Дата документу 10.09.2018
Справа № 334/5514/18
Провадження № 2-о/334/191/18
10 вересня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Козлової Н.Ю.
при секретарі Манюхіні О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя, -
01.08.2018 року заявники звернулись до суду із заявою в якій просять встановити режим окремого проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В заяві зазначено, що 23 серпня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у Запорізькому міському відділі актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції України зареєстровано шлюб, та зроблено актовий запис за № 992.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року у подружжя народився син - ОСОБА_4.
Починаючи з 01.02.2016 року у подружжя склались обставини, які унеможливлюють подальше спільне проживання, у тому числі у фінансовій сфері, тому ми проживаємо окремо. Заявник ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заявниця ОСОБА_2 - проживає за адресою: АДРЕСА_4
Малолітній син проживає з ОСОБА_2 Всі питання щодо проживання, виховання та утримання спільного сина ОСОБА_5 між нами врегульовано.
Заявники в судове засідання не з'явились, проте подали заяви про розгляд справ за їх відсутності та просили вимоги заяви задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 119 СК України за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
Статтею 120 СК України встановлено, що режим окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму. У разі встановлення режиму окремого проживання майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
Встановлення режиму окремого проживання не суперечить Конституції України, чинному сімейному законодавству, не порушує права подружжя. Дружина, чоловік мають право вибору місця проживання і в результаті можуть жити окремо без встановлення режиму окремого проживання. Однак у цьому разі не зупиняється дія презумпції права спільної сумісної власності та презумпції батьківства, а отже, у конфліктних ситуаціях може виникнути потреба судового захисту прав одного з подружжя. Встановлення режиму окремого проживання може відповідати інтересам одного з подружжя, який, не бажає продовжувати спільне життя. Встановлення режиму окремого проживання подружжя не припиняє їх батьківських прав та обов'язків.
З часу фактичного припинення спільного проживання сторін і на час розгляду справи судом сторони не поновили спільного проживання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 120 СК України, ст.ст. 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя - задовольнити.
Встановити режим окремого проживання подружжя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_3, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому 23.08.2003 року у Запорізькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис № 992 з 01 лютого 2016 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 10 вересня 2018 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.