Іменем України
19 вересня 2018 року
Київ
справа №П/811/3438/15
адміністративне провадження №К/9901/27635/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № П/811/3438/15 за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про скасування рішення,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015651704 від 04.08.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 28 493,61 грн, в тому числі за основним платежем - 22 794,89 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 698,72 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно оскільки, позивач регулярно сплачував необхідні суми на погашення кредиту та не має заборгованості перед банком. Крім того позивач не вважає доходом анульовану суму боргу ТОВ «Кей-Колект» в розумінні приписів абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з наявністю у позивача обов'язку по сплаті податку на доходи фізичних осіб виходячи з суми прощеної заборгованості, а саме 135436,99 грн.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано. Рішення обґрунтовано тим, що контролюючим органом не було належним чином визначено та обґрунтовано об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 за результатами якої складено акт від 25.07.2014 №132/11-23-17-04/НОМЕР_1та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем допущено порушення вимог пп. 49.18.4 п .49.18 ст. 49, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, що полягало у заниженні обсягу оподатковуваного доходу та не перерахуванні податку на доходи фізичних осіб у сумі 22 794,89 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 135436,99 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ОСОБА_2 АКІБ «УкрСиббанк» укладено кредитний договір від 06.11.2006 №11071216000.
06.11.2006 ОСОБА_2 отримав від АНК «УкрСиббанк» 34000 дол. США.
12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений договір факторингу. Згідно з п.14 Договору одночасно з відступленням Прав Вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма Договорами Забезпечення.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_2 станом на 12.12.2011 (на момент укладення договору факторингу з ТОВ «Кей-Колект») загальний залишок заборгованості складає 26 78776 дол. США, залишок заборгованості по процентам за користування кредитом складає 10253,30 дол. США, а всього на суму 37041,06 дол. США (еквівалент - 295954,37 грн.).
08.02.2013 ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_2 повідомлення про анулювання боргу, в якому було зазначено, що станом на 08.02.2013 за позивачем обліковується кредитна заборгованість в сумі 42394 ,45 дол. США що за курсом НБУ складає 338858,84 грн. Також, ТОВ «Кей-Колект» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості в сумі 16944,45 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08.02.2013 складає 135 436,99 грн. Попереджено про необхідність сплатити податок, оскільки анульована сума є доходом.
7. У доводах касаційної скарги контролюючий орган наводить норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, зазначає що відповідно до абз."д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України ТОВ «Кей-Колект» здійснило анулювання заборгованості позивача за кредитним договором в сумі 135 436,99 грн та відобразило таку суму у податковому розрахунку за формою 1 ДФ, а отже позивач отримавши дохід у вигляді додаткового блага самостійно мав сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній декларації.
8. ОСОБА_2 відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. ПАТ «УкрСиббанк» надало письмові пояснення в яких вказує на правомірність визначення контролюючим органом необхідності сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб з огляду на прощення заборгованості в розмірі 135 436,99 грн.
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14.
Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
10.2. Підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14.
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
10.3. Пункт 164.1 статті 164.
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
10.4. Підпункт 164.2.14 пункт 164.2 статті 164.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
10.5. Абзац «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
10.6. Підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
11. Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частина перша статті 509.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
11.2. Частина перша статті 536.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
11.3. Частина перша статті 546.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
11.4. Частина друга статті 549.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
11.5. Частина третя статті 549.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
11.6. Частина перша статті 605.
Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
11.7. Частина перша статті 1054.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
12. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
13. Сума боргу (тіло кредиту та проценти) платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.
14. Проценти нараховані за користування кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, оскільки нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) - звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при цьому обов'язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як невід'ємної частини домовленостей досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення їх виконання.
15. При списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.
16. Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.
17. Доходом платника податку у розумінні норм Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є основна сума боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені) кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки (за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
18. Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.
19. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
21. Судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема судами не було встановлено:
- правового статусу складових суми заборгованості позивача за кредитним договором від 06.11.2006 № 11071216000, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк" (право вимоги за яким на підставі договору факторингу від 12.12.2011 перейшло до ТОВ «Кей-Колект»), яка була анульована ТОВ «Кей-Колект» (тіло кредиту, відсотки, штрафи, пеня), що є визначальним для розрахунку суми доходу позивача та сплати з такого доходу податку на доходи фізичних осіб;
- чи включено ТОВ «Кей-Колект» анульований (прощений) борг позивача до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
23. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
24. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
25. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
26. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
27. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
28. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
29. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
30. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
31. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
32. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № П/811/3438/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф Ханова,
Судді Верховного Суду