iменем України
Справа № 330/1952/18
2-з/330/12/2018
"11" вересня 2018 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:
судді -Нестеренко Т.В., при секретарі - Корнієнко М.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
07.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій зазначив, що 23 березня 2017 року у віці 78 років померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина на будинок № 35 по вул. Центральній (Петровського ) в смт. Кирилівка. Заявник у встановлений законом термін звернувся із заявою до приватного нотаріуса Якимівського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини. Під час написання заяви йому стало відомо, що за своє життя його мати склала заповіт, яким все належне їй майно заповідала його племінниці ОСОБА_4. Вважаючи даний заповіт недійсним він звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Якимівського районного суду від 25.06.2018 року було частково задоволено його позов про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним. Рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_2, яка померла 23.03.2017 року є матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. В частині визнання заповіту недійсним судом було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28.08.2018 року рішення Якимівського районного суду було залишено в силі. Однак на теперішній час заявник не погоджується з тим, що фактично позбавлений житла, оскільки не має іншого мешкання. Так з метою захисту своїх майнових прав вимушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на 1/3 частку житлового будинку за адресою вул. Центральна 35 в смт. Кирилівка. Однак після отримання рішення Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_4 буде мати змогу оформити право власності на майно за заповітом, і в подальшому здійснити його відчуження, таким чином значною мірою ускладнити розгляд даної цивільної справи та подальшого виконання рішення суду. Оскільки спадкова права знаходиться в провадженні приватного нотаріуса ОСОБА_3 і він має бути залучений до участі у праві в якості третьої особи, то вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу ОСОБА_3 вчиняти дії щодо видачі свідоцтва на право власності на майно, а заповітом укладеним ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 15.09.2015 року та зареєстрований в реєстрі за № 2447. На даний час ним, як заявником та моїм представником вживаються заходи щодо якнайшвидшого зібрання всіх необхідних доказів та в подальшому подання позову про визнання права власності на 1/3 частку житлового будинку. Однак у зв'язку з вимогами ст..175 ЦПК України щодо позовної заяви та подачі доказів, потребується певний час для їх отримання. Згідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заявник зазначає, що ціна позову буде дорівнювати вартості 1/3 частки житлового будинку, що на момент підготовки позову становить 200 000 грн., крім того, згідно до п.бч.1 ст.151 позивач вважає, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення, оскільки забезпеченням позову вчиняється лише заборона нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що фактично не буде вимагати від відповідача на цей час вчинення будь-яких дій та не будуть понесені будь-які витрати. У відповідності до ст.,149 ч.2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи. Згідно до ч.1 п.2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії. Таким чином заявник просить заборонити приватному нотаріусу ОСОБА_3 вчиняти дії щодо видачі свідоцтва на право власності на майно за заповітом укладеним ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 15.09.2015 року та зареєстрований в реєстрі за № 2447.
Згідно ч.4 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом з викликом сторін.
В судовому засіданні заявник, ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, просив їх задовольнити.
В судове засідання приватний нотаріус Якимівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 надав письмову заяву про розгляд даної заяви без його участі в зв'язку з професійною зайнятістю, вирішення питання залишив на розсуд суду.
Інші учасники процесу в судове засідання не з»явилися, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що підтверджується наданими матеріалами справи, що Рішенням Якимівського районного суду від 25.06.2018 року було частково задоволено позов заявника про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним. Рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_2, яка померла 23.03.2017 року є матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. В частині визнання заповіту недійсним судом було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28.08.2018 року рішення Якимівського районного суду було залишено в силі.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
У відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» номер 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема. В тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
В той же час, позивачем не надано суду належних підтверджуючих відомостей на обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборонити приватному нотаріусу ОСОБА_3 вчиняти дії щодо видачі свідоцтва на право власності на майно за заповітом укладеним ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 15.09.2015 року та зареєстрований в реєстрі за № 2447.
При цьому, судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, статтею 42 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Таким чином, в даному випадку, враховуючи зміст заяви про забезпечення позову, позивач в порядку ст. 42 Закону України «Про нотаріат» не позбавлений можливості вирішити питання щодо зупинення вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, до вирішення справи судом шляхом надання нотаріусу копії ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви із додатками.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
У відповідності до ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує,апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Якимівський районний суд Запорізької області.
Суддя: ОСОБА_6