Справа № 826/7278/17
18 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Губської О.А.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління поліції охорони в м. Києві Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року, суддя Кузьменко В.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в м. Києві, третя особа: начальник Управління поліції охорони в м. Києві полковник поліції Андрієвський А.М. про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновити на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та про застосування негайного виконання постанови суду,-
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в м. Києві, третя особа: начальник Управління поліції охорони в м. Києві полковник поліції Андрієвський А.М., в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 13 травня 2017 року №95 в частині якого до позивача - старшого сержанта поліції молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_2 за порушення службової дисципліни було застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення з поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 13 травня 2017 року №164 по особовому складу в частині звільнення зі служби з поліції старшого сержанта поліції молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_2;
- зобов'язати відповідача поновити на посаді ОСОБА_2 на службі в Національній поліції на посаді молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві;
- зобов'язати відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 травня 2017 року до дати фактичного поновлення на службі;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано наказ Управління поліції охорони в місті Києві Національної поліції України (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; ідентифікаційний код 08596920) від 13 травня 2017 року №95 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського РВ" в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасувано наказ Управління поліції охорони в місті Києві Національної поліції України (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; ідентифікаційний код 08596920) від 13 травня 2017 року №164 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_2 на службі в Національній поліції на посаді молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони м. Києва з 13 травня 2017 року. Стягнуто з Управління поліції охорони в місті Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 58 953,40 грн. Стягнуто з Управління поліції охорони в місті Києві на користь ОСОБА_2 кошти за заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 27 травня 1996 року перебував на службі в органах внутрішніх справ. З 07 листопада 2015 року прийнятий на службу до Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві.
Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 13 травня 2017 року №95 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського РВ" відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби за скоєння дисциплінарного проступку.
На виконання вказаного вище наказу, відповідачем видано наказ від 13 травня 2017 року №164 "По особовому складу", яким старшого сержанта поліції, молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві (далі по тексту - Управління Печерського РВ) ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Вказаний наказ прийнято за результатами службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками Управління Печерського РВ, що відображено у висновку службового розслідування від 13 травня 2017 року.
Позивач, вважаючи, що службова дисципліна ним не порушувалась, проведення службового розслідування проводилося упереджено, а відповідачем порушено підстави та порядок звільнення, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі
Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України; дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Обов'язки осіб рядового і начальницького складу визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Згідно зі статтею 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом Департаменту поліції охорони від 22.12.2016 №199, поліцейські повинні забезпечувати охорону об'єктів шляхом оперативного реагування на тривожні повідомлення технічних засобів охорони (систем моніторингу) підключених до пунктів централізованої охорони; бути ввічливими і культурними під час спілкування з громадянами, суворо дотримуватись заходів особистої безпеки, законності та службової дисципліни; доповідати, згідно з затвердженим керівником підрозділу поліції охорони (командиром) графіком, відповідальному або черговому підрозділу ПО (ПЦС) про результати несення служби та місце знаходження НР. У випадках оснащення службового транспорту НР системами моніторингу рухомих об'єктів доповідь про результати несення служби та місце знаходження наряду здійснюється за вимогою уповноваженої особи; дотримуватися Правил дорожнього руху та радіообміну, своєчасно заповнювати службову документацію, вести бортовий журнал".
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Підстави звільнення зі служби в поліції визначені частиною першою статті 77 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6).
Як убачається із наказу №95 від 13.05.2017 року за скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у грубому порушенні вимог абзаців 2,3,4,5,7,10,14 ч.1 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пп.1 п.1 ст. 18, розділуІІІ, п.1 ст. 29 і п.2 ст. 31 розділу У ЗУ «Про Національну поліцію», абзаців 7,8 п.1 роздівлу ІІ, п.3,4 розділу ІУ «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пп.3,14,16,19 п. 1 розділу У «Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони», затвердженої наказом Депаратаменту поліції охорони №199 від 22.12.2016 року, пп.1 п.1 наказу Департаменту поліції охорони від 02.12.2015 року №24 в частині безпідставного вчинення поліцейського заходу до гр. Канади, обмеження його певних прав і свобод, недотримання визначеного порядку дій при його проведенні, що призвело до недотримання службової дисципліни та законності, Присяги працівника поліції, зневаги до суспільних стандартів негативного впливу на репутацію працівника МВС, приховання і не інформування керівництва підрозділу про дану подію, ігнорування правил дорожнього руху та радіообміну, не відпрацювання в установленому порядку тривожного повідомлення з охоронюваного об'єкта, введення в оману керівництва управління, а також відсутності на службі без поважних причин, керуючись ст. 77, ч.1 п.6 Закону України «Про Національну поліцію» на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
З матеріалів справи вбачається, що, оскаржуваний наказ Управління поліції охорони в м. Києві від 13 травня 2017 року №95 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського РВ" та наказ від 13 травня 2017 року №164 "По особовому складу", яким старшого сержанта поліції, молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції. Зазначені накази було прийнято за результатами службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками Управління Печерського РВ, що відображено у висновку службового розслідування від 13 травня 2017 року.
Під час проведення службового розслідування відносно позивача встановлено та відображено у висновку службового розслідування від 13 травня 2017 року, що 25 квітня 2017 року до Управління Печерського РВ надійшло спецповідомлення щодо прибуття 24 квітня 2017 року о 19 год. 30 хв. до підрозділу старшого оперуповноваженого в ОВС Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5, який повідомив, що проводитиметься перевірка по наряду реагування відділу маршруту № 2353 (позивний 570), який з 20 год. 00 хв. 21 квітня 2017 року працював на службовому автомобілі "Фольксваген Джетта" державний номерний знак 1715 в рамках кримінального провадження №12017100100004774, розпочатого за фактом викрадення коштів у громадянина Канади по вулиці Михайлівській у м. Києві.
Службовим розслідуванням встановлено, що 21 квітня 2017 року з 20 год. 00 хв. на вказаному маршруті на службовому автомобілі працював наряд роти реагування Управління Печерського РВ у складі: молодших інспекторів взводу № 1 старших сержантів поліції ОСОБА_2 і ОСОБА_6 та поліцейського-водія взводу №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_7
У висновку службового розслідування зазначено, що згідно даних програми "Контроль" АСЦС "Дрозд" зазначений наряд на вказаному службовому автомобілі 22 квітня 2017 року в період часу з 01 год. 19 хв. 36 с. по 01 год. 22 хв. 48 с. та з 01 год. 23 хв. 34 с. по 01 год. 28 хв. 16 с. здійснив дві зупинки по вул. Костьольній в м. Києві, між будинками № 9-11 і № 6 (3 хв. 12 с.) та № 17 і № 10 (4 хв. 42 с.) відповідно, що не відображено у бортовому журналі вказаного службового автомобіля. Факт зупинки та спілкування працівників поліції зазначеного наряду з громадянином між будинками № 9-11 і № 6 по вказаній вулиці підтверджується відеозаписом, отриманим з відеореєстратора, встановленого у зазначеному службовому автомобілі.
Висновок службового розслідування містить інформацію, що згідно стенограми радіопереговорів чергової частини, пункту централізованого спостереження № 1 та наряду реагування Управління Печерського РВ в період часу з 01 год. 23 хв. по 01 год. 34 хв. за 22 квітня 2017 року, вказаний наряд самоусунувся від прийняття та прибуття за сигналом "тривога" з охороняємої квартири, який черговий пульта о 01 год. 23 хв. 40 сек. передала в ефір на наряд 570, о 01 год. 24 хв. 17 с. запитала підтвердження прийняття спрацювання, о 01 год. 24 хв. 41 с. повторила його в ефір та о 01 год. 25 хв. 12 с. у зв'язку із сторонніми звуками в радіоефірі, стуками створеними людиною, попросила наряд повторити інформацію. О 01 год. 25 хв. 21 с. в радіоефірі було чути лише "70", після чого знову з'явилися сторонні звуки - стуки. О 01 год. 33 хв. 13 с. черговий пульту повідомила: "570, по Саксаганського связь восстановилась", на що наряд реагування відповів: "Поняв, відбій", що зафіксовано в електронному журналі ПТК "Інтеграл". Розбіжність між часом зафіксованим у зазначеному електронному журналі та часом зафіксованим архіватором мовлення вказаного ПЦС становить 04 хв. 50 с.
Із змісту висновку службового розслідування вбачається, що чергова пульту пункту централізованого спостереження №1 Печерського РВ Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_8 пояснила, що після надходження спрацювання, пропав зв'язок, через що, остання повторила його в ефір, наряд групи реагування 570 його прийняв, але при цьому попросив повторити спрацювання, оскільки було погано чути. ОСОБА_8 декілька разів повторила спрацювання, однак чіткої відповіді про підтвердження передачі нею адреси вона так і не отримала, оскільки був поганий зв'язок. Прибуття наряду 570 не було. Про відновлення зв'язку, який був відсутній 10 хв., ОСОБА_8 повідомила в ефір, на що у відповідь почула: "Зрозумів, відбій". Остання свою вину в частині не доповіді про вказаний сигнал "тривога" до чергової частини підрозділу, не внесення інформації про дане спрацювання до добового журналу та оперативної картки визнала повністю.
В процесі службового розслідування встановлено та зазначено у висновку, що 24 квітня 2017 року до Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшло доручення слідчого відділу поліції №4 Шевченківського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_9 в порядку статті 40 Кримінального процесуального кодексу України в рамках кримінального провадження №12017100100004774 від 24 квітня 2017 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, з метою перевірки факту причетності працівників Управління поліції охорони до протиправних дій відносно громадянина Канади ОСОБА_10. В ході досудового розслідування встановлено, що 22 квітня 2017 року близько 01 год. 30 хв. невстановлені слідством особи, знаходячись поблизу будинку №6 по вул. Костьольній в м. Києві, видаючи себе за працівників правоохоронних органів, під приводом перевірки документів, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_10 у сумі 1400 грн., після чого зникли.
Висновком службового розслідування також встановлено, що 22 квітня 2017 року о 20 год. 00 хв. наряд груп реагування маршруту №570 заступив у складі молодших інспекторів груп затримання старших сержантів поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_2 та поліцейського-водія старшого сержанта поліції ОСОБА_7 заступив у наряд. Близько 01 год. 30 хв. зазначений наряд поліції охорони, проїжджаючи по вул. Костьольній, напроти будинку № 9 в м. Києві, помітив громадянина з явними ознаками сп'яніння та зупинивши транспортний засіб, запросив громадянина до службового автомобіля. При цьому ОСОБА_6 сів за кермо, ОСОБА_2 поруч з водієм, а ОСОБА_7 розмістився на задньому сидінні авто зліва, поруч із громадянином. Після цього транспортний засіб продовжив рух. Під час руху автомобіля, ОСОБА_7 провів поверхневий огляд громадянина та заволодів його грошовими коштами, які в подальшому розділив між членами екіпажу на свій розсуд.
Крім того, встановлено, що позивач 26 квітня 2017 року від надання будь-яких пояснень за фактом можливих протиправних дій 22 квітня 2017 року з боку наряду реагування Печерського РВ відносно громадянина Канади на ім'я ОСОБА_10 по вул. Михайлівській в м. Києві відмовився, повідомивши, що всі відповіді на поставлені йому питання буде надавати у присутності свого адвоката. У зв'язку з цим, у присутності ОСОБА_2 складено "Акт про відмову надати пояснення" від 26 квітня 2017 року, у якому останній проставляти свій підпис, прізвище та ініціали відмовився. Акт зареєстровано у канцелярії Управління. Разом з цим, ОСОБА_2 надав копію "Договору №1-Ц/К/17 про надання правової допомоги" від 25 квітня 2017 року, укладеного з адвокатом Горщаруком Віталієм Валентиновичем (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №3424 від 25 вересня 2008 року. ІПН НОМЕР_2. моб. тел. НОМЕР_1), та копію довіреності від 25 квітня 2017 року НМА 440715, зареєстрованої в реєстрі за №1149, згідно якої Горщарук В.В. є представником ОСОБА_2
Разом з тим колегя суддів зазначає, що, Управління поліції охорони в м. Києві, приймаючи наказ від 25 квітня 2017 року №162 про призначення та проведення службового розслідування, керувалося підпунктом 2.2.2 пункту 2.2, пунктами 2.5, 2.6, 7.1, 7.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, а саме: у зв'язку із надходженням з Управління Печерського РВ спецповідомлення про можливі протиправні дії 22 квітня 2017 року з боку наряду реагування цього ж відділу в складі ОСОБА_6, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №12017100100004774 від 24 квітня 2017 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, з метою перевірки факту причетності до протиправних дій відносно ОСОБА_10 працівників Управління поліції охорони в м. Києві.
Пунктом 8.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України встановлено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначається, зокрема, підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення.
Як свідчать матеріали справи, у пункті 3 резолютивної частини висновку службового розслідування від 13 травня 2017 року встановлено, що підтвердити чи спростувати факт заволодіння працівниками наряду реагування Печерського РВ Управління поліції охорони в м. Києві маршруту №2353 (позивний 570), які несли службу на службовому автомобілі "Фольксваген Джетта", державний номерний знак 1715, чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою громадянина Канади 22 квітня 2017 року близько 01 год. 30 хв. по вул. Костьольній в м. Києві, таким, що в межах компетенції не виявилось можливим.
Крім того, в матеріалах справи міститься вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року за обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 186 Кримінального кодексу України, яким затверджено угоду про примирення від 18 вересня 2017 року між потерпілим громадянином Канади ОСОБА_10 та підозрюваним ОСОБА_7
Як вбачається з вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2017 (яким на підставі угоди про примирення від 18 вересня 2017 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.) під час несення добового чергування 22 квітня 2017 року приблизно о 01 годині 20 хвилин, наряд групи реагування маршруту № 570 самоусунувшись від прийняття та прибуття за сигналом "тривога" з охоронюваної квартири АДРЕСА_2, перебуваючи неподалік будинку №6 на вул. Костьольній в місті Києві, не маючи на це достатніх підстав, зупинився біля громадянина Канади ОСОБА_10 (ОСОБА_10), під надуманим приводом перевірки документів. Після чого, один із працівників поліції охорони запропонував йому сісти у салон службового автомобіля вказавши рукою на автомобіль на якому вони приїхали…Перебуваючи на задньому сидінні патрульного автомобілю "Фольксваген "Джета", д.н.з. (шифр області 11) 1715 (синього фону) разом з потерпілим, ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, не повідомляючи іншим працівникам поліції групи про свої злочинні наміри, з корисливих мотивів, не маючи на це достатніх підстав, провів поверхневу перевірку особи під час якої виявив у передньому кармані джинсів особисті речі, а саме: грошові кошти в розмірі приблизно 1700 (однієї тисячі семисот) гривень та кредитну карту. Після цього ОСОБА_7 взяв вказані речі, та утримуючи їх при собі вийшов з патрульного автомобіля.
Оскільки даним вироком суду не встановлено будь-яких протиправних дій позивача відносно зазначеного вище громадянина, усуду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 відносно громадянина Канади ОСОБА_10 вчинялися будь-які протиправні дії.
Як зазначив представник відповідача, дії позивача вказують саме на факт скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у грубому порушенні вимог абзаців 2, 3, 4, 5, 7, 10, 14 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, підпункту 1 пункту 1 статті 18, розділу III, пункту 1 статті 29 і пункту 2 статті 31 розділу V Закону України "Про Національну поліцію", абзаців 7, 8 пункту 1 розділу II, пунктів 3, 4 розділу IV "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, підпунктів 3, 14, 16, 19 пункту 1 розділу V "Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони", затвердженої наказом Департаменту поліції охорони від 22 грудня 2016 №199 та підпункту 1 пункту 1 наказу Департаменту поліції охорони від 02 грудня 2015 №24, в частині безпідставного вчинення поліцейського заходу до громадянина Канади, обмеження його певних прав і свобод, недотримання визначеного порядку дій при його проведенні, що призвело до недотримання службової дисципліни та законності, Присяги працівника поліції, зневаги до суспільних стандартів, негативного впливу на репутацію працівників МВС, приховання і не інформування керівництва підрозділу про дану подію, ігнорування Правил дорожнього руху та радіообміну, не відпрацювання в установленому порядку тривожного повідомлення з охоронюваного об'єкта, введення в оману керівництва Управління, а також відсутності на службі без поважних причин.
Так, як зазначила представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2, як працівник поліції, мав завадити протиправним та безпідставним діям ОСОБА_7 у відношенні громадянина Канади ОСОБА_10, оскільки був обізнаний про ситуацію, що склалася під час його перебування в службовому автомобілі, так як зі слів ОСОБА_10 було зрозуміло, що в нього зникли кошти, адже відповідно до чинного законодавства поліцейський не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства.
Також, як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, однією з підстав для застосування у відношенні ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби слугувало неповідомлення про дані події до чергової частини відділу.
Окрім цього, згідно стенограми радіопереговорів чергової частини, ПЦС та НР Печерського РВ УПО в м. Києві в період з 01 год. 23 хв. по 01. год. 34 хв. 22.04.2017 наряду з оператором (а.с.46-47, т. 2), наряд реагування маршруту 570 у складі поліцейського-водія взводу №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_7 та молодших інспекторів взводу №1 старших сержантів поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_2 самоусунувся від прийняття та прибуття за сигналом "тривога" до охороняємої квартири АДРЕСА_1, який черговий пульта о 01:23:40 год. передала в ефір на наряд 570, о 01:24:17 год. запитала підтвердження прийняття спрацювання, о 01:24:41 год. повторила його в ефір та о 01:25:12 у зв'язку зі сторонніми звуками в радіоефірі, стуками створеними людиною, попросила наряд повторити інформацію. О 01:25:21 в радіоефірі було чути лише " 70", після чого знову з'явилися сторонні звуки - стуки. О 01 год. 33 хв. 13 с. черговий пульту повідомила: "570, по Саксаганського связь восстановилась", на що наряд реагування відповів: "Поняв, відбій".
Також, на підтвердження факту зупинки та спілкування працівників поліції зазначеного наряду з гр. Канади до матеріалів справи додано схему пересування наряду згідно даних програми "Контроль" АСЦС "Дрозд", (натомість, дана інформація у бортовому журналі вказаного службового автомобіля не відображена.
Також, як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби слугувало те, що ОСОБА_2 під час проведення службового розслідування було допущено грубе порушення службової дисципліни у вигляді невиходу на службу без поважних причин (прогулу). Дане порушення знайшло своє відображення у висновку про результати службового розслідування.
Зокрема, ОСОБА_2 25.04.2017, 27.04.2017, 28.04.2017, 03.05.2017, 04.05.2017, 05.05.2017, 10.05.2017, 11.05.2017, 12.05.2017, 13.05.2017року без поважних на те причин на службу не виходив. Підписи позивача у Книзі нарядів роти поліції охорони (нарядів реагування) (інв. №220 а №229) відсутні. Керівним та командним складом Печерського РВ за кожен день невиходу ОСОБА_6 на службу складено Акт про відсутність на службі.
Згідно рапорту командира роти Печерського РВ УПО в місті Києві старшого лейтенанта поліції Зеленського А.П. від 28.04.2018 (а.с78. т. 1) ОСОБА_2 у телефонній розмові повідомив, що не буде виходити на роботу, оскільки він наказом відсторонений від служби, на запрошення прибути до підрозділу та надати відповідні пояснення відмовився, у наступних телефонних розмовах ОСОБА_2. повідомив, що його адвокат порекомендував йому не виходити на роботу взагалі, що він і зробив; прибути до підрозділу або Управління поліції охорони у м. Києві для надання пояснень за фактом невиходу на роботу відмовився категорично.
Доказів наявності поважним причин невиходу на службу, як при отриманні документів в день звільнення, так і під час судового засідання в суді апеляційної інстанції позивач не надав, пояснивши що його було відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування, у зв'язку з чим в нього було вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя, отже він не міг виконувати свої обов'язки. Крім того позивач зазначив, що на його запитання керівництво повідомило, що він не має виходити на службу, повинен чекати результатів службового розслідування.
Колегія суддів не може прийняти до уваги такі доводи позивач з огляду на наступне.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків передбачено статтею 70 Закону № 580-VIII.
Частинами 1,4 статті 70 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов'язків за займаною посадою.
Частиною 5 статті 70 Закону № 580-VIII передбачено, що за особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.
З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що інститут відсторонення від посади не припиняє службових та/або трудових відносин між особою та роботодавцем, навпаки, вони продовжуються в усіченому вигляді - без виконання прямих обов'язків за посадою.
Отже, позивач, як особа, що проходить службу в ОВС, незнажаючи на відсторонення від виконання службових обов»язків, зобов»язаний був з»являтись за місцем проходження служби.
Доказів, які б свідчили про поважність невиходу позивача на службу ні позивач, ні його представник не надали.
Оцінюючи вищенаведені доводи, колегія суддів приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, є співрозмірним із сукупністю дисциплінарних проступків, вчинених ОСОБА_2
Також, колегія суддів звертає увагу, що у висновку службового розслідування не зазначено обставин, які пом'якшують відповідальність за вчинене порушення службової дисципліни. Інших доказів позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Суд враховуює, що на час звільнення позивач не мав незнятих дисциплінарних стягнень, характеризується позитивно.
Також колегія суддів зазначає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчинених ним у сукупності проступків, обставинам, за яких їх скоєно, та співрозмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв'язку з чим застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є законним, правомірним та обґрунтованим, пропорційним та за даних обставин справедливим, а оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом. Обставини вчиненого дисциплінарного проступку не є сумісними з подальшим проходженням позивача на службі в ОВС.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наказ від 13 травня 2017 року №95 в частині якого до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з поліції та наказ від 13 травня 2017 року №164 о/с в частині звільнення зі служби з поліції ОСОБА_2 є законними і підстав для визнання їх протиправними та скасування не має.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права.
За таких підстав, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в м. Києві Національної поліції України задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення наступного змісту.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в м. Києві, третя особа: начальник Управління поліції охорони в м. Києві полковник поліції Андрієвський А.М. про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновити на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та про застосування негайного виконання постанови суду відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Судя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Губська О.А.
Повний текст виготовлено: 19 вересня 2018 року.