Справа № 22-81 Головуючий у 1 інстанції Добнєв С.С.
Категорія 45 Доповідач Шевченко В.Ю.
21 січня 2010 року
Апеляційний суд Донецької області в складі :
головуючого судді Зінов»євої А.Г.,
суддів Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,
при секретарі Шатун Л.В.
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 10 вересня 2009р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення ідеальних часток у домоволодінні, встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельної ділянки,
У грудні 2006р. ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 1\2 частини домоволодіння, розташованого за адресою :АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.04.2006р. Друга половина вказаного домоволодіння належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 10.07.1998р. Раніше володільцями вказаних часток домоволодіння були ОСОБА_6 та ОСОБА_7, між якими фактично склався порядок користування земельною ділянкою цього домоволодіння. Оскільки відповідачі з березня 2005р. порушують порядок користування земельною ділянкою, захопили усю територію двору, позбавивши її можливості користуватися ним та частиною городу, просила суд визначити ідеальні частки у домоволодінні, встановити порядок користування земельною ділянкою та зобов»язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні нею.
Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 10 вересня 2009р. позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Виділено їй в натурі у користування будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: житлова прибудова літ.А 1-1 вартістю 108364грв., прибудова літ. а2 вартістю 68788грв., літня кухня літ.Р - 22615грв., погріб літ.р -5654грв. убиральня літ.П -2356грв., сарай літ.М -1413грв., вигрібну яму літ.Ю -18375грв. При визначенні порядку користування земельною ділянкою відповідно до частин 50\100 на кожного із співвласників у їх користування виділена земельна ділянка по 427 кв м (854х50\100). У загальному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишена земельна ділянка площею 125,6 кв м. Вирішено розташувати земельну ділянку загального користування таким чином: частина земельної ділянки, прилеглої до заднього фасаду житлового будинку літ.А-1 і прибудови літ. «а» довжиною 13,85 м та шириною 2,10 м - 1,90м; далі частина земельної ділянки, прилеглої до бокового фасаду житлового будинку літ.А-1, боковому фасаду житлової прибудови літ. А2-1 та прилеглий до огорожі по вул.Уржумській завдовжки 14,2 м та шириною 3,60м; далі частина земельної ділянки, прилеглої до фасаду житлового будинку літ.А-1 з боку двору завдовжки 9,10м і шириною 3,5 м ( без урахування будівлі літ.Ф площею 4,7м) і частина ділянки, прилеглої до фасаду житлового будинку літ. А-1 з боку двору і бокового фасаду сараю літ.Є завдовжки 2,95 м та шириною 1,22м; далі частина земельної ділянки, прилеглої до бокового фасаду сараю літ.Є і паралельно фасаду прибудови літ. «а2» довжиною 8,0м та шириною 2,0м.
У користування ОСОБА_2 надана земельна ділянка (50\100) - 427 кв м, з яких: під забудовами -136,3кв м; ділянка загального користування -125,6\2=62,8кв м, ділянка, незайнята спорудами - 227,8 кв м, зокрема: частина земельної ділянки, прилеглої до заднього фасаду житлової прибудови літ.А1-1 завдовжки 10,8 м і шириною 2,10м-2,60м, частина земельної ділянки, прилеглої до бокового фасаду житлової прибудови літ.А1-1, бокового фасаду прибудови літ. «а2» довжиною 5,27 м і шириною 2,8м, частина земельної ділянки, прилеглої до фасаду прибудови літ. «а2» довжиною 8,0м і шириною 1,30м, частина земельної ділянки, прилеглої до бокового фасаду житлової прибудови літ.А1-1 шириною 12,60м і довжиною 17,65 м ( без урахування площі, займаної під забудовами літ.Р,У,Т,М,П).
У користування ОСОБА_1 виділено (50\100) - 427 кв м, з яких: під забудовами 109,8кв м; ділянка загального користування 125,6\2= 62,8 кв м; ділянка, незайнята спорудами - 254,4 кв м, зокрема: частина земельної ділянки уздовж огорожі з домолодінням НОМЕР_1 й уздовж огорожі по вул.Уржумській завдовжки 12,70 м і шириною 4,30 м; частина земельної ділянки уздовж огорожі з домоволодінням НОМЕР_1 й уздовж бокового фасаду сараю літ.Є завдовжки 9,22 м і шириною 5,0 м ( без урахування площі, займаної сараєм літ.Є); частина земельної ділянки уздовж огорожі з домоволодінням НОМЕР_1 завдовжки 6,55 м і шириною 2,8м; частина земельної ділянки уздовж огорожі з домоволодінням НОМЕР_1 завдовжки 17,65 м і шириною 7,40м.
Встановлено межу порядку суміжного землекористування земельною ділянкою з боку городу таким чином: від крапки О ( розташованої на розі перетину огорож вул. ОСОБА_8 і домоволодіння НОМЕР_1) уздовж огорожі по вул. Л.Толстого на відстані 7,4 м до крапки А; далі від крапки А паралельно огорожі з домоволодінням НОМЕР_2 на відстані 17,65м до крапки Б; далі до крапки Б паралельно вул..Л.Толстого на відстані 0,85м до крапки В; далі від крапки В паралельно огорожі з домоволодінням НОМЕР_2 на відстані 10,8м до крапки Г; далі від крапки Г паралельно огорожі по вул.Л.Толстого на відстані 1,30 м до крапки Д.
В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати частково, а саме в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні нею, посилаючись на неповноту дослідження обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що порядок користування земельною ділянкою фактично існував вже тривалий час та склався ще при попередніх власниках цієї ділянки. Судом безпідставно змінені розміри земельної ділянки та встановлені інші межі земельної ділянки. Крім того, судом не прийнято до уваги те, що позивачкою не було надано доказів про перенесення паркану з боку відповідача, хоча в рішенні зроблено висновок щодо порушення відповідачем прав позивачки.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_2 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Інші відповідачі в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Згідно технічних паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві власності належить по 1\2 частині домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки під час розгляду справи сторонами не було надано доказів про порядок користування спірною земельною ділянкою станом на 1998р., тобто на момент дарування відповідачу ОСОБА_1 1\2 частини домоволодіння, а лінійні розміри вказаної земельної ділянки в технічному паспорті на будинок не вказані, суд вирішив виділити в натурі у користування зазначене домоволодіння та визначив порядок користування земельною ділянкою з урахуванням висновків судово-технічної експертизи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторонами не надано доказів на підтвердження встановленого порядку користування земельною ділянкою, слід керуватися висновками судово - технічної експертизи, під час якої були визначені ідеальні частки у спірному домоволодінні та у зв»язку з чим пропоновано встановити варіанти користування сторонами земельною ділянкою.
Проте погодитись із такими висновками суду не можна
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що розмір спірної земельної ділянки, на якій розташований будинок, співвласниками якого є сторони у справі, у технічному паспорті зазначений і 800 кв м , і 898 кв м, а в договорі дарування на ім.»я відповідача та в свідоцтві про право на спадщину на ім»я позивачки площа землекористування не визначена.
Водночас на порушення вимог статей 212,214 ЦПК України суд, встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, причини таких розбіжностей не з»ясував.
Відповідно до роз»яснень п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників жилого будинку необхідно витребувати: документи про надання її для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель; план земельної ділянки, відведеної в натурі ( на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників тощо.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції цих положень не врахував. Під час розгляду справи сторонами не були надані правовстановлюючи документи про розмір спірної земельної ділянки ( документи про надання її для будівництва та обслуговування, план земельної ділянки, відведеної в натурі), у висновку експерта також немає посилань на такі документи. Натомність, визначаючи порядок користування спірною земельною ділянкою експерт виходив з розмірів цієї ділянки, яка фактично знаходиться на теперішній час у користуванні сторін.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції із КП БТІ м.Донецька було витребувані та досліджені матеріали інвентарної справи на вказане нерухоме майно, в яких також відсутні правовстановлюючи документи про розмір спірної земельної ділянки.
Встановлено, що право власності на 1\2 частину зазначеного домоволодіння виникло у позивачки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14 квітня 2006р.
Згідно змісту вимог ст.120 Земельного кодексу України в редакції 2006р., яка діяла на час переходу до позивачці права власності на будинок, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Згідно ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачкою не було надано доказів про те, яка саме земельна ділянка перейшла у її користування при переході на неї права власності на 1\2 частину домоволодіння.
Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні нею, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313 - 316 ЦПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 10 вересня 2009р. в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, відмовити.
В іншій частині рішення суду від 10 вересня 2009р. залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий : Судді :