Справа № 826/13691/17 Суддя першої інстанції: Бояринцева М.А.
13 вересня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Коротких А.Ю. та Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2018 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайка Станіслава Анатолійовича та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайка С.А. (далі - Уповноважена особа) визнати ОСОБА_1 кредитором ПАТ «Енергобанк» на загальну суму 2398873 грн 39 коп. та внести дану суму до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Енергобанк», а також зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі Виконавчої дирекції прийняти рішення про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Енергобанк» в частині включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Енергобанк» вимогу ОСОБА_1 на загальну суму 2398873 грн 39 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2018 року провадження у справі було закрите.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, адже Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичної особою публічного права та у спірних правовідносинах діє як суб'єкт владних повноважень.
Під час судового засідання позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2018 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що постановою Правління Національного банку України від 11 червня 2015 року № 370 було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Енергобанк», а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 червня 2015 року № 115 - розпочато процедуру ліквідації банку.
ОСОБА_1 24 лютого 2017 року звернувся до ПАТ «Енергобанк» із заявою про задоволення вимог кредитора банку.
Листом Уповноваженої особи від 14 березня 2017 року № 681/11 позивача було повідомлено про те, що його кредиторські вимоги вважаються погашеними у зв'язку з тим, що він протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію ПАТ «Енергобанк» не звернувся з кредиторськими вимогами до банку.
Не погоджуючись із такими діями Уповноваженої особи, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. У свою чергу публічно-правовим спором є, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
До суб'єктів владних повноважень, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особа, інші суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Обґрунтовуючи свої доводи про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, позивач зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від імені якого діє Уповноважена особа у даних правовідносинах діє як суб'єкт владних повноважень та реалізує управлінські функції щодо формування реєстру кредиторських вимог ПАТ «Енергобанк».
За висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 826/21368/15, вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У межах даної справи ОСОБА_1 фактично оскаржує дії Уповноваженої особи щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів у частині не включення його вимог до такого реєстру. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на рахунках ПАТ «Енергобанк» перебувають його кошти згідно з договорами строкового банківського вкладу, у зв'язку з чим він є кредитором банку та має право на повернення коштів за рахунок його ліквідаційної маси.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 вказаного Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює зокрема такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл.
Згідно з ч. 1 ст. 52 вказаного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у відповідній черговості.
Зазначені норми права вказують на те, що під час формування реєстру акцептованих вимог кредиторів Уповноважена особа здійснює повноваження органів управління банку та у правовідносинах із кредиторами виступає представником ПАТ «Енергобанк» як сторони договору, що виключає можливість вирішення даного в порядку адміністративного судочинства.
У раніше вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 826/21368/15 зроблено висновок про те, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16 та від 23 травня 2018 року у справі № 811/568/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 05 липня 2018 року та не можуть бути підставою для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2018 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 376 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2018 року про закриття провадження у справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді А.Ю. Коротких
В.В. Файдюк
Постанова складена у повному обсязі 18 вересня 2018 року.