Провадження № 2-о/359/137/2018
Справа № 359/6616/18
06 вересня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Степаненко А.О.,
з участю заявника - ОСОБА_1,
заінтересованої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, про винесення обмежувального припису -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису, з проханням: видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2В,. яким заборонити:
- перебувати в місці спільного проживання із заявником та двома їх неповнолітнім дітьми - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Глибоке, вул.Світанкова, 26;
- наближатись на відстань меншу ніж 300 метрів до місця проживання заявника з дітьми, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Глибоке, вул.Світанкова, 26, та до місця її роботи за адресою: Київська область, м.Бориспіль, вул.Київський шлях, 69а;
- особисто і через третіх осіб розшукувати заявника, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому ОСОБА_2, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;
- вести листування, телефонні переговори із заявником або контактувати через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб.
Термін дії обмежувального припису визначити 6 місяців.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що 07 серпня 2018 року шлюб між ними було розірвано, і після розірвання шлюбу її колишній чоловік проживає за адресою їх спільного проживання з дітьми. Хоч має зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 кв.4.Заявник зазначила, 18 серпня 2018 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в житлі за місцем проживання заявника та дітей, в присутності останніх, розпивав спиртні напої, після чого, в ніч з 18 на 19 серпня пішов в невідомомому їй напрямку та близько 1-ї години подзвонив їй та почав вимагати, щоб вона забрала його з дискотеки «Бархат» в м.Борисполі, на яку його не пустили, в противному випадку обіцяв її побити. Через погрози вона була вимушена залишити дітей, які спали, та прибути за вказаною ОСОБА_2 адресою. Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_2 сів до автомобіля марки KIA CARENS, р.н. АІ0180, та в приступі п'яної агресії, почав її бити та заподіяв синець під правим оком, гематому на чолі, множинні гематоми на кісті правої руки, правій нозі.
19 серпня 2018 року заявником подано заяву вчинення кримінального правопорушення до Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області. Зазначає, що випадок нанесення їй тілесних ушкоджень є неодноразовим, таким, що повторюється протягом останнього року.
03.09.2018 ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення по суті заяви про винеснння обмежувального напису, за змістом яких просить суд відмовити ОСОБА_1 у видачі відносно нього обмежувального напису. Зазначає, що в матеріалах цивільної справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження вчинення ним домашнього насилства відносно заявниці. Зазначає, що заявниця вводить суд в оману відносно того, що він може проживати в ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки в квартирі місця для нього не має, так як там проживають його батьки, сестра з родиною та двоє інших братів, а будинок з земельною ділянкою по вул.Світанковій, 26 у с.Глибокому є спільною власністю подружжя.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на те, що не наносив побоїв колишній дружині, а в компанії з нею та їх знайомими разом вживали спиртні напої, і заявниця зама, будучи в нетверезому стані, приїхала за кермом їх автомобіля до м.Борисполя, де він знаходився. Між ними виникла сварка з приводу того, що заявниця залишила вдома дітей самих, керувала автомобілем в нетверезому стані та не хотіла віддати йому ключі від автомобіля, а він намагався утримати її за руку та забрати ключі із сумки, свідком чого став зазначений заявницею свідок ОСОБА_6.
Заслухавши пояснення заявника, заінтересованою особи, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів..
Згідно з вимогами ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала з 17.11.2007 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого мають двох спільних малолітніх дітей: сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, та дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2018 року шлюб розірвано (а.с.5-6, 7,8).
Як визнано заявником та заінтересованою особо, вони проживають за вказаною в заяві адресою по вул.Світанковій, 26 у с.Глибокому Бориспільського району Київської області, набутому під час шлюбу, стосунки між ними погіршились, що призвело до розірвання шлюбу.
Заявниця стверджує, що в ніч з 18 на 19 серпня 2018 року її колишній чоловік ОСОБА_2 вчинив щодо неї психологічне та фізичне насильство в сім'ї, з приводу чого вона 19.08.2018, а також повторно 20.08.2018 року звернулась до Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с.4).
З наданих заявником ОСОБА_1 фотознімків вбачається, що на них маються зображення синців (гематом) на тілі та кінцівках заявника.
Той факт, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ніч з 18 на 19 серпня 2018 року відбувся конфлікт як між колишнім подружжям, підтвердив допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_6
За приписами п.3, 6, 7, 8 ч.1, ст.1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
У відповідності до ст.350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
За змістом ч.2, ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи) (ч. 3 ст. 26 цього Закону).
Дослідженням наданих заявником доказів встановлено, що доводи заяви знайшли своє часткове підтвердження, оскільки наявність конфлікту між колишнім подружжям, факту заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що мало наслідком звернення заявника ОСОБА_1 із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, відсутність бажання примирення у постраждалої від домашнього насильства ОСОБА_1, а також відсутність ознак щирого каяття у заінтересованої особи - кривдника ОСОБА_2 , дають суду підстави дійти висновку про наявність ризиків, щодо повторного вчинення домашнього насильства, зокрема за місцем їх спільного проживання за вказаною в заяві адресою.
Проте, з урахуванням того, що у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 до органу досудового розслідування в порядку ст.214 КПК України, зазначені нею обставини підлягають розслідуванню та перевірки в порядку кримінального судочинства у визначені чинним кримінальним процесуальним законодавством строки, а отже суд вважає, що строк дії обмежувального припису слід визначити у два місяці.
При цьому суд враховує, що, як визнано заінтересованою особою ОСОБА_2 до переїзду в с.Глибоке він із сім'єю проживав за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_1, а також має батька, який проживає в Бориспільському районі.
Суд звертає увагу, що за змістом ч.7 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Щодо повнолітніх осіб такі обмеження відсутні. В тому числі, не може бути підставою для вжиття зазначеного обмеження, відсутність у кривдника іншого житла.
Крім того, враховуючи, що колишнє подружжя має двох спільних дітей і заявник наголошує на тому, що не має на меті перешкоджання батькові дітей виконувати свої батьківські обов'язки та спілкуватися з дітьми, покладення на ОСОБА_2 обов'язків не розшукувати та не контактувати з ОСОБА_1, а також заборони листування та телефонних переговорів, слід визнати необґрунтованими, оскільки безпосередньо може вплинути на можливість батька дітей виконувати свої батьківські обов'язки та реалізовувати свої батьківські права.
Також є необґрунтованою вимога заявника щодо заборони наближення ОСОБА_2 до місця їх спільного проживання менш ніж на 300 метрів, оскільки метою вжиття таких заходів є не створення особі кривднику додаткових незручностей, а запобігання можливим ризикам повторення домашнього насильства, тому суд приходить до висновку, що достатньою буде відстань у 50 метрів, яка запобігатиме особистому спілкуванню між заявником та заінтересованою особою.
Необґрунтованою та безпідставною є вимога щодо заборони наближатись на відстань меншу ніж 300 метрів до місця роботи заявника за адресою: Київська область, м.Бориспіль, вул.Київський шлях, 69а, оскільки така заборона фактично позбавить ОСОБА_11В. права вільного пересування в м.Борисполі Київської області, зокрема відвідувати усі громадські заклади та місця поблизу зазначеної заявником адреси. Крім того, заявником не конкретизовано установу (організацію, підприємство), в якому вона працює, та не наведено доказів, що існують ризики вчинення по відношенню до неї насильства за місцем роботи у робочий час.
З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що з метою запобігання ризиків повторного вчинення насильства у сім'ї слід видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2, яким протягом 2 (двох) місяців визначити заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити перебувати в місці свого проживання із колишньою дружиною та двома неповнолітнім дітьми та заборонити наближатись на відстань меншу ніж 50 метрів до їх фактичного місця проживання за вказаною в заяві адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Глибоке, вул.Світанкова, 26, - а в задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.
Судові витрати по справі не значаться.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,258,259,263-265,266,273,3501-3508,352 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, про винесення обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, яким протягом 2 (двох) місяців визначити заходи тимчасового обмеження його прав, а саме:
- заборонити перебувати в місці свого проживання із колишньою дружиною ОСОБА_1 та двома неповнолітнім дітьми - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Глибоке, вул.Світанкова, 26;
- заборонити наближатись на відстань меншу ніж 50 метрів до фактичного місця проживання заявника з дітьми, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Глибоке, вул.Світанкова, 26.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Повний текст рішення виготовлений 14 вересня 2018.
Копію рішення направити до Бориспільського ВП ГУНП в Київській області для взяття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, на профілактичний облік.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В.Муранова-Лесів