Іменем України
18 вересня 2018 року
Київ
справа №766/16086/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20325/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 766/16086/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 03 березня 2017 року у складі судді Милосердного М.М.,
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 січня 2017 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною відмову Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області у видачі ОСОБА_1 довідок про заробітну плату, що подаються для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію з усіма їх складовими, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Зобов'язано Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області видати ОСОБА_1 довідки про заробітну плату, що подаються для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також іншим державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію з усіма їх складовими, а саме: посадовий оклад, надбавка за ранг або спеціальне звання, надбавка за вислугу років, надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премія, інші виплати (винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань), у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Не погодившись з постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 січня 2017 року відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційна скарга була залишена без руху, відповідачу надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів про сплату судового збору, а також надання копій апеляційної скарги, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Також, було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2017 року у задоволені клопотання Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено.
Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області повернуто заявнику.
У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення судового рішення без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.
Апеляційна скарга відповідача не відповідала вимогам статті 187 КАС України, а саме не сплачено судовий збір та не надано копій апеляційної скарги, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що вимога сплатити судовий збір перешкодила доступу до суду.
Відповідно до статті 88 КАС України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду, незалежно від майнового стану.
Разом з тим, наведені положення дають підстави й для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відмовляючи в задоволенні заявленого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не додано доказів, які б підтверджували її незадовільний майновий стан й неможливість сплати судового збору.
Вказаний висновок є обґрунтованим, оскільки на підтвердження свого клопотання відповідач не надав жодних документів.
У подальшому, відповідач звернувся також з клопотанням про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, у якому посилався на те, що його рахунки арештовано, через що сплата судового збору неможлива.
Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання відповідача, апеляційний суд виходив з того, що воно є необґрунтованим.
Суд погоджується з вказаним висновком з огляду на те, що у доданій відповідачем до клопотання копії листа УДКС України у м. Херсоні Херсонської області від 11 січня 2017 року № 04-27/45 йде мова лише про те, що у зв'язку зі здійсненням виконання виконавчого листа про стягнення коштів буде проводитись безспірне списання коштів, а також зазначено, що до здійснення такого списання за платіжними дорученнями боржника не проводяться платежі (крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України).
Зазначений лист не містить даних, які б свідчили про необхідність продовжити відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Так, лист УДКС України у м. Херсоні Херсонської області від 11 січня 2017 року № 04-27/45 направлений відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМ України від 03 серпня 2011 року № 845.
Згідно з пунктами 28, 30 вказаного Порядку орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.
У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов'язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника.
На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.
У листі УДКС України у м. Херсоні Херсонської області від 11 січня 2017 року № 04-27/45 вказано, що для здійснення безспірного списання коштів необхідно до 16 січня 2017 року надати необхідну інформацію.
Це означає, що платежі за платіжними дорученнями відповідача не проводились на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, тобто до 16 січня 2017 року.
Отже, вказані обставини не обґрунтовували необхідності продовження строку для усунення недоліків після терміну, встановленого судом - 27 лютого 2017 року.
Таким чином, відповідач не надав доказів сплати судового збору чи інформації щодо фінансового стану, яка могла б свідчити про недостатність коштів для оплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Крім того, вимоги щодо надання копій апеляційної скарги відповідач також не виконав.
Згідно з частиною 3 статті 108 та частиною 3 статті 189 КАС України, апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.
Відповідач не усунув недоліки поданої ним апеляційної скарги, у зв'язку з чим суд правомірно повернув скаргу заявнику.
Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2017 року у справі № 766/16086/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду