі - позивач, ОСОБА_5В.) з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними реєстраційні дії відповідача щодо зміни складу засновників (учасників) ТОВ «ТМ «Вісак», вчинені 3 листопада 2017 року та 8 листопада 2017 року, та зобов'язати відповідача або іншого уповноваженого державного реєстратора скасувати незаконні реєстраційні дії, а саме: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 03.11.2017р. №10691050023023519; №10691070024023519, а також інші зміни до установчих документів №10691050025023519, які були проведені 08.11.2017р., відновивши запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ «ТМ «Вісак» станом на 2 листопада 2017 року;
- визнати протиправними реєстраційні дії відповідача щодо зміни складу засновників (учасників) ТОВ «Вісак», вчинені 3 листопада 2017 року та зобов'язати відповідача або іншого уповноваженого державного реєстратора скасувати незаконні реєстраційні дії, а саме: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 03.11.2017р. №10691050019023515; №10691070020023515, а також інші зміни до установчих документів №10691050021023515 в ТОВ «Вісак», які були проведені 08.11.2017р., відновивши запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ «Вісак» станом на 2 листопада 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані реєстраційні дії вчинені протиправно та всупереч вимог статей 4-6, 9, 14-15, 17, 25 та 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», не зважаючи на встановлену судом заборону щодо вчинення реєстраційних дій.
Протокольною ухвалою суду 28 листопада 2017 року (т.4 а.с.232-234) до участі у справі залучено третіх осіб - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління міста Києва (далі - третя особа-1), ОСОБА_7 (далі - третя особа-2, ОСОБА_7), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісак» (далі - третя особа-3, ТОВ «Вісак»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (далі - третя особа-4, ТОВ «ТМ «Вісак»).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано реєстраційні дії, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною щодо зміни складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» від 3 листопада 2017 року №10691050023023519, а також інші зміни до установчих документів №10691050025023519 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», які були проведені 8 листопада 2017 року. Визнано протиправними та скасовано реєстраційні дії, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною щодо зміни складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак» від 3 листопада 2017 року №10691050019023515, щодо зміни керівника в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вісак» №10691070020023515, а також інші зміни до установчих документів №10691050021023515 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вісак», які були проведені 8 листопада 2017 року. В іншій частині позову відмовити.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про відмову в позові.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року у справі №756/14633/17 заборонено Міністерству юстиції України, Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (будь-якого відповідного державного реєстратора), а також іншим особам, яким надано доступ до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записи і вчиняти реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» та щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак», зокрема, проводити державну реєстрацію змін до установчих документів, вносити записи про зміну керівника юридичної особи та інші передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» записи, реєстраційні та інші дії; накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «Творча майстерня «Вісак» в розмірі 70%, що зареєстрована за ОСОБА_5 та частку в статутному капіталі ТОВ «Вісак» в розмірі 70%, що зареєстрована за ОСОБА_5.
3 листопада 2017 року відповідачем вчинено реєстраційні дії щодо зміни складу засновників в ТОВ «ТМ «Вісак» та ТОВ «Вісак», згідно яких одноособовим власником (учасником) цих підприємств є ОСОБА_8.
Після цих змін, 8 листопада 2017 року нотаріусом проведено ще ряд реєстраційних дій по зміні керівника та інших змін до установчих документів.
Суд першої інстанції визнав такі дії відповідача протиправними, а реєстраційні записи такими, що підлягають скасуванню, мотивуючи своє рішення тим, що ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 01 листопада 2017 року підлягала негайному виконанню, а тому була обов'язковою в тому числі і для відповідача. Відмовляючи в частині задоволення позову про відновлення записів, які існували станом на 2 листопада 2017 року, суд зазначив, що набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстраційної дії є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, що тягне за собою прямий наслідок - повернення відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до правового стану, у якому вона знаходилася на момент прийняття скасованого рішення.
Апеляційний суд не погодився з такими висновками суду першої інстанції з тих підстав, що оскільки подані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» для проведення відповідних реєстраційних дій документи відповідали вимогам ст.17 Закону №755-IV, а зазначені раніше Договори дарування частки в статутному капіталі є дійсними, оскільки в судовому порядку їх недійсними визнано не було, оскаржені Позивачем реєстраційні дії Відповідача проведено правомірно. Щодо наявності заборони на проведення реєстраційних дій, суд апеляційної інстанції зазначив, що постановою Апеляційного суду міста Києва від 29 січня 2018 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 1 листопада 2017 року скасовано, а у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, тобто Апеляційним судом міста Києва зазначену ухвалу фактично визнано незаконною.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач через свого представника подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції є законними і обґрунтованими, а також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладених у постановах від 25 травня 2016 року у справі №6-605цс16 та від 18 січня 2017 року у справі 6-2552цс16. Скаржник зазначає, що та обставина, що в подальшому ухвалу суду про забезпечення позову було скасовано апеляційним судом не свідчить про відсутність такої заборони на час вчинення спірних реєстраційних дій.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що спірні правовідносини врегульовані Законом України від 15 травня 2003 року N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV), в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону №755-IV державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Отже, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що державні реєстратори за власною ініціативою не приймають жодних рішень відносно суб'єктів господарювання, а лише фіксують факт набуття установчими документами юридичної сили при їх надходженні до державного реєстратора.
Частиною другою статті 25 Закону №755-IV передбачено порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:
1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);
2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;
3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;
4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;
5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;
6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання;
8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;
10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.
Перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, визначений частиною четвертою статті 17 Закону №755-IV.
Статтями 27 і 28 Закону №755-IV визначені підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації і відмови у державній реєстрації.
Слід зазначити, що в даному випадку не є спірним питання комплектності поданих документів для проведення реєстраційних дій 3 листопада 2017 року і 8 листопада 2017 року, а спірним є правомірність проведення таких дій з огляду на наявність судової забори.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення, відповідна ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, і крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
При цьому той факт, що в ухвалі суду від 1 листопада 2017 року наряду зі зверненням до негайного виконання, помилково вказано, що вона набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, в той час як згідно чинного законодавства вона набирає законної сили з моменту її постановлення, сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що з моменту її постановлення можуть вчинятися дії, які заборонені судовим рішенням, що достеменно було відомо державному реєстратору.
Отже, враховуючи наявність ухвали ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 1 листопада 2017 року у справі №756/14633/17 про заборону державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак», яка підлягає негайному виконанню, реєстраційні записи, проведені в період її дії, неможливо вважати законними, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року (справа №820/9811/13-а).
Та обставина, що в подальшому ухвалу суду про забезпечення позову було скасовано апеляційним судом не впливає на вищенаведені висновки, оскільки до моменту такого скасування заборона була діючою, відповідно, на момент виникнення спірних правовідносин, реєстраційні записи не могли вчинятися, а вчинені - є протиправними і підлягають скасуванню.
Відповідно до ст.352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнята з дотриманням норм процесуального права, але помилково була скасована апеляційним судом, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі постанови суду першої інстанції.
При цьому, відповідно до меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України та вимог касаційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 344, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2018 року скасувати.
Залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Повне судове рішення складено 19 вересня 2018 року.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду