Іменем України
18 вересня 2018 року
Київ
справа №711/6818/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21909/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 711/6818/16-а
за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи "Обласна МСЕК №2", Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси, прийняту 18 жовтня 2017 року у складі судді Козидуба О.Г. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Парінова А.Б., суддів Беспалова О.О., Губської О.А.,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області стосовно направлення до КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради «Обласна МСЕК №2 медичної документації для проведення йому повторного огляду;
- визнати неправомірними дії комісії КЗ «Черкаський обласний центр медико - соціальної експертизи Черкаської обласної ради «Обласна МСЕК №2 стосовно проведення повторної МСЕК та встановлення йому третьої групи інвалідності;
- скасувати рішення КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради «Обласна МСЕК № 2 від 16 червня 2016 року, яким йому встановлена III група інвалідності з 24 травня 2016 року, захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби - 55%, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби - 5%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити йому перерахунок пенсії до попереднього, поновити йому відповідні пенсійні виплати в попередньому розмірі в сумі 7030,65 гривень, а також виплатити різницю за період з 24 червня 16 року по день фактичного виконання рішення суду.
Постановою Окружного Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 23 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в УСБУ в Черкаської області.
19 вересня 2012 року під час проходження військової служби з позивачем трапився нещасний випадок, що мав наслідком пошкодження дистального сухожилля правого біцепсу. За результатами цієї події було складено акт розслідування від 19 вересня 2012 року та акт про нещасний випадок № 29, в яких встановлено, що нещасний випадок пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно з наказами СБ України № 1233-ос від 18 жовтня 2013 року та УСБУ в Черкаській області № 198-ос від 27 листопада 2013 року він був звільнений з військової служби за підпунктом а) п.61 та підп. б) п.63 (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБ України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
31 квітня 2014 року позивачу була встановлена 3 група інвалідності безтерміново по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби.
Для вирішення питань встановлення інвалідності ОСОБА_2 основним медичним документом слугувало свідоцтво про хворобу ВЛК центрального госпіталю ВМУ СБУ від № 234/3645 від 30 липня 2013 року, видане за результатами його медичного обстеження та огляду.
Згідно зі свідоцтвом про хворобу у позивача виявлені захворювання, пов'язані з проходженням військової служби (захворювання опорно-рухового апарату) та наслідки травми (стан після ушкодження дистального сухожилля правого біцепсу), пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
За його заявою від 03 лютого 2014 року ОСОБА_2 була виплачена одноразова грошова допомога на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням 3-ї групи інвалідності.
При цьому, до заяви про виплату допомоги позивачем було додано довідку до акту огляду МСЕК від 31 січня 2014 року № 349377 серія 10ААБ про встановлення 3 групи інвалідності, безтерміново, по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби, довідку про результати визначення ступеня працездатності - 60%, акт № 29 від 21 січня 2013 року про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, форма НВС-1, акт розслідування нещасного висновку, що стався 19 вересня 2012 року о 09 год. 30 хв., свідоцтво про хворобу № 234/3645 від 30 липня 2013 року.
Згідно з випискою з акта огляду МСЕК від 08 жовтня 2015 року серії 12 ААА № 191932 ОСОБА_2 з 07 жовтня 2015 року визнано інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. Посвідчення інваліда війни 2 групи серії НОМЕР_1 видано позивачу 12 жовтня 2015 року безтерміново.
19 жовтня 2015 року у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності позивач звернувся до Управління Служби безпеки України в Черкаській області із заявою про доплату йому одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
До заяви було додано довідку до акта огляду МСЕК від 09 жовтня 2015 року № 191932 серія 12ААА про встановлення 2 групи інвалідності, безтерміново, по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби, довідку про результати визначення ступеня працездатності - 70%, акт № 29 від 21 січня 2013 року про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, форма НВС-1, акт розслідування нещасного висновку, що стався 19 вересня 2012 року о 09 год. 30 хв., свідоцтво про хворобу № 234/3645 від 30 липня 2013 року, тобто ті ж документи, що подавалися для отримання допомоги по ІІІ групі інвалідності.
За результатами аналізу поданих разом із заявою документів Управління Служби безпеки України в Черкаській області прийшло до висновку про те, що станом на дату повторного огляду, який проводився 09 жовтня 2015 року та мав наслідком встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, зважаючи на характер травми, обумовлені нею наслідки не могли спричинити погіршення стану здоров'я позивача.
У зв'язку з тим, що розмежування відсотків втрати працездатності має вплив на призначення одноразової грошової допомоги Управління звернулося до МСЕК для розмежування відсотків по свідоцтву про хворобу по захворюваннях, пов'язаних з проходженням військової служби та окремо по травмі, пов'язаній з виконанням обов'язків військової служби (направлення на медико-соціально-експертну комісію від 18 травня 2016 за формою № 088/о.
При повторному огляді ОСОБА_2 відповідно до виписки з акта огляду МСЕК від 16 червня 2016 серії 12 ААА № 203787 з 24 травня 2016 року визнано інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходження військової служби.
Посилаючись на те, що відповідач не мав повноважень звертатися до МСЕК з направленням на медико-соціально-експертну комісію, а також, враховуючи, що ІІІ групу інвалідності йому було встановлено за його відсутності та без проведення відповідної перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду. Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, позивач вказав, що неправомірне встановлення йому ІІІ групи інвалідності мало наслідком перерахунок та зменшення розміру пенсії.
Суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки Управління Служби безпеки України в Черкаській області у спірних правовідносинах виступає заінтересованою особою, а тому не позбавлене права на звернення до МСЕК з відповідним направленням про проведення повторного огляду позивача. Інвалідність було встановлено за його відсутності внаслідок того, що мало місце ухиляння від явки для проведення повторного огляду.
У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та задовольнити позовні вимоги.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідачі просять касаційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Спірні правовідносини склалися у зв'язку з встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності на підставі направлення на МСЕК від 18 травня 2016 року Управлінням Служби безпеки України в Черкаській області.
Відповідно до пункту 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.
Отже, враховуючи положення вказаної норми, суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що Управління Служби безпеки України в Черкаській області у спірних правовідносинах виступає заінтересованою особою в питаннях щодо встановлення позивачу інвалідності, оскільки до повноважень вказаного органу відноситься призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності відповідної групи, а тому Управління має право на звернення до МСЕК з відповідним направленням про проведення повторного огляду позивача.
Отже, відсутні підстави визнати неправомірними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області стосовно направлення до КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради «Обласна МСЕК №2 медичної документації для проведення повторного огляду ОСОБА_1
Щодо вимог адміністративного позову про визнання неправомірними дій комісії КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради «Обласна МСЕК № 2 стосовно проведення повторної МСЕК та встановлення йому третьої групи інвалідності та скасування рішення КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради «Обласна МСЕК № 2 від 16 червня 2016 року, яким йому встановлена III група інвалідності з 24 травня 2016 року, захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби - 55%, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби - 5%, суд виходить з такого.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначено Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення).
Згідно п. 17 Положення медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
На підставі показань свідка суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач неодноразово звертався до позивача в телефонному режимі з вимогою прибути для контрольного огляду з повідомленням часу та місця проведення огляду, проте, позивач відмовився від проходження огляду.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що він був позбавлений права на участь у повторному огляді є необґрунтованими.
Рішенням (акт № 2896) обласна МСЕК № 2, за відсутності позивача, який був попереджений про огляд, скасувала рішення про другу групу інвалідності та 70% втрати працездатності і прийняла рішення про третю групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби, терміном до 01 липня 2017 року.
Іншим актом огляду за № 2897 від 16 червня 2016 року обласна МСЕК № 2 прийняла рішення про встановлення 60%, при цьому вказує дві причини їх визначення: захворювання, пов'язані з проходженням військової служби; захворювання, так пов'язано з виконанням обов'язків військової служби.
У листі Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України № 404/07-1 від 21 липня 2017 року зазначено, що при огляді хворого в жовтні 2015 року (акт № 4263/4264) хірург обласної МСЕК № 2 в об'єктивному статусі вказує на обмеження рухів в ліктьовому суглобі в градусах (згинання - 95, розгинання - 135), тому рішення від 31 січня 2014 року та від 09 жовтня 2015 року про розмір визначених відсотків (60% і 70%) викликають сумнів, оскільки їх розмір не відповідає табл. 9 Наказу МОЗ України № 420 від 05 червня 2012 року.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Суди ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 711/6818/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Судді Верховного Суду