20 вересня 2018 року справа № 263/6987/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Сухарьок М.Г., розглянувши апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 серпня 2018 року справі № 263/6987/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 серпня 2018 року справі № 263/6987/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, враховуючи предмет спору, процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. 286 цього Кодексу, відповідно до ч. 4 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 серпня 2018 подана до суду першої інстанції 11 вересня 2018 року, тобто після сплину строку на оскарження, встановленого в цій категорії справ. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримано 06 вересня 2018, тому на підставі ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 24 липня 2018 року в справі № 211/797/18, норми ст. 286 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення, а не з дня вручення повного рішення суду.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Доводи апелянта фактично ґрунтуються на тому, що він запізно отримав копію оскаржуваного рішення.
За приписами ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Чинна редакція КАС України діє з 15.12.2017, тобто апелянт як суб'єкт владних повноважень обізнаний щодо його положень, а не дотримання судом першої інстанції норм процесуального законодавства не є підставою для визнання причин пропуску строку поважними. Тобто, викладенні в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку підстави не є поважними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та задоволення клопотання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про поновлення цього строку.
Таким чином, апелянту необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.
Керуючись ст. ст. 169, 286, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 серпня 2018 року справі № 263/6987/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.
Встановити десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Г. Сухарьок