Іменем України
18 вересня 2018 року
Київ
справа №127/17185/16-а
адміністративне провадження №К/9901/34524/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у письмовому порядку касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє через представника - адвоката ОСОБА_2, на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року (судді Совгира Д.І., Курко О.П., Білоус О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці (далі - управління ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення управління ПФУ, оформлене протоколом засідання Комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення (далі - Комісія) від 15 квітня 2015 року № 11 (далі - рішення Комісії № 11) у частині призупинення виплати йому пенсії; зобов'язати управління ПФУ зарахувати до його трудового стажу час роботи на підземних роботах в «Артіль старателів «Приполярьє» (далі - Артіль) тривалістю 21 рік 03 місяці 12 днів; зобов'язати управління ПФУ, починаючи з 01 квітня 2015 року, поновити нарахування та виплату йому пенсії на пільгових умовах, яка була призначена 05 квітня 2001 року на підставі пункту «а» частини першої статті 13 та частини другої статті 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (у редакції від 17 лютого 2000 року; далі - Закон № 1788-ХІІ) та наявних у пенсійній справі: трудової книжки, виданої на його ім'я; довідки, уточнюючої особливий характер праці, необхідної для призначення пільгової пенсії від 30 вересня 1996 року № 2176; довідки від 30 вересня 1996 року № 134 про розмір його заробітної плати, що видані підприємством Артіль;
- зобов'язати управління ПФУ здійснити нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пільгової пенсії за період починаючи з 01 квітня 2015 року по день її виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159;
- стягнути з управління ПФУ на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Суди встановили, що ОСОБА_1 з метою призначення пенсії надав управлінню ПФУ копію трудової книжки, відповідно до якої він працював з 16 червня 1971 року по 28 вересня 1996 року в Артілі в місті Івдель Свердловської області.
Для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах також надав довідку Артілі від 30 вересня 1996 року № 2176, уточнюючу особливий характер роботи, згідно з якою ОСОБА_1 повний робочий день працював з 16 червня 1977 року по 28 вересня 1996 року у виробництві видобутку дорогоцінних та кольорових металів підземним методом слюсарем з ремонту та обслуговуванню технологічного обладнання, а також машиністом ел. комбайна, що давало право на призначення пенсії за Списком № 1. У довідці зазначено, що підставою для її видачі є особова картка форми Т-2.
На підставі наданих документів ОСОБА_1 було призначено пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідності до статті 14 Закону № 1788-ХІІ.
07 квітня 2015 року управлінням ПФУ отримало повідомлення про підозру від 26 березня 2015 року, згідно з яким слідчий ВРЗ у СГД СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень, повідомив ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - використанні завідомо підробленого документа та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), скоєному у великих розмірах (у зв'язку з наданням для призначення пенсії недостовірних документів).
З огляду на те, що ОСОБА_1 призначено пенсію з урахуванням документів, в яких містяться неправдиві відомості, Комісія рішенням № 11 припинила з 01 квітня 2015 року виплату йому пенсії до винесення вироку.
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у кримінальній справі № 127/7547/15-к, який набрав законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 з корисливим мотивом використав завідомо підроблені документи, необхідні для призначення пенсії, ввів в обману працівників управління ПФУ і таким способом шляхом шахрайства заволодів грошовими коштами.
З вироку вбачається, що у наданій до управління ПФУ довідці для призначення пенсії зазначалося, що ОСОБА_1 працював під землею повний робочий день з 16 липня 1971 року по 28 вересня 1996 року, що складає 25 років 03 місяці 12 днів. Працював на виробництві з добування дорогоцінних і кольорових металів шахтним способом під землею з повним робочим днем слюсарем з ремонту і обслуговування технологічного устаткування в Артілі в місті Івдель Свердловської області.
Однак було встановлено, що Іллінецький районний суд Вінницької області вироком від 05 квітня 1989 року засудив його за частиною третьою статті 81, частиною другою статті 140 із застосуванням статті 42 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року) (далі - КК) на до позбавлення волі на строк чотири роки, з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією особистого майна засудженого. У Вінницькому слідчому ізоляторі (№1) ОСОБА_1 перебував з 02 серпня 1988 року по 30 березня 1989 року. 30 березня 1989 року вибув до Стрижавської виправної колонії (№81) Вінницької області (далі - Колонія) для подальшого відбування покарання. З цієї Колонії 19 листопада 1990 року був етапований до Кежемського УМСТУ МВД РСФСР.
Представник позивача 09 червня 2016 року звернувся до управління ПФУ з адвокатським запитом щодо підстав припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах.
Управління ПФУ надало відповідь від 21 червня 2016 року про те, що пенсія позивачу була призначена з урахуванням документів, в яких містяться неправдиві відомості, тому Комісія рішенням № 11 припинила з 01 квітня 2015 року виплату йому пенсії до винесення вироку. Суд у кримінальному провадженні встановив, що трудова книжка та довідка, на підставі яких була призначена пенсія позивачу, містять неправдиві відомості та є завідомо підробленими. Оскільки інших документів про стаж роботи позивача в матеріалах пенсійної справи немає, тому не було підстав для відновлення виплати йому пенсії.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 22 листопада 2016 року позов задовольнив частково.
Цей суд виходив з того, що ОСОБА_1 в межах кримінального провадження була оголошена підозра у поданні документів для нарахування пенсії документи із неправдивими відомостями про його роботу з 1988 по 1992 роки. У цей час він фактично не працював, а відбував покарання за злочин. З огляду на таку інформацію управління ПФУ законно призупинило виплату пенсії ОСОБА_1 до винесення вироку суду.
Водночас суд визнав, що після отримання 01 червня 2016 року копії вироку суду управління ПФУ не вжила заходів для поновлення виплати пенсії позивачу і таким чином порушила законні прав позивача.
Суд відкинув твердження управління ПФУ про те, що для поновлення виплати не було підстав, бо надані позивачем документи за вироком суду були визнані недостовірними в частині, що робить їх недостовірними в цілому. Зазначив, що це твердження не ґрунтується на законі.
Визнав, що наявність трудового стажу на підземних роботах ОСОБА_1 підтверджуються документами, які надав позивач і які за вироком суду не визнані недійсними, сфальшованими чи підробленими в цілому. Цей стаж становить 21 рік 03 місяці 12 днів і дає має право на отримання пенсії на пільгових умовах на підставі пункту «а» частини першої статті 13, частини другої статті 14 Закону № 1788-ХІІ відповідно до Списку № 1.
Щодо виплати позивачу компенсаційних втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пільгової пенсії, то як зазначив суд, вони підлягають виплаті за період, починаючи 11 червня 2016 року. Цю дату визначив із часу отримання відповідачем копії вироку - 01 червня 2016 року, до якого додав 10 днів, упродовж якого за законом має бути відновлена виплата пенсії (01 червня 2016 року + 10 днів = 11 червня 2016 року).
На думку суду, ОСОБА_1 має право на поновлення виплати пенсії на пільгових умовах за весь минулий час, починаючи з дати припинення її виплати, а саме з 01 квітня 2015 року, а також - на нарахування компенсації втрати частини доходів, за період з 11 червня 2016 року по день її виплати, в зв'язку з порушенням строків її виплати.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 07 лютого 2017 року це рішення скасував та прийняв нову постанову - про відмову в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що документи, надані позивачем до управління ПФУ для призначення йому пільгової пенсії, містять недостовірні дані, тому не можуть бути підставою для призначення такої пенсії. Позивач та його представник не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
ОСОБА_1 не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції і звернувся із касаційною скаргою про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі посилається на те, що апеляційний суд не зважив на реальний, справжній час його роботи в Артілі з 1971 по 1996 роки за винятком часу з 1988 по 1992 роки, впродовж якого він відбував покарання. Ці обставини фактично не оспорюються. Суд встановив, що ОСОБА_1 дійсно працював в Артілі на підземних роботах 21 рік 03 місяці та 12 днів повний робочий день та мав право на отримання пенсії на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Документи, які він подав до управління ПФУ для призначення пенсії, містили неправдиві відомості про його роботу на згаданому підприємстві з липня 1988 року по липень 1992 року із зазначенням у них стажу 25 років 03 місяці та 12 днів, проте ця інформація не заперечує достовірності того, що він працював на цьому підприємстві протягом решти часу, достатнього, щоб набути право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зазначає, що обставини про призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі частково недостовірних документів, наявність у нього належним чином підтвердженого трудового стажу на підземних роботах 21 рік 03 місяці 12 днів свідчить про законність призначення пільгової пенсії.
Покликається на те, що після отримання вироку щодо ОСОБА_1 управління ПФУ протягом 10 днів повинно було відновити виплату пенсії.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Жоден із учасників справи не прибув у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Неприбуття учасників справи у судове засідання відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) уможливлює розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон № 1788-ХІІ відповідно до Основного Закону України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії передбачено статтею 14 цього Закону, у частині другій якої зазначено, що при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Як встановлено судами, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за частиною другою статті 14 Закону № 1788-ХІІ з 05 квітня 2001 року зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, з урахуванням стажу роботи - 25 років 03 місяці 13 дні.
Отже, для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії, не потрібно було мати стаж не менше 25 років, достатньо було і стажу 10 років на підземних роботах для зниження пенсійного віку на 10 років.
Як встановили суди, відповідно до рішення Комісії № 11 ОСОБА_1 з 01 квітня 2015 року було призупинено виплату пенсії до винесення вироку.
Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 25 квітня 2016 року визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених частиною третьою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК.
За цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він достовірно знав про те, що з 1988 по 1992 роки в Артілі не працював, але особисто подав для нарахування пенсії документи з неправдивими відомостями про його роботу в Артілі у вказаний період, у зв'язку із чим йому було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі статті 14 Закону № 1788-ХІІ, яка виплачувалась до часу виявлення злочину.
При цьому цей суд встановив, що ОСОБА_1 справді працював в Артілі на підземних роботах 21 рік 03 місяці та 12 днів, повний робочий день у виробництві з добування дорогоцінних і кольорових металів шахтним способом під землею, слюсарем по ремонту та обслуговуванню технологічного устаткування, а також машиністом ел. комбайна та мав право на отримання пільгової пенсії на підставі статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
У вироку також зазначено, що розгляд кримінального провадження відповідно до статті 337 Кримінального процесуального кодексу України відбувався у межах обвинувального акту, з якого слідує, що сторона обвинувачення не ставила ОСОБА_1 за провину те, що він узагалі не працював в Артілі, не заперечувала й того, що ОСОБА_1 працював там з 1971 по 1996 року, за винятком періоду з 1988 по 1992 роки. Єдине, що йому інкримінувалося, так це те, що він подав для нарахування пенсії документи, що містили неправдиві відомості про час його роботи з 1988 по 1992 роки.
З огляду на встановлені у цій справі фактичні обставини, можна визнати, що документи, які ОСОБА_1 подав до управління ПФУ, містили інформацію про його роботу в Артілі протягом з 1988 по 1992 роки, яка є недостовірною, але поряд з цим фіксували відомості про роботу ОСОБА_1 в Артілі з 1971 року по 1988 роки та з 1992 по 1996 роки. У цій частині є справжніми і достовірними.
Крім того, суди не встановили, а матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б спростовували наявність у ОСОБА_1 стажу 21 рік 03 місяці та 12 днів на підземних роботах повний робочий день на момент звернення до управління ПФУ за призначенням пенсії.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що документи надані позивачем до управління ПФУ для призначення йому пільгової пенсії містять недостовірні дані, тому не можуть бути підставою для призначення такої пенсії.
Суд встановив, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, внаслідок чого касаційну скаргу позивача слід задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, пунктом 4 частини першої статті 349, статтями 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє через представника - адвоката ОСОБА_2, задовольнити.
Скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2016 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко