Іменем України
18 вересня 2018 року
Київ
справа №802/740/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10797/18
№ К/9901/10792/18
№ К/9901/10799/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Юридичної особи Великобританії компанії «Vuldi (UK) Limited» (далі - Юридична особа) на ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 червня, 12 серпня 2016 року (суддя Сапальова Т.В.) та від 12 грудня 2016 року (суддя Кузьмишин В.М.) у справі за позовом Юридичної особи до комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У травні 2016 року Юридична особа звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов'язати комунальне підприємство «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно достовірну інформацію про власника нерухомого майна - нежитлового приміщення (магазину) за адресою: місто Вінниця, вулиця Соборна, 52 за даними державної реєстрації як власника з 16 липня 1997 року до 27 червня 2003 року - підприємство «Валді-України», а з 27 червня 2003 року Юридичну особу; зобов'язати скасувати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нежитлового приміщення, вчинені відповідачем після 23 лютого 2001 року і до постановлення рішення у цій справі; зобов'язати відповідача скасувати всі та будь-які рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинені ним після 23 лютого 2001 року і до часу постановлення рішення у справі; визнати нечинним будь-які реєстраційні записи, вчинені відповідачем після 23 лютого 2001 року і до часу постановлення рішення у справі щодо нежитлового приміщення на вулиці Соборній, 52 в м. Вінниці; визнати нечинним свідоцтво на право власності на нежитлове приміщення (магазину) на вулиці Соборній, 52 в місті Вінниці, видане відповідачем або іншими особами після 23 лютого 2001 року і до постановленні рішення у даній справі.
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 23 травня 2016 року позовну заяву залишив без руху. Запропонував позивачу в п'ятнадцятиденний термін з моменту отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви: надати документ про сплату судового збору, уточнити позовні вимоги та визначити суб'єктний склад відповідачів, надати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про скасування яких йдеться у позовній заяві.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Юридична особа оскаржила його в апеляційному порядку.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 червня 2016 року апеляційну скаргу залишив без руху, надав строк до 28 червня 2016 року для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
30 червня 2016 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява Юридичної особи про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 липня 2016 року у задоволенні заяви Юридичної особи про звільнення від сплати судового збору відмовив. Того ж дня позивачу продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на строк протягом тридцяти днів, з моменту отримання позивачем вказаної ухвали.
11 серпня 2016 року Юридична особа повторно подала заяву про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року з урахуванням нових доказів. Однак, апелянт до заяви не додав доказів на підтвердження обставин, на які посилається.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 серпня 2016 року відмовив в задоволенні заяви Юридичної особи про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору. Оскільки заяву про усунення недоліків апеляційної скарги подано шляхом надсилання на електронну пошту в електронному вигляді, а власноруч підписаної апеляційної скарги та її копій не скаржник не долучив, того ж дня апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Юридичної особи на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року про повернення позовної заяви.
Юридична особа не погодилася із рішеннями суду апеляційної інстанцій від 09 червня, 12 серпня та 12 грудня 2016 року і подала касаційні скарги 30 червня, 01 вересня 2016 року та 03 січня 2017 року відповідно з вимогами про їх скасування та направлення справи до цього ж суду для розгляду по суті апеляційних скарг.
У касаційній скарзі на ухвалу від 09 червня 2016 року зазначає, що чинним законодавством України не встановлено будь-яких обмежень на застосування в адміністративних справах електронної форми документообігу, тому використання електронного цифрового підпису при зверненні до суду є законним та обґрунтованим. Не погоджується також із встановленим судом терміном виконання вимог ухвали, оскільки строки мають визначатися днями, місцями, роками, а не містити вказівку щодо конкретної дати.
У касаційній скарзі на ухвалу від 12 серпня 2016 року твердить, що на час постановлення рішення судом апеляційної інстанції у запропонований строк, крім надсилання заяви на офіційну електронну адресу, представник Юридичної особи надіслав до суду заяву поштовим відправленням. Тому підстав для повернення апеляційної скарги не було.
На підтвердження незаконності ухвали від 12 грудня 2016 року Юридична особа наводить міркування про те, що не надіслання копії апеляційної скарги, у разі надіслання її через суд першої інстанції, не є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Вважає, що строк ним не пропущений, оскільки апеляційну скаргу подано на офіційну електронну адресу суду першої та апеляційної інстанцій. Після того як представнику стало відомо про те, що подана електронна апеляційна скарга не зареєстрована в системі діловодства окружного суду, її паперовий варіант направлений до суду рекомендованим поштовим повідомленням.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалами від 01 липня та 12 вересня 2016 року, 10 січня 2017 року відповідно відкрив касаційні провадження за скаргами Юридичної особи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких були прийняті оскаржені рішення суду апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційних скарг і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, апеляційна скарга подається у письмовій формі.
За змістом наведеної норми предметом судового розгляду можуть бути лише апеляційна скарга, яка складені на паперовому носії. Такий документ підлягає обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка визначає суддю або колегію суддів для розгляду такої справи (частини друга, третя статті 151 КАС).
Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 09 червня 2016 року на підставі положення статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» правильно вказав на недотримання представником Юридичної особи вимог законодавства щодо форми подання апеляційної скарги.
Наведені у касаційній скарзі міркування щодо правового статусу електронного цифрового підпису та можливості його використання під час звернення до суду, не підміняють та не припиняють дію процесуальних норм, які передбачають дотримання учасниками справи виключно письмової форми звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 189 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
За статтею 108 КАС у тій самій редакції суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (частина друга статті 101 КАС).
У зв'язку із наведеним доводи касаційної скарги з приводу незаконності вимог суду в ухвалі від 09 червня 2016 року усунути до визначеної (конкретної) дати виявлені недоробки апеляційної скарги, є безпідставними.
В ухвалі від 12 серпня 2016 року про повернення апеляційної скарги суд зазначив, що ухвалою від 02 липня 2016 року Юридичній особі продовжено строк для виконання вимог закону про надання власноруч підписаного паперового примірнику апеляційної скарги та її копій. Надіслання апеляційної скарги на електрону адресу суду та не направлення доповненої апеляційної скарги та двох її копій засобами поштового зв'язку, а також відсутність поважних причин для звільнення від сплати судового збору, позбавило суд законних підстав позитивно вирішити питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
У касаційній скарзі Юридична особа вказує на те, що апеляційну скаргу разом з копіями здала на пошту в останній день запропонованого судом строку - 10 серпня 2016 року. На підтвердження зазначеного твердження долучив копію реєстру поштового відправлення, з якого убачається, що згідно з штрихкодовим ідентифікатором заяву на виконання вимог ухвали від 02 липня 2016 року отримано судом апеляційної інстанції 12 серпня 2016 року. Однак судом того ж дня прийнято рішення про повернення апеляційної скарги.
Із змісту вказаного реєстру поштового відправлення убачається, що 12 серпня 2016 року о 14:44 год. поштове відправлення вручено уповноваженій особі суду. Згідно з матеріалами справи заява від 10 серпня 2016 року зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду 15 серпня 2016 року за № 9405/16. Тому на час постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги суду апеляційної інстанції не могло бути та не було відомо про наявність відправленої заяви від 10 серпня 2016 року.
До того ж ухвалою від 12 серпня 2016 року суд апеляційної інстанції відмовив у звільненні від сплати судового збору, оскільки Юридична особа не підтвердила документальними або будь-якими іншими даними про дійсність тверджень, що нею не здійснюється комерційна, підприємницька діяльність та у зв'язку із цим відсутня можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Покликання у зв'язку із цим на судові рішення, постановлені в інших справах, в яких суд ухвалював рішення про звільнення скаржника від сплати судового збору, не спростовує правильності рішення суду апеляційної інстанції про необхідність підтвердження учасниками справи наведених у скарзі доводів відповідними доказами.
Послідовність дій суду апеляційної інстанції у разі отримання апеляційної скарги після закінчення строків, передбачених цієї статтею, наведено у частині четвертій статті 189 КАС.
За цими правилами цієї частини апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З цього нормативного процесуального припису випливає, що у разі визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, а наведені мотиви обґрунтування такими, що не дають підстав для його поновлення, апеляційний суд повинен надати скаржнику гарантовану можливість протягом визначеного законом строку (30 днів) представити суду нові підстави поважності пропуску цього строку.
Зі змісту ухвали від 12 грудня 2016 року убачається, що суд апеляційної інстанції, визнавши неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 24 жовтня 2016 року запропонував скаржнику надати докази поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та документ про сплату судового збору або підтвердження того, що позивач звільнений від сплати цього платежу.
Оскільки скаржник не подав апеляційної скарги у письмовому вигляді, наведені причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження були аналогічні наведеним у попередній заяві та визнані судом неповажними для поновлення процесуального строку, суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 КАС у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, тому касаційні скарги Юридичної особи слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
постановив:
Касаційні скарги Юридичної особи Великобританії компанії «Vuldi (UK) Limited» залишити без задоволення, а ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 червня, 12 серпня та 12 грудня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко