Номер провадження: 2-в/225/72/2018
Єдиний унікальний номер: 225/4384/18
19 вересня 2018 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ткач Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пузиревської Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження питання про відновлення втраченого судового провадження у справі № 2/262/1657/2013 за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за ухвалою Верховного Суду від 01.08.2018,-
До Дзержинського міського суду Донецької області на виконання надійшла ухвала Верховного Суду від 01 серпня 2018 року щодо відновлення втраченого судового провадження у справі № 2/262/1657/2013 за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 22.08.2018 відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження у справі № 2/262/1657/2013.
Учасникам справи запропоновано надати суду наявні у них документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в них або у справі, частину справи, яка збереглася та/або документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи.
Учасники справи до судового засідання не прибули з невідомих причин, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянув питання про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі, суд доходить висновку про наступне.
Відомості, що наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, свідчать, що в провадженні Пролетарського районного суду м. Донецька та в Апеляційному суді Донецької області перебувала цивільна справа № 2/262/1657/2013 за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 дане питання підлягає розгляду Дзержинським міським судом Донецької області.
Згідно зі ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення, або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
У серпні 2018 року до Дзержинського міського суду Донецької області надійшла ухвала Верховного Суду від 01.08.2018 про вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження у справі № 2/262/1657/2013 за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У вищезазначеному процесуальному документі зазначено, що у червні 2013 року ПАТ «Платинум Банк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом.
Рішенням Пролетарського районного суду Донецької області від 11 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17 червня 2014 року, у задоволенні позову ПАТ «Платинум Банк» відмовлено.
У липні 2014 року ПАТ «Платинум Банк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2014 року касаційне провадження в справі відкрито, з Пролетарського районного суду міста Донецька витребувано цивільну справу № 2/262/1657/2013. Вимоги вказаної ухвали суду касаційної інстанції в частині витребування цивільної справи не виконано, що підтверджено листами Дзержинського міського суду Донецької області, оскільки Пролетарський районний суд міста Донецька знаходиться на території проведення операції об'єднаних сил Збройних Сил України. Тому справа до суду касаційної інстанції не надходила.
Касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами передано до Верховного Суду, однак відсутність судової справи унеможливлює її розгляд.
З огляду на викладені обставини є підстави вважати, що судове провадження в зазначеній справі втрачене.
У зв'язку з викладеним, Верховний Суд ініціював питання щодо відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 2/262/1657/2013 за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно ч.ч.1,2 ст.493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
З метою відновлення повністю втраченого провадження у справі № 2/262/1657/2013 судом використанні відомості, що наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, а саме: рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 11.10.2013 року за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 17.06.2014 року за апеляційною скаргою ПАТ «Платинум Банк» на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 11.10.2013.
Будь-які інші матеріали, що були предметом дослідження під час розгляду і вирішення по суті справи №2/262/1657/2013, суду не надані.
Враховуючи вищенаведене та мету відновлення втраченого судового провадження в справі, суд у відповідності із приписами статей 488-494 ЦПК України доходить висновку про наявність підстав для часткового відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині вищевказаних процесуальних документів.
Керуючись статтями 488-494 ЦПК України ,
Частково відновити втрачене провадження по цивільній справі № 2/262/1657/2013 за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відновлення змісту рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 11.10.2013 та змісту ухвали Апеляційного суду Донецької області від 17.06.2014 року.
Відновити рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 11.10.2013 року наступного змісту: «
Справа № 2/262/1657/2013
11.10.2013 Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - Панас Н.Л.
при секретарі - Гриценко М.Ф.
за участю відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Платнинум Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 12 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "Агробанк", правонаступником якого є ЗАТ "Хоумк ОСОБА_3", правонаступником якого є ВАТ "Хоум ОСОБА_3", правонаступником якого є ПАТ "Хоум ОСОБА_3", правонаступником якого є ПАТ "Банк Восток" був укладений кредитний договір №67.840.06.11, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 18000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 14,5 % річних, щомісячною сплатою на погашення кредиту та відсотків 300 доларів США та кінцевим строком повернення до 11 жовтня 2011 року під заставу рухомого майна. У той же день між ОСОБА_2 та ЗАТ "Агробанк", правонаступником якого є ЗАТ "Хоумк ОСОБА_3", правонаступником якого є ВАТ "Хоум ОСОБА_3", правонаступником якого є ПАТ "Хоум ОСОБА_3", правонаступником якого є ПАТ "Банк Восток" був укладений договір поруки №67.840.06.11.1, за яким ОСОБА_2 поручилась перед банком за належне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором. ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 28.03.2013 року становить 301751 грн.74 коп. і яка складається з: - суми заборгованості за кредитом у сумі 12045 долари 42 центи США, що еквівалентно 96279 грн.04 коп.; - заборгованості за відсотками у розмірі 3170 доларів 19 центів США, що еквівалентно 25339 грн.33 коп.; - пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та відсотків - 180133 грн.37 коп. 12 липня 2011 року між ПАТ "Банк "Восток" та ПАТ "Платинум Банк" був укладений договір відступлення права вимоги №20110712/1-г, згідно з яким у позивача виникло право вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором. На теперішній час відповідачі в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не сплачують, тому просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 301751 грн.74 коп. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3017 грн.52 коп.
Представник позивача у судове засідання не з"явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав і просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явилась, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомила. Тому суд вважає можливим розглядати справу у її відсутність.
Заслухавши відповідача ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.59 ЦПК України, суд не приймає до уваги докази, які отримані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до п.п.5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на допущеннях.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані надати свої докази судудо або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подані несвоєчасно з поважних причин.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Не погоджуючись з заявленими позивачем вимогами відповідач ОСОБА_2 заявив клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, доданих до позову, оскільки, відповідно до вимог ч.3 ст.60 ЦПК України у судовому засіданні підлягають доказуванню обставини щодо укладання ОСОБА_1 договору кредиту у ЗАТ "Агробанк", укладання ОСОБА_2 у цьому ж банку договору поруки, отримання ОСОБА_1 коштів за укладеним кредитним договором та їх цільове використання.
Проте позивачем належні докази в оригіналах суду надані не були. У своєму клопотанні від 11 вересня 2013 року повідомив, що інші документи, необхідні для розгляду справи, будуть надані представником ПАТ "Платинум Банк" на наступному судовому засіданні. Проте у судове засідання, призначене на 11 жовтня 2013 року представник позивача не з"явився, оригіналів або належним чином засвідчених копій витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Проте, не зважаючи на те, що судом витребовувались виписки по банківських рахунках станом на час розгляду справи, позивачем надані виписки по банківських рахунках, які засвідчені не позивачем, а штампом ПАТ "Банк Восток" із зазначенням дати 12 липня 2011 року.
Оскільки ПАТ "Банк Восток" не є стороною чи іншою особою, що бере участь у справі, відомості, надані такою особою, а не безпосередньо позивачем, не можуть, у відповідності до вимог ст.59 ЦПК України, братися судом до уваги, оскільки надані з порушенням встановленого законом порядку надання доказів.
Таким чином, надані виписки по позичковим рахункам за період з 12 жовтня 2006 року по 12 липня 2011 року не можуть бути прийняті судом, як належні докази отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту, а також часткового виконання відповідачами своїх обов"язків за кредитним договором перед ПАТ "Банк Восток" або перед позивачем.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують або підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрацій (власника) на їх проведення.
Відповідно до пункту 2.8 цього ж Положення додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові та банківські операції передбачаються іншими нормативно-правовими документами.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ №174 від 01.06.2011 року банк (філія, відділення) видає з операційної каси готівку за такими видатковими касовими документами: за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з пред"явленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу, за операціями з клієнтами (видача кредиту, відшкодування сумнівних банкнот, які за результатами дослідження визнані справжними, інше).
Отже, єдиним первинним касовим документом, що підтверджує видачу готівкових коштів з каси банку фізичній особі-позичальнику, є тільки і виключно заява про видачу готівки затвердженого зразка.
Крім того, згідно з пунктом 1.3 Кредитного договору, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та ЗАТ "Агробанк", передбачене отримання від позичальника заяви про спосіб видачі йому кредиту (готівкою або перерахуванням на рахунок, вказаний позичальником).
Проте позивачем не надано ані заяви про видачу готівки ані заяви ОСОБА_1 на спосіб отримання ним кредитних коштів.
Оскільки, відповідно до ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає, що позивачем не доведений факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів, факт укладання договору кредиту та договору поруки.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що ПАТ "Платинум Банк" є новим кредитором, після укладання договору відступлення прав вимоги.
Таким чином, суд доходить до висновку про те, що позивачем не надано доказів, що підтверджували б кожну обставину, викладену у позовній заяві та доказів на підтвердження наявності підстав звільнення позивача від доказування, а тому позовні вимоги ПАТ "Платинум банк" задоволенню не підлягають у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, ст.526 ЦК України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ №174 від 01.06.2011 року,
Керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 59, 60, 119, 131, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Платнинум Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.
Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.
Суддя: Н.Л.Панас
Відновити ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17.06.2014 року наступного змісту: «
Єдиний унікальний номер 262/5622/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5127/2014
17 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Маширо О.П.
суддів Баркова В.М.,Смєлік С.Г.
при секретарі Сачко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До апеляційного суду звернувся представник товариства з апеляційною скаргою на рішення суду, яким позивачеві було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції виходив з того, що кредитна установа не довела в установленому законом порядку свої вимоги, не надала оригінали фінансових документів на підтвердження позову, до того ж, надані банком виписки по рахунках станом не на день звернення з позовом до суду, а на 12 липня 2011 року були посвідчені не позивачем, а іншим банком, який не є стороною у справі.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду є незаконним.
Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що позичальник не оспорив самого факту укладання кредитного договору. З наданої банком виписки з особового рахунку відповідача вбачається, що 12 жовтня 2006 року той отримав грошові кошти за кредитним договором, по 12 липня 2011 року виконував свої обов'язки за укладеним договором, після чого грошові кошти перестали надходити в рахунок погашення боргу.
Саме з цих підстав неможливо надати виписку з особового рахунку відповідача після 12 липня 2011 року.
Представник банку та відповідач ОСОБА_1 до апеляційного суду не з'явились, при цьому, ОСОБА_1 надав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності.
У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Оскільки представник позивача не надав доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки до апеляційного суду, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника ПАТ «Платинум Банк».
Заслухавши пояснення представника відповідачки Мороз, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.
У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги товариства є необґрунтованими.
У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2006 року відповідач ОСОБА_1 та ЗАТ «Агробанк» уклали кредитний договір, за яким позичальникові були видані кредитні кошти у розмірі 18 000 доларів США строком на п»ять років - по 11 жовтня 2011 року - під 14,5% річних для придбання автомобіля (а.с.5-6).
У той же день банк та відповідачка ОСОБА_2 уклали договір поруки, за яким поручитель ОСОБА_2 взяла на себе обов'язки відповідати у повному обсязі перед кредитором за виконання позичальником його обов'язків за кредитним договором (а.с.7).
Судом було встановлено, що правонаступником кредитодавця стало закрите акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_3», правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_3», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_3», правонаступником якого стало публічне акціонерне товариство «Банк Восток».
12 липня 2011 року ПАТ «Банк Восток» та ПАТ «Платинум Банк» уклали договір відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив всі свої права вимоги, а новий кредитор прийняв усі ці права за кредитними договорами, договорами поруки та договорами страхування згідно з додатками до укладеного договору відступлення, у тому числі: по кредитному договору та договору поруки, які були укладені між закритим акціонерним товариством «Агробанк» та відповідачами (а.с.8-10).
Відмовляючи товариству у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав оригіналів фінансових документів на підтвердження факту укладання кредитного договору та договору поруки, а також факту отримання позичальником грошових коштів, тоді як відповідачі заперечують проти позовних вимог банку.
У відповідності до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Натомість позивач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх вимог, тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив товариству у задоволенні позову.
Справа в апеляційному порядку переглядається вдруге.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року оскаржуване рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2013 року було скасоване та ухвалене нове про задоволення позовних вимог ПАТ «Платинум Банк» у повному обсязі (а.с.199-201).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 квітня 2014 року касаційна скарга представника відповідачки ОСОБА_2 була задоволена частково, вказане рішення апеляційного суду від 04 грудня 2013 року скасоване, справу направлено до апеляційного суду на новий розгляд апеляційної скарги кредитної установи.
При цьому суд касаційної інстанції вказав, що на порушення вимог процесуального закону апеляційний суд не звернув уваги на те, що не було надано належних доказів на підтвердження того факту, що між сторонами укладався як кредитний договір, так і договір поруки, оскільки, незважаючи на неодноразові запити суду першої інстанції, підтвердження видачі банком ОСОБА_1 грошових коштів позивачем не були надані.
Касаційний суд також вказав, що надані виписки за позичковим рахунком за період з 12 жовтня 2006 року по 12 липня 2011 року не є належними доказами отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, а також часткового виконання відповідачами своїх обов»язків за кредитним договором перед ПАТ «Банк Восток», оскільки не доведено, що ПАТ «Банк Восток» було наділене повноваженнями щодо отримання коштів за кредитним договором від відповідача.
У відповідності до вимог ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають та зроблених судом висновків не спростовують, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» відхилити.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:»
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Суддя Г.В.Ткач